З мережі
"Коли у мене поганий настрій,я беру два пусті відра і йду гуляти по вулиці."
А от в мене був такий випадок. Пішла я по добру воду (у нашому селі є різна вода: "добра" і така собі, трохи солонувата). Несу два пустих відра. Доходжу до перехрестя вулиць, і бачу, що там, на перпендикулярі, їде мужик на лісапєді. Я чемно зхупинилася, щоб йому дорогу не перейти. Стою собі. І тут раптом якась неземна сила кидає мене з тими відрами йому навпрошки. Я така, бляха, сполошена, обертаюся і починаю вибачатися, типу "пробач, дядьку, я не хотіла!!!"
А він мені чєловєчіскім голосом відповідає: Я ж так не хотів сьогодні йти на роботу! Дякую тобі, добра жіночко, в мене тепер є причина"
