Cпойлер
губернаторами, мерами, міліціонерами, ба навіть президентами і голосно провіщають: красти гріх. Буває, що міліціонери грають – і то цілком вдало – ролі бандитів. Борделі прикидаються за службу знайомств, гуртівня з експорту курвів – за турфірму. Техучилище вдає з себе коледж, інститут прикидається університетом, або й цілою академією. А що тих академій ціла купа, то й академіків наплодилося, що гать гати. Але то не справжні академіки, а такі – на буцім.
Україна прикидається незалежною державою. І всі знають, що це неправда, але вдають, що не знають і тішаться цяцьками – прапорами, гербами, піснями, гімнами. Але якби Україна і справді була самостійною, то чи існувала би в ній партія “Державна самостійність України”? І чи називав би президент свій народ “народом України”? Міг би колись для приколу і просто українцями назвати. Але не може. Бо старший брат образиться. Тобто хазяїн.
За кількістю пісень, які слід співати настоячи ми вже перегнали усі цивілізовані країни. А за кількістю партій стоїмо твердо попереду всього світу, навіть того нецивілізованого.
Сто тридцять партій! Ну, чи це не сила? І всі за Україну! “Красива Україна”, “Трудова Україна”, “Молода Україна”, “Вперед Україно!”... І то навіть не конче, аби в назві партії було щось українське.
Візьмімо таку “Партію радикального прориву”! Звучить? Ще би! Так і бачиш вуйків із косами і вилами, які пруть чи то на комуняків, чи то на олігархів. А як вам подобається “Партія свідомості третього тисячоліття”? Трохи змахує на щось пов'язане зі “свідомістю Крішни”. Зате партія “Світло зі Сходу” пахне водночас Леніном, Сталіном і Буддою.
Партії мають здатність розмножуватися квадратно-гніздовим способом. Якщо вже є одна, то незабаром відбувається розкол – і гульк! – маємо вже дві з одної: УРП, УКРП, РХП, УХДП, ХДПУ, ХНС, СДПУ, СДПУ(об'єднана), УСДП, ЛПУ, ЛПУ(оновлена). А ще є партії “Русь єдина” і “За Русь єдину”. Не знати тільки, хто ту мамця, а хто доня. А, може, обидві сестри. А коли є “Прогресивно-автомобільна партія України”, то незабаром слід чекати і “регресивно-автомобільної”, і “демократично-автомобільної”, і “демократично-автомобільної (о)? а як є “Українська морська партія”, то чо би не створити ще річкову, лісову, чи повітряну?
До “Партії приватної власності” могли би записатися геть усі крім бомжів. “Партія малого і середнього бізнесу” – теж цікава кумпанія. Мусить і вона бути. Бо тоті з великого бізнесу мають свою партію, то чо би тоті менші не мали?
Одне слово, маємо великі перспективи. На кожну область по п'ять партій. І коли-небудь зійдуться вони на своє багатопартійне віче та й поділять си той велетенський київський торт під назвою Україна на сто тридцять кавалків.