Рождественская история
Svyatoslav Xomenko
20 hrs · Kyiv ·
Підходить до мене в Сільпо бабуся з половинкою батона і літром молока в руках і така каже, мол, молодой человек, не купите мені молока і хліба?
Я такий думаю: о, волей случая оказався в центрі справжньої різдвяної історії. Кажу, кнешно, ось вам 30 гривень, цього повинно хватить.
Вона мол нє, не треба мені грошей. Купи, мол, через касу.
Ну, думаю, у кожного свої таракани.
Кажу: ок, тільки постійте тут, мені ше треба за соком в он той відділ збігати. Пять минут.
Вона така да кнешно.
Я такий відхожу, розчуствувався. Ану, думаю, запропоную їй ше шось взяти. Я хоть і не православний, но Різдво ж, праздничне настроєніє, всі діла.
Ну от вертаюсь я до неї, а в неї в руках дві буханки якогось цельнозернового хліба і два літра молока.
І значить вона і каже: а можна я ще собі маслечка візьму на хліб намазати?
Кажу: ну да, бабуся, беріть. І вона ничтоже сумяшеся бере собі три пачки масла, причому пачку 78-процентного, яку випадково взяла третьою, даже якось так з презренієм викинула.
Йдем на касу. Доходить до нас черга, наш товар починають пробивати, і тут вона така: а можна я ще збігаю собі ковбаси візьму?
Ну, каюсь, я їй сказав, що за нами вже черга і що уже наверно нє.
Карочі, закінчилось тим, шо вона у свій пакет закинула разом зі своїми трьома пачками масла ще й мою, і мені довелося звернути на це її увагу.
І "дякую" вона мені не сказала.
Мораль тут така, шо я жмот кнешно ще той, но і інші персонажі казок щас тоже не фонтан.
