Olexander Mykhelson
1 hr ·
Понад вісім років цій штукенції, і вже не раз то там, то сям вивішував - але тут, так би мовити, замовили (чи нагадали, чи навіть мимоволі нагадали) читачі.
Бо є така думка, що в контексті мирного-премирного процесу із Самі-Знаєте-Ким штукенція ся знову актуальна.
---------------------
Через віки, говірки та народи
бреде легенда, наче караван,
про те, як Моїсей розсунув води
і всіх своїх повів у Ханаан.
Але натомість вийшов у пустелю,
й застряг там — ні туди і ні сюди;
навкруг — не те що жодного готелю,
а навіть жодних їжі та води!
Легенда твердить, що євреї вперті
літ сорок умивалися піском,
допоки вождь їх не побачив смерті
останнього, хто знав, як буть рабом.
І вже тоді вони завоювали
обіцяний начальством Ханаан,
а Моїсея називати стали
одним із наймудріших між землян.
Така легенда, кожному відома.
Та сумніви затьмарюють чоло;
історія, на чужині і вдома,
доводить нам — так бути не могло.
* * *
Посхудлі під палкими небесами
на остогидлих манні й сарані,
назад у рабство ті рвались би саме,
хто виросли у вільній стороні.
Даремно б їх від того відмовляли
сам Моїсей та інші ватажки.
“У рабстві нам бацилу видавали”, -
розповідали б діточкам батьки.
"А в мене був і волик, і підвода...”
“А в мене — сорок соток за ліском”.
“На гаспида вам, діти, та свобода -
ще сорок літ вмиватися піском?”
І в результаті більшість тишком-нишком
пішла б назад проситися в раби,
і фараони б їм зробили знижку
на газ із фараонської труби.
* * *
У вище пропонованій ідеї
логічно все, крім двох простих речей:
євреї таки вийшли до Юдеї,
і вивів їх конкретно Моісей.
...А втім, згадаймо — це ж були євреї.
У них усе не так, як у людей
