Останні повідомлення

Сторінок: Попередня 1 [2] 3 4 ... 10 Наступна
13
Піквікський клуб / Re: Нотатки про насущне
« Остання відповідь від Солоха Сьогодні в 10:41:04 »
Tainka Dubrovska
Я познайомилась з нашим розстріляним відродженням в технікумі. Це було складно - знайти щось в бібліотеках міста про наших поетів і письменників, загиблих від рук рашистських катівень за мову, патріотизм, боротьбу. Вдячна своїй вчительці, що саме для мене вона обрала Стуса (всім нам "роздали" різних вбитих владою і КДБ патріотів, про яких потрібно було знайти біографію і твори). Пам'ятаю читала його строки і відчувала такий біль і тугу, що сльози лились з очей. Так і прочитала його вірш зі сцени... Всі плакали..
І тоді в свої 16 років пообіцяла собі, що не хочу такої туги в моїй Україні. Що доля українців - бути щасливими!
Я вміла бути щасливою.
Вміла хапатись за любий шанс і мчати подорожувати, погоджувалась на неочікуванні подарунки, обирала людей поряд і тендітно прибирала з власного простору тих, хто не поділяє мої цінності і погляди на життя.
Дуже любила вірш Ліни Костенко:
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.
Я багато працювала інколи на декількох роботах. Не боялась братись за любі напрямки і завжди отримувала кайф від роботи, тому що обирала те що приносить і прибуток і гарні самопочуття чи розвиток.
Вдячна, що мені не прийшлось грузити щось важке чи працювати з миючими (в мене алергія на всю побутову хімію).
Раділа кожній зустрічі з цікавими людьми, які чомусь берегли мене, не дивлячись на свої залежності і інший спосіб життя.
Впевнена була, що я знаю як жити щасливо. Знаю, вмію, практикую - сміялась.
Працювала, працювала, працювала - віддавала кредити, здійснювала мрії, проходила постійно якісь курси для розвитку.
Тепер всі ці знання дивно "вилазять" в свідомості...
В мене гарна пам'ять, я її треную, але все одно пішла на курси по ейдетиці. Там навчали як швидше і простіше запам'ятовувати великий обсяг даних. Давали різні інструменти.
Тепер на судилищах над Героями я бачу, як адвокати Червінського повторюють все по 2-3 рази в декількох інтерпретаціях, щоб в суддів відклалось в голові, бо вони ж сидять як "чистий лист" і їм все байдуже - гроші заплачені, рішення прийняті ще до суду, потрібно лише поторгувати обличчям перед камерами і піти в їхні затишні будинки, де слуги натирають паркет і дзеркала, ЖИТИ.
А Героя гноїти в камері, куди ніколи не заходять промінчики сонця, де температура ледь сягає 13 градусів, де їжу дали вказівку навіть не половинити, а відбирати все смачне, а Роману потрібна ТЕПЛА дієтична їжа... Яку не дозволяють... Катують. Не дозволяють прогулянки (лише доки інші сплять виводять в темний двір о 6й ранку, щоб не дай Боже не побачив ніяких людей, не зміг торкнутись чи перекинутись словом). Тримають в одиночній камері в заручниках у влади генія розвідки, що розробив настільки цінні операції, про які говоритиме весь світ і аплодуватиме стоячи.
Наш Вирок (прєзік) знищує Героїв.
Адвокати.. Чотири мужні обличчя захисників Захисника.
Вони такі різні і такі необхідні.
Кожен з них інакше дивиться на цей процес і мабуть має свої думки на те, що відбувається. Але всі люди вдячні їм, що вони стіною встали за Героя.
Важко сперечатися з байдужістю...
Мабуть кожен адвокат повинен бути ще й психологом, що достукається до мозку судді і прокурора, бо вони зазомбовані владою, грошима і обіцянками.
В Кропивницькому судді і вся суддівська чєлядь надто зверхня.
Мабуть в цьому маленькому містечку, яке можна пройти пішки за 20хвилин з кінця в кінець, вони вважають себе Богами...
Але по суті вони нікчемні прихвостні влади.
- Все сядьтє!!! Судді гатови вайті!!!
- Встать суд ідьот!! - рявкає діваха-розпорядник в короткій спідниці і з довгим рідким волоссям...
Ретельно вимальовані очі і губи кривляться, бо люди її не слухаються, а хлиста їй не видали. Вона б з задоволенням би всіх лупила.
Охорона в майже орківському пікселі теж хамить - щоразу на суд привозять інших охєронців, бо вони наслухавшись правди стають "неуправляємими". Тому їх змінюють кожні 2 години. І виводять геть. Подалі. Вони трохи перелякані і не знімають пальців з кобури. Стоїть дві години і жмакає ту кобуру, наче нічого кращого ті руки не тримали..
- Що це у вас за піксель орківський? - питаємо.
- Ви б в такому в Києві вже були б биті! Виглядаєте як ДРГ.
- Нова форма - обурюються хлопці.
- Тільки видали, спеціально для суду і журналістів.
Ну звісно - куди ж без показухи.
Так само як і дорогу в Кропивницькому зробили по-ЗЕленівські, їдемо з дівчатами по колдуЙОбінам, але асфальт виглядає новим - він темно-чорний, тільки-но покладений тоненьким шаром по старому. І вже й розмітку намалювали і купу грошей з бюджету "освоїли", а дорога так і лишилась схожою на дорогу до Пекла.
- Як я їх ненавиджу - жаліється розпорядниця суду на людей хлопцю-помічнику, який підстрибнувши не дотягне до моїх грудей - такий малий. Він каже:
- Я розберусь! - І приходить в зал рявкати за неї:
- Садітєсь па мєстам! Судді ждут! Всє кто нє сядєт будєт удальон із зала суда!! Па статтє номєр... (не запам'ятовувала).
Судді запізнившись на годину починають з репресій - намагаються всіх всадовити, не зважаючи, що їх орківські охєронці позаймали передні лави бо "нам тут долга сідєть із-за вас", а людям не вистачає лав.
Ми тулимось всі один біля одного на лавах і на підвіконнях, жінки беруть одна одну "на руки". Щоб лише почався суд, бо розуміємо, що його і так призначили пізно, а розпочали ще пізніше. І лише після виконання людьми Гімну України судді "саізволілі" вийти до людей і почати працювати.
Не можна включати телефони, переміщуватись по залу, аплодувати на слова адвокатів і Героя, кричати ГАНЬБА суддям і продажному прокурору, що не піднімає очей від телефону, де постійно сипляться нові й нові цінні вказівки, того, хто керує цим ганебним шапіто.
Я люблю гроші. Знаю як важко їх заробляти, коли необхідно більшість коштів донатити на ЗСУ, і тому постійно не вистачає. А ще ж купа всіх поряд, кому теж необхідна допомога.
Тому я за те, щоб кошти відроблялись. Ті зарплати що ми платимо з наших податків суддям і оцим ротатим помічникам і розпорядникам, а також когутам-прокурорам - відроблялись на 110 %.
Щоб судді не хропіли на засіданнях, як вчора в Кропивницькому апеляційному суді, один з суддів захропів на доповіді Романа Червінського, а коли той його розбудив, ще й вліпив розвіднику догану.
Щоб судді не слухали музичку в навушниках і не грали в ігри в телефонах, як було в Київському апеляційному суді.
Щоб прокурори працювали не по смс в телефоні, а по закону.
Я знаю, що так буде.
Знаю, що ми не дарма ходимо на всі ці судилища.
Нас сотні раз фотографували і записували, залякували і підсилали похмурих типів з топориками, ножами і пістолетами, але ми знову і знову їдемо, стоїмо, пишемо, кричимо і будемо поряд доки живі.
- Хто проти тиранії - встаньте!
Цю фразу Стус викрикнув у кінотеатрі під час показу фільмa Параджанова.
Зараз в залі суду в Кропивницькому новий Стус-Червінський звертається до кожної людини:
- Будьте вільними! Обирайте СВОБОДУ! Я за це воював більше 30 років!
А поряд стоїть його неймовірна дружина, яка не може надивитись на своє схудле і незламне щастя.
Вона навчилась посміхатись, коли боляче і стримувати сльози і слова, які так і намагаються вилетіти зі стулених вуст.
ХТО ПРОТИ ТИРАНІЇ ВСТАНЬТЕ!!!
Встаньте в наш стрій патріотів і допоможіть прогнати плісняву з керуючих державою посад.
Допоможіть визволити Героїв.
Нам потрібна підтримка і розголос.
Бо саме зараз, коли війна зжирає наших людей, міста і ресурси, вороги з середини відчувають себе всесильними і безкарними.
Саме зараз, коли кожна людина не може розставляти пріоритети, бо все надто важливо і тебе не вистачає на ЦЕ все, вороги України намагаються зламати всі інституції держави і внести хаос, знищивши Воїнів і патріотів.
Кожен в цій боротьбі Воїн Світла, який виборює майбутнє для наших дітей і онуків.
І доки небайдужі існують, "какайа раззніцца" не переможе.
Але вставайте в стрій щодня.
Бо ми танцюємо по лезу...
І нема назад вороття...
Ваша #Дубровська
09.05.2024
14
Піквікський клуб / Re: Українська політика. Війна. 15 листопада -
« Остання відповідь від shtativ Сьогодні в 10:21:51 »
Вибач, не можу втриматись
6 БПЛА были подавлены, однако несколько ОЧЕНЬ ГРУСТНЫХ В СОСТОЯНИИ ГЛУБОКОЙ ДЕПРЕССИИ упали на территории нефтебазы.
15
Піквікський клуб / Re: Українська політика. Війна. 15 листопада -
« Остання відповідь від Sasha_girl Сьогодні в 09:26:10 »
Горящие нефтебазы на России уже никого не штырят? Надоело читать такие новости? А вот мне нет, по-прежнему радуюсь как дитя.
Цитувати
Оперативный штаб - Краснодарский край (https://t.me/opershtab23/8062)
В ночь со среды на четверг преступный киевский режим ( :razom:) совершил попытку атаки гражданского объекта - нефтебазы в селе Юровка под Анапой с помощью беспилотных летательных аппаратов.( :prapor2:)

По данным ЕДДС Анапы, около 6 БПЛА были подавлены,( :sho_za:) однако несколько упали на территории нефтебазы.( :pardon:) В результате начался пожар( :crazy:) - повреждены несколько резервуаров.( :good:)
Курсив смайл мой.
16
Піквікський клуб / Re: За Ж и М. Всё вокруг.
« Остання відповідь від Shana Сьогодні в 07:32:20 »
У меня лично две очень неприятные встречи в лесу(привет собиранию грибов), когда я была без собаки.
Угу. Для мене найнепріємніше, це зустрітися у лісі з сільскими хлопами з залитими горілкою очима. Ведмеді, на щастя, сюди не заходять.
17
Піквікський клуб / Re: За Ж и М. Всё вокруг.
« Остання відповідь від jeckie Сьогодні в 06:01:32 »
Как выглядят мужчины с которыми не стоит встречаться в лесу или даже в темном переулке все прекрасно знают
Це, на жаль, не так. Більшість згвалтувань, здійснюють знайомі з жінкою чоловіки. Вбивають жінок теж найчастіше партнери/колишні партнери, тож звести усі жіночі страхи до страшних мусульман, що вискакують з підворотні, якось не вийде. У нас от, в Україні, взагалі недостатньо мігрантів, щоб на них списати усі злочини, тож доводиться приймати реальність.

Щодо чоловіків та ведмедів, все як завжди, люди, що вміють думати, думають та розуміють причини та проблеми, ті, що не вміють, теж як завжди.  ::)
18
Піквікський клуб / Re: Политика в США
« Остання відповідь від Minime Сьогодні в 03:03:21 »
Традиційні сімейні республіканські цінності
У меня аж все скрепы в домe разогнулись, когда я читал, что там Сторми Даниелс напоказывала  :grin:
В том  числе и про то, как Трампецкий ее со своей дочкой сравнивал.  :crazy:

19
Піквікське дозвілля / Re: Друзья наши меньшие (продолжение)
« Остання відповідь від Destrie Вчора в 22:58:39 »
@Destrie  и кто знает.
Возник тут вопрос - дают ли антибиотики курам/коровам по графику, независимо от болезней?
То, что их ими лечат - без вопросов.
Или заболела одна корова - дают всем? Или каждую курицу отдельно лечат?

Тіки побачила , коровам ні , бо те не раціонально . Курси так лікують все стадо якщо лікують взагалі  :crazy:  просто так не годують антибами - дорого
20
Піквікський клуб / Re: Политика в США
« Остання відповідь від Shannou Вчора в 22:47:11 »
Слухаючи Кеннеді, не здивований, що хробак отруївся його мозком та помер
Сторінок: Попередня 1 [2] 3 4 ... 10 Наступна