От просто спогади з дитинства, навіяло вибігом до магазину. Забігла ватага хлопчаків, років десь з 10 до 13. Тусувалися в кондитерському відділі: і те хочеться, і се, а грошей катма. Якраз переді мною на касі стояли. Жуйка дешева, жуйка дорога, печиво Конті, енергетик. Бліііін! В цей час, думаю, що морозиво, шоколадки і фрукти - не спокуса.
А в нас же які спокуси були: морозиво, сітро, шоколадка (хоча б маленька, за 25 коп.), мандарин/апельсин. Не беру до уваги ті 10, 15, або навіть 25 !!! копійок, що давали нам на "обід". Загалом, нічого й не змінилося
Я нічого не могла купити, бо мені давали тільки 10 копійок. Це сік або 2 пиріжки. Однокласники, яким давали 15 копійок, могли купити і сік, і пиріжок. Однокласників, яким батьки щодня давали по 25 копійк, ми вважали дуже багатими, просто олігархами того часу.
На спокуси не вистачало, як не крути. Або морозиво, або пиріжок. Або сік, або більш нічого.