Какая-то непонятная история.
текст
Pavlo Kashko
24 грудня о 15:24 ·
Друзі, допоможіть, будь ласка, поширенням!
Це мій останній шанс добитися справедливості...
Мене звати Павло Кашко. І я виборов бронзу на міжнародній олімпіаді з астрономії та астрофізики в ході надскладного змагання з командами 46 країн світу, до котрих я послідовно готувався більше року, відмовляючи собі в відпочинку, зустрічах з друзями, спілкуванні із сім’єю та інших радощах. Готувався самостійно, по крихтах збираючи інформацію, бо вчителів котрі можуть підготувати до такого рівня змагань - одиниці.
Це найбільше досягнення мого життя наразі, без перебільшень!
Але, як виявилося, для Міністерства освіти – я “ихтамнет”. “Ми тебе туди не посилали” - почув я, коли настав час присвоєння Президентської стипендії учасникам та переможцям міжнародних олімпіад.
Виявилося, що чиновники не внесли мене до жодних офіційних документів – ні до наказу про відбіркові тури, ні до офіційного складу команди від України. До речі, як і Наталію Бажан, котра завоювала срібло. Як це можливо, якщо я маю запрошення від оргкомітету міжнародної олімпіади, де чітко вказано, що я і Наталія такі ж члени команди від України як і решта, коли ми пройшли всі 3 відбіркові тури серед призерів всеукраїнських олімпіад, коли, врешті-решт, ми за рейтингом всеукраїнської олімпіади №8 та №2, а в документи на відбіркові тури потрапили учасники з рейтингом 21?
Далі більше – я дізнаюся, що ми з Наталею єдині з команди, кому довелося самостійно шукати кошти на участь в олімпіаді! Решті учасників, а також двом вчителям і ,якогось дива, чиновнику МОН переліт та проживання оплатило міністерство, хоч до цього нам повідомляли, що МОН дану олімпіаду не буде фінансувати.
І тепер, як вершина цинізму – нам, призерам, МОН відмовляє в Президентській стипендії, проте навіть ті, хто просто був у складі офіційної команди її отримають, їхні вчителі отримають звання заслуженого, чиновник МОН отримає безкоштовну відпустку в Тайланді, де проходила олімпіада...
Сказати, що я розчарований – нічого не сказати.
Не маючи іменитих вчителів та підтрімки МОН, досягнувши цього виключно завдяки своїм старанням та підтримці батьків, я опиняюся ні з чим.
І зрозумійте правильно – стипендія важлива мені не сама по собі, але як визнання моїх зусиль, вкладених протягом більше ніж року, як засвідчення мого найбільшого досягнення зі сторони держави, як знак справедливості, врешті-решт.
Пані міністр, Лілія Гриневич Lilia Hrynevych – скажіть, чому Я маю доводити, що я не “ихтамнет” вашим підлеглим та розбиратися в їхніх бюрократичних ігріщах замість того, щоб спокійно здавати сесію і вчити нові предмети?
Друзі! Будь ласка, допоможіть мені донести цей лист до тих, хто може виправити цю несправедливість! Наступного тижня міністерство вже буде затверджувати це рішення.
он и Наталия Бажан указаны в качестве победителей.