"Ностальгия" по СССР часть 2

[Eney ♔]

Зазвичай, я такі ампулки викидував, але ж, завжди є але ж. Встромити і повертати, є якась в цьому серьмьяжная правда. 

[Gerbil]

О, а я так обжимала протекающие, для меня это было интересным техническим решением и запомнилось. Ещё помню пункты заправки стержней, но они очень быстро схлопнулись - получалось грязно и коряво, дешевле стало купить новые. (Ленина я не помню, не буду врать, но вот помню появление первой ШАРИКОВОЙ РУЧКИ у нас в классе, когда кто-то принёс ПОХВАСТАТЬСЯ - да! Это было чудо!)

[Охтирка]

Жирно ми в Києві жили. Я про можливість заправки с шарикових ручок от тільки зараз довідалася.
А в кнопці обжимали. Бо дівчаткам подобалося, коли пише світло і сухо.

[Shana]

Я про можливість заправки с шарикових ручок от тільки зараз довідалася.

Було таке. Навіть якось заправляла. Саме в Києві.
А першу в моєму житті кулькову ручку хтось у нас забув. Я з нею потім в школу пішла. Це була гордість. 

[Ксеня]

Ми нічого такого не робили, про кнопку тільки тут зараз дізналася, а стрижні для кулькових ручок (а потім вже й самі ручки) ми покупали в кіосках в будь-який момент, коли вони скінчалися або починали мазюкати. 20 копійок ручка й копійок 8 стрижень. Десь так, якщо не помиляюся. В Донецьку в мої шкільні роки не пригадую ніякого дефіциту ані ручок, ані стрижнів.
О! Згадала! Якщо ручка скінчилася під час уроку, то її «продували». Після цього вона ще деякий час (дуже недовгий) писала.

Ось чого було замало та складно знайти - якісний олівець. Все, що продавалося, було якесь гімно. Швидко ломалося, точилося не дуже, вічно щось відламувалося під час заточки. Бабуся десь брала мені той кохінор. Він вважався крутим олівцем.

[Mike123]

О! Згадала! Якщо ручка скінчилася під час уроку, то її «продували». Після цього вона ще деякий час (дуже недовгий) писала.

*Sheldon Mode On* Бо треба з собою в школу запасні стрижні носити  *Sheldon Mode Off*

[Ксеня]

О! Згадала! Якщо ручка скінчилася під час уроку, то її «продували». Після цього вона ще деякий час (дуже недовгий) писала.

*Sheldon Mode On* Бо треба з собою в школу запасні стрижні носити  *Sheldon Mode Off*

Треба. Але якщо не було, продували. Ну або питали в когось. Мені навіть подобалося в нього дути, добра вправа для легень 

[AVI]

Мені навіть подобалося в нього дути, добра вправа для легень 

Краще втягувати з протилежного кінця, без допомоги легенів, щоками та язиком.

[Garfield]

Краще втягувати з протилежного кінця, без допомоги легенів, щоками та язиком.

Це поки пасту не всмокчеш... 

[Eney ♔]

Мені навіть подобалося в нього дути, добра вправа для легень 

Краще втягувати з протилежного кінця, без допомоги легенів, щоками та язиком.

Так ось де вони починали, бензинові смоктуни.

[Фрипп]

В мене десь так як у Ксенії, мабуть вік схожий.

Із тими стрижнями гірше за все було коли воно від спеки текло в кишеню і одяг псувало.

[invariant]

Високим шиком були ручки на 2 стержні, а крутизною - на 4. До останніх ті стержні були трохи коротші за звичайні, і окремо від ручок не продавалися, доводилося обрізати. Але то все дрібниці порівняно з авторськими набірними ручками. Технологія така: дістається мідна або латунна трубка зовнішнім діаметром 5 мм. На ній нарізається різьба М5 і накручуються пластинки з різнокольорової пластмаси, далі обточуються напилком до отримання циліндричної форми. Це половина справи, залишаються ковпачки. Там варіантів кілька - ебоніт, алюміній, латунь... з металами було тяжко, готових прутків потрібного діаметру не дістати. А переплавити навіть алюміній у звичайній грубці на торфі непросто, латунь неможливо, треба вугілля, а воно було лише в кузні і шкільній та клубній котельнях, туди стояли черги... Зате такі гарні ручки виходили. Часом продавали, рублів по 5...10. Або міняли на інші ништяки...
Ще була тема з обплітанням стержнів дротом в кольоровій ізоляції, на кшталт того, що зараз в Ethernet-кабелях. Можна було зробити три грані, або чотири, або навіть круглої форми (насправді там ребро йшло спіраллю, але то не дуже було помітно).

[Volf Ram]

 Я начинал учиться в одной школе, где с первого дня писали шариковыми ручками, а в 4 класе перевёлся в другую, где, как оказалось, носят лапти пишут чернильными. А шариковыми низзя. У меня и так почерк был как у заслуженного терапевта, а с теми ручками...

[Shana]

Високим шиком були ручки на 2 стержні, а крутизною - на 4.

Було круто, але тримати в руці і писати такою товстою ручкою було дуже важко. Вона більше для розмальовок придатна.

[Охтирка]

Високим шиком були ручки на 2 стержні, а крутизною - на 4.

Було круто, але тримати в руці і писати такою товстою ручкою було дуже важко. Вона більше для розмальовок придатна.

А ще паста в зеленому і червоному завжди засихала, бо рідко використовувалася. Здається, ще обламувалися пластикові бігунки.

[invariant]

У 8-му класі довелося, раптово, змінити кулькову ручку на чорнильну. Кількість писанини зросла в десятки разів завдяки конспектам, і з кульковою швидко стомлювалися пальці. У декого з однокласників були "Паркери", добуті батьками і родичами в закордонних поїздках, їм заздрили...

[Охтирка]

Я начинал учиться в одной школе, где с первого дня писали шариковыми ручками, а в 4 класе перевёлся в другую, где, как оказалось, носят лапти пишут чернильными. А шариковыми низзя. У меня и так почерк был как у заслуженного терапевта, а с теми ручками...

Так з нормальним пером почерк кращий ніж кульковою виходить. Обожнюю пера.

[Garfield]

Так з нормальним пером почерк кращий ніж кульковою виходить. Обожнюю пера.

Але потяг вже пішов - продаж тих перових ручок мізерний, масовий споживач відсутній. Ще 20ть років тому спеціальні відділи в універмагах...

[Охтирка]

Так з нормальним пером почерк кращий ніж кульковою виходить. Обожнюю пера.

Але потяг вже пішов - продаж тих перових ручок мізерний, масовий споживач відсутній. Ще 20ть років тому спеціальні відділи в універмагах...

Любителі знаходять. Сподіваюсь, що ніша буде існувати.

[Фрипп]

У 8-му класі довелося, раптово, змінити кулькову ручку на чорнильну. Кількість писанини зросла в десятки разів завдяки конспектам, і з кульковою швидко стомлювалися пальці. У декого з однокласників були "Паркери", добуті батьками і родичами в закордонних поїздках, їм заздрили...

Мені в виші довелось перейти на пір'я, бо трохи легше було пальцям із тою кількістю писання.

[Volf Ram]

Так з нормальним пером почерк кращий ніж кульковою виходить.

Олівцем ще краще виходить. Але це не привід крокувати в минуле.

[RedCat]

 

[Sasha_girl]

А гусиным пером писать - это еще и красиво. Можно сделать томное выражение лица. Можно за ухом пером почесать.

[Выдра]

Элитное мороженое - это где-то между элитными банными вениками и элитными крышками для закаток.

[Gerbil]

Cпойлер

Помню-помню. Вот в 1974, в Монголии... Ни за какие деньги Советское Мороженое было не достать. (Ну, не возили его из Читы) Как-то выбросили в продажу изделие местных энтузиастов- мороженое, как настоящее!!!! Оказалось - его надо запивать горячим чаем, потому что во рту не тает, а оседает толстым слоем жира на нёбе. Потому что на бараньем жиру.  Так что - фсё чистая правда, мы бы за Элитным Советским тогда побежали бы вприпрыжку.

[Солоха]

А ще креми фабрики "Свобода", натуральні та ефективні скуповували французи і у свої баночки вичавлювали. Всі це знали

[Охтирка]

Ну треба же. А раніше не соромилися визнавати, що випуск морозива налагодив Мікоян, технологію чи обладнання куповали за кордоном. Дуже йому то морозиво сподобалося, коли за кордоном був.

[Ксеня]

Вони й зараз не соромляться. Тобто все це в відкритому доступі. Просто тепер вся ця інформації то вже арт-хаус для вузької групи істориків, більшості немає ніяких справ до того, як там було насправді. Вони не знають, не намагаються взнати й не хочуть знати. Людям нужны легенды (с)

[Otrawa]

Чай с мороженым-русскай продукт!
Способ подачи: втыкаешь ложку в морожку, греешь на медленном огне...т.е. на чайном пару.

[Выдра]

Чай с мороженым-русскай продукт!
Способ подачи: втыкаешь ложку в морожку, греешь на медленном огне...т.е. на чайном пару.