Чепиножки

[RedCat]

Я часом пишу щось для європейських видань. За гроші, не буду брехать. Бо, треба ж якось жити, та щось їсти!
Европа до нас прихильна, вона нами захоплюється! Европа каже, що ми за всю свободу вільного світу.
Европа рефлексує. Їй цікаво, що ми про неї думаємо!
Так і питають: що ви думаєте про нас?
- Вам чесно сказать? питаю!
- Так, чесно, кажуть!
Я думаю, що ви сцикуни йобані, якщо чесно! Ви - коаліція сцикунів....
В кожній французькій церкві на стінах написані імена загиблих під час Першої світової війни. В кожному селі. В кожній церкві. Жан, Люк, П'єр...
Але в жодній французькій церкві не написані імена загиблих під час Другої світової!
А знате чого? Бо ви всралися! Ви навіть в підручниках про це не пишете. Бо вам стидно.
Ви не воювали під час Другої Світової! І якби не Черчилль, з вас би наробили мила. Шанель номер п'ять.
Ізраїль на тижні розхуячив всю ППО Ірану. Сам. Нікого не питаючи дозволу... І потім на Іран полетіли американські B-2, по два ярда за штуку, і кинули в ядерні реактори мирні глибинні бомби.
Ми ще не Ізраїль! Але ми ним будемо! Станемо! І всім тоді мало не покажеться...
"і ти колись боролась, мов Ізраїль, Україно моя"... Леся Українка!

[Фрейя]

Трамп полаяв Путіна трохи. І Ізраїль з Іраном.
Мороки дідові з тим білим світом...
Я йому співчуваю, якщо відверто. Це ж воно ото, бідне, встає кожного ранку, і кожного ранку має згадувати: хто я? де я? а це шо таке?
Прямо, як я...

[Garfield]

Помиляєтесь: воно кожного ранку знає, що воно найвеличніше і найрозумніше. З цього і виходить, пробираючись крізь день. І ніщо, що трапиться, не похитне нову впевненість наступного ранку.
Отаке просте щастя...

[Eney ♔]

Двадцять людей загинуло в Дніпрі.
А тиждень тому - двадцять у Києві.
А ще тиждень тому - двадцять у Запоріжжі.
І десять - у Одесі.
Я не сильно люблю Дніпро. Не знаю чого. Колись мені в Дніпрі подали картоплю з салом... То була велика помилка.
Я чоловік київський  і одеський, і навіть трохи харківський.
Але я люблю Дніпро. І ці двадцять смертей я пережив двадцять  разів наново.
Путін порушив віковічне табу, бо він дурний. Українців не можна вбивати просто так. Публічно, на люди.
Звісно, вони нас убивали завжди. Але - лагідно, не публічно.... Як Курбаса, Стуса і Зерова.
Я колись дружив з Дмитром Корчинським.
Дмитро казав: нам треба готуватися до війни з Росією!
- Та не пизди Дмитре, казав я Дмитрові. Не будемо ми ні з ким воювати.
- Вибач, Дмитре. Вибач...
Дмитро казав: коли ми воювали з Росією, ми гинули тисячами. Коли ми з Росією "дружили" - ми гинули мільйонами! Нам з ними дешевше воювати, ніж дружити...
Знаєте, що я думаю?
Ми переможемо у цій віковічній війні!
Ми - переможемо!
 В мене  немає ніякої серйозної аналітики на цей випадок. Я просто так собою відчуваю...
Щойно наді мною пролетіли аж чотири F-16...
На Схід, на Схід.
Це не якісь міфічні герої з давньої Греції. Просто хлопці.. 
В кожному літаку сидить зовсім молодий пацан. Йому років двадцять пʼять, або - тридцять. Він - цар неба!
В кожному тому літаку сидять наші сини. Уявіть собі?!  Їхні матері чекають їх додому і варять вареники з полуницею. Вони просто хлопці. Вони просто матері…
Удачі вам, хлопці! Удачі!

[Солоха]

Цікаво, чи не забуде Трамп за ніч про ті «нищівні санкції» проти Росії. Там -  хороші санкції.
І те, що Росія хорохориться, нібито їм до жопи всякі санкції, так вона завжди хорохорилась не по ділу.
"А нам всьо равно!" - то годиться для Юрія Нікуліна й радянських комедій про "брильянтову руку", але не для реалій...
В 1905 році, після жахливої й катастрофічної поразки російського флоту під Цусімою, цар Микола ІІ дав наказ своїй переговорній групі: «Родной земли – ни пяди». Тіпа, укладайте угоду на найвигідніших для Росії умовах.
Але навіть Сергій Вітте, тодішній прем’єр імперії, розумів, що все це повне фуфло і понти дешеві.
В Портсмуті, на переговорах, Росія втратила весь свій Далекий схід, і право на тримання флоту на Тихому океані. Царська Росія загинула не в 1917, а в 1905-му.
А цар Микола ІІ закінчив тим, що… Ну, ви знаєте, чим він закінчив…
Я колись летів у Токіо з Хельсінкі. Летів повз усю Росію. Ви собі не уявляєте, яке воно здоровенне і необ’ятне. Цілу ніч, 11 годин ти летиш над цими просторами…. А воно – все Росія, й Росія.
Перемогти Росію справді важко. Але її можна «зцідить» потроху спільними зусиллями притомного світу.
Хоч і не так швидко, як нам би того хотілося

[Солоха]

Літо 2025-го. 1 липня. Майже світанок. Плюс одинадцять градусів. А снігу так досі й не було...
Вийшов надвір
Вітер вирвав у мене двері з рук, і вдарив ними об погріб...
Десь в далині кричить півень. Саме так! Кричить, а не співає. Півень кричить від холоду. В півня немає зімнього пальта...
До аномальної спеки лишалися мільярди років...
- Була в мене ондатрова шапка, я її продала. Молода була, дурна…
))

[RedCat]

Принагідно бачив опитування десь тут на фб. Питають, який, на вашу думку головний символ України? Йшлося про фауну, про тварин.
На даний момент того опитування, безумовні лідери - свиня і лелека. Йдуть фактично голова в голову. Інші - далеко відстали.
Свиня і лелека! Українці - нація дуже широких спектрів та глибоких діапазонів.
Лелека - то воно, конєшно, красіво, але лелеку ти ж на Різдво не заріжеш…

[RedCat]

Борщ!
Скільки вариться-готується борщ?
Дивлячись з якого боку дивитися.
Взагалі-то борщ готується, за моїми підрахунками, 4-5 км. Це якщо все є на власному городі. Поки туди-сюди, там буряк, а там капуста, а туди - морква...
А якщо треба піти по-сусідськи позичить солі, чи гірку перчину, то десь тижнів два треба...
Бо борщ - це не субстанція, не матерія, не страва, не рецепт. Борщ - це час і простір...
Як Ейнштейн винайшов свою теорію відносності?
Він варив борщ, та пішов позичити у Оппенгеймера ковганку, щоб затовкти сала, та зробить зажарку...
Так як сіли вони вдвох, то один придумав оту относітєльность, а другий - атомну бомбу...
Все воно з борщу вийшло...

[Солоха]

Таки ж  поламався, несіть іншого

Chepynoga Vitalii
https://www.facebook.com/chepynoga.vitalii/posts/pfbid02sFLzXUAjNiyhSXh7usQL2vS1JR5RPw9juDrCFwn3EqxVMeNxtyh43iEewj8fdHntl
Не хотів писати цього поста, бо це пост-срач.
Але мушу. Сам собі.
Глянув відео Зеленського з Днем незалежності. Притомно. Трохи забагато слів, але красиво. У Володимира Олександровича круті райтери. Вони вишкрібають душу словами. Як райтер вам кажу.
Зеленський постарів. Років на триста.
В мене з Зеленським ніколи не було ніяких жодних стосунків.
В 2019 році я працював на Юлю і писав проти Зеленського.
Зеленський мені передав через Абдулліна: "Хай Чепинога заткнеться!"
Ми собі тут в наших бульбашках розсуждаємо на хлопський розум. Зєля, клоун, комедіант, хуєм в піаніно...
Я трохи бачив владу зсередини.
Ви собі навіть уявити не можете, який це тиск, і який це страх. Боже збав, кому.
Кожен день тобі приносять новини. "Цілком таємно". І в цих новинах - жодної хорошої новини. Тільки погані! Абсолютна пизда! І це ще до війни було. Що там пишуть зараз, я навіть уявить не можу.
Я не знаю, навіщо Зеленський пішов президенти? Нащо воно було йому треба?
Російський писатель і шовініст Захар Прилєпін, якому ЗСУ відірвало жопу, писав: Володя наркоман? Володя клоун? - Та, підіть і самі так вистойте, як він вистояв! І, дивіться, не всеріться по дорозі!
Володимир Олександрович - актор і харизматик. Такої підтримки України в її найтяжчу добу не витяг би жодний Петро.
Я не люблю Зеленського. Чому я маю його любити? Жодна притомна людина владу не любить. Будь яку.
Але Володимир Зеленський - президент моєї України! Тієї України, яка вистояла проти страшного, дуже страшного, хижого, підлого, підступного віковічного ворога. Вони хотіли вбити нас всіх.
Україна стоїть! Україна стоятиме!
(Я цей пост звісно приберу потім. Це я сам собі написав. Мені важливо бачить свої думки буквами)