шедевр
Казки від дохтура Лівсі
Вчора о 21:17 · Змінено ·
В кромєшній нічній темряві, невеличкий китайський кабєлєукладчик осторожно бороздить простори Егейського моря…
Капітан:
- Іванов?
Іванов:
- Я!
Капітан:
- Та тіше, шо ти орьош? Укри услишат і нам піздєц. Глянь по картє, де там вже тот Кримський пєрєшеєк?
Іванов:
- Зюйд-зюйд-вест, товаріщ капітан.
Капітан (нєрвно):
- А нормальнимі словамі можно?
Іванов:
- Туда (неопрєдільонно махає руками)
Капітан:
- Ясно (всматрюється в закритий бінокль, потому шо один чорт ніхрєна не видно). Курс зюйд-зюйд-вест.
Китайський кабєлєукладчик со скрипом і матами екіпажа виполняє маньовр розворота.
Капітан:
- Шірока-а-а страна моя родна-а-ая… А говорілі: сколько там того Крима… Вже дєсятиє сутки пошлі, как вишлі з Кєрчєнского проліва… Сідоров, нас точно на бєрєгу будут ждать свої з запітанним кабєлєм?
Сідоров (бодро):
- Щас узнаєм, товаріщ капітан (достає мобільний). Альо, Прохоров? Ви гдє?
Поскрипування в мобільному:
- Гдє, гдє… В тилу врага! Вас єщо долго ждать?
Сідоров:
- Іванов, нас долго ждать?
Іванов (задумався):
- Зюйд-зюйд-вест, значить скоро будєм.
Сідоров:
- Слишалі? Скоро будєм.
Поскрипування в мобільному:
- Шо, бля, скоро? Тут провізія давно закончилась. Харашо мєстні подкармлюють, прінімая нас во враждєбной формє за солдат ВСУ. Даже волонтьори какіє-то прієзжалі, распрашували хто такіє і в чом нуждаємся. Лічний состав, увідав таке отношеніє, от завісті чуть к украм не дєзєртіровал. Пока держимся, но с трудом. Потому єслі ваше корито к утру не прічаліт, я ні за шо не ручаюсь.
Сідоров:
- Іванов, будєм к утру?
Іванов (снова задумався):
- Зюйд-зюйд-вест, значіт так точно.
Сідоров:
- Ожидайтє (кладе трубку). О, шо ето за смс? Велсоме то греесе роумінг. Какой нахрєн роуміг, товаріщ капітан?
Капітан (перелякано):
- Не іначє, как спутнікі НАТО отрабатують план-пєрєхват. Ну-ка повиключалі нахрєн мобільниє, пока нас не обнаружилі.
Внезапний стовп світла із ніоткуда і громоподобний голос:
- Ху а ю?
Капітан:
- Ні хао! (дрожащим голосом, закривая лицо руками) Рибка, рибка, Кітая, клюйоть, клюйоть!
Весь екіпаж придурковато либиться і демонстратівно вимахує риболовной сєтью.
Громоподобний голос:
- Тюрн ераунд, дис ис Гріц терріторі. Ю а вайолейтед Гріц опен вотерс.
Капітан (нєрвно):
- Ні хао! (шопотом) Іванов, ну-ка бистро пєрєвєді, шо хотят?
Іванов (растєряно):
- Можно подумать, будто я знаю укропскій… Вродє би говорят, шо какіє-то фріци.
Капітан (клацаючи зубами):
- Не іначе, как Правосєкі… Ну-ка, бистро план-маскіровка.
Команда (хором):
- Кто нє скачєт, тот москаль! (усілєнно скачє)
Громоподобний голос (удівльонно):
- А ю ідіотс?
Іванов:
- Говорят, шо ми похожі на ідіотов.
Капітан (сердито):
- А то без тєбя нє ясно... (плюхається на колєні) Пожалуста, не убівайтє. У мене троє дєтєй, жена українка. І сало я єсть люблю.
Громоподобний голос:
- Раша?
Капітан (согласно кивая):
- Так точно, ми заблуділісь тут, понімаєтє? Прокладивалі сєбє кабєль по Кєрчєнскому проліву, а оно ка-ак зашторміт…
Громоподобний голос:
- Пліз холд он, ай вілл чек гугл транслейт… (пауза, з жутким акцентом) Валітьє отсьюда нахрьєн стрьєлять будьєм.
Капітан (істєрічно орьот):
- Разворачівай!
Китайський кабєлєукладчик со скрипом і матами екіпажа мєдлєнно разворачується.
Громоподобний голос (іздєватєльскі):
- Гуд лак! (виключає свєт)
Капітан:
- Фу, бля… Пронєсло, кажись. Іванов, бєгом внєсі коррєктіви в курс, нужен обходной путь.
Іванов:
- Зюйд-зюйд-вест, товаріщ Капітан. То єсть, туда (неопрєдєльонно махає рукою)
Капітан:
- Ну, туда - так туда…
Китайський кабєлєукладчик мєдлєнно упливає вдаль, растворяючись серед нічної темряви…
https://www.facebook.com/vechirnya.kazka/posts/726635917471470
