Це більше до гумору, аніж до політики. Є такий Руслан Мармазов, колись він був спортивним журналістом, мешкав у Донецьку, писав про "Шахтар". Із початком війни з Росією він виявився активним поборником "русского міра", писав всякі статті на цю тему, фашики, бендери, Донбас - це Росія, все таке. Жінка взагалі була деякий час "міністром" у ДНР, потім щось там з іншими терористами не поділила та втекла до Росії, чоловік залишився в Донецьку.
Аж раптом вчора спалахнуло. Виявляється, що жінка досі користується паспортом громадянина України, не змінила громадянство, не зареєструвалась як біженка, але постійно перебувала в Росії. Логічно, що місцеві тульські міграційники через порушення режиму перебування в Росії мають примусово повернути до рідної України. У ДНР їй теж не можна повертатись, там на неї відкрита справа.
Не буду давати посилання на мармазівський фейсбук, але там було гаряче: "враги на високом уровне" (довжелезна рука Держдепу в тульському управлінні з питань міграції, так) прирекли нещасну на депортацію, на "заклание СБУ". При цьому "не сметь обижать Россию!". Ну й найсмачніше:
Когда полицейские при задержании стали трогать мою супругу, я на эмоциях дал им отпор. Виноват, они хорошие ребята. После помирились. А штраф – это мне урок
За три роки орусскомірілся. Так, це дрібниці на загальному тлі, але на наших спортивних ресурсах з вечора зловтіха, що Мармазови скуштували те, за що так раділи.