тому коли я придбав велике доповнення Phantom Liberty та повернувся в гру через пару років, для мене все було незвично, деякий час витратив на згадати та призвичаїтися. в принципі у мене так і з Відьмаком 3 та його доповненнями було. проходив як тільки вийшов, в доповнення повернувся вже коли гра була допиляна повністю.
Якщо повернутися до гри через значний проміжок часу, то все буде незвично навіть без значних змін. А тут в патчі 2.0 все поміняли радикально, завантажуєш сейв із прокачаним персонажем - а там упс, приїхали. Срач у інтернетах був, мабуть, не менший, ніж одразу після релізу.
До речі, що не не дуже подобається у фантастичному сеттінґу Сайберпанку, точніше викликає відчуття "не вірю" - це розповсюдженість всіляких механічних імплантів. Навіть попри фантастичні допущення, подібне навряд чи можливо. Наш організм таке дуже не любить, це я як людина зі справжнім механічним імплантом (Medtronics Open Pivot) можу сказати. Там усе дуже непросто. Наприклад, у моєму випадку, незважаючи на всі досягнення сучасної медицини, основним препаратом підтримки є щуряча отрута, винайдена 70 років тому. Але це так, мої особисті таргани.
Поки що гра подобається, і взагалі рольовими іграми у сай-фай сетінґах, особливо якісними, нас не дуже балують. За останні 10+ років знаю хіба що про Фоллаути, і ще чув про Starfield.
