Понра.
Ірина Мудрак
Подписаться · 10 марта ·
Про архітектуру.
Є у нас район біля озера, там тільки особняки. Перші особняки там почали будувати ще в період перебудови і коли люди, що називається, "дорвались ". Тоді змучені багаторічними сидіннями один в одного на головах недосвідчені совєтікуси понавибудовували страхолюдних коробок в два з половиною поверхи доверху і півтора поверхи вглиб. Причому на коробки хватило у всіх, а далі почались ньюанси, хтось закінчив, хтось покинув, хтось живе в двох кімнатах , а ще п"ять- вісім стоять пусті і голі. Це тоді люди ще досвіду будування не мали і газ був таний і світло копійки. Тепер ці довгобуди ні здати, ні продати, ні утримувати.
І яке ж було моє здивування, коли позавчора гуляючи за містом, я знайшла цілий новий мікрорайон особняків, причому останні ряди достроюються прямо зараз , в чистому полі. І в багатьох та сама архітектура - огромадіни в три-п"ять поверхів ввись і вглиб. І обов"язково літні кухні , розміром в нормальну квартиру. Літня кухня має бути, бо до особняка полагається свиня і кури, не в новій же хаті їм варити))) . Ще до того всього положений монументальний заборище, щоб свиня не втікла і сусіди не заглядали. Ціна такого заборчику складає років 5-10 оплати за газ. Скільки складають бруківки , газони, дерева в горшках, басейни і те. де.- рахувати не будемо, після особняка і кухні з заборчиком це копійки. І ось, люди вибудовують собі 300-400 метрів площі , вкладаються на мільйони, а тоді стогнуть, що опалювати і освітлювати усе це дорого, має бути копійки або безплатно. Коли будували - не рахували, не думали, не торгувались. А тепер дорого, злочинний режим , геноцид і всьо такоє.
От не розумію, навіщо хата як в пана, коли поведінка як в бомжа.
