А другие бараны истерично заходятся в сети "придите и сделайте! придите и покажите! сделайте сами! нас убьют, если мы начнем сами"
Вас и так убивают.
Бараны.
Будущее ваше убивают, у вас на глазах, под вашу истерию о визах, проклятом западе и придите и сделайте за нас.
Пригадую два діалога. У другому за хронологією, невдовзі після 24 лютого начебто неватний росіянин казав, що війна це погано, і він вирить у перемогу України, і сподівається, що після того, як ми виб"ємо орду з нашої землі, то прийдемо у расію і звільнимо їх...
У першому діалозі, декілька років тому, не дуже згодного з діючою політикою російської влади, але досить таки ватного персонажа, спитали, погодився б він пожертвувати власним відносно спокіним життям, або взагалі хоч чимось задля того, щоб його ж діти жили краще, бо росіяни просто продають життя своїх дітей за примарне і недовге благополуччя, а вже тоді було ясно, до чого все йде. І він відповів, що ні, не буде, на його вік вистачить спокою, а діти самі розберуться. Виявилось, що і йому не вистачило, і дітям розбиратися, і втрачає він походу набагато більше.