Слухайте. В 14-му, коли до Дніпра почали масово відправляти поранених, ніхто толком не знав, як це робити -- в сенсі хто що має робити та як. Ані військові, бо в них не було досвіду та відповідних інструкцій, ані цивільна влада. І знайшлося десь із десяток людей (не військових, не при владі, звичайних небайдужих), які просто взяли ситуацію в свої руки та за не дуже довгий час збудували з нуля всю логістику, залучивши до цього і військових, і владу. Те саме було й з Мєчкою, і зі шпиталем. Так само організувалися ті, хто потім стояв на блокпостах на в'їзді.
Хтось серйозно вважає, що навіть в разі бездіяльності основної влади в кожному великому й не дуже місті цього разу не знайдуться люди, які здатні взяти ситуацію під контроль? От у що я точно не вірю, так це в масові мародерство, пограбування та суцільний безлад. Практика свідчить, що в нас у скрутні часи народ, навпаки, мобілізується та гуртується для допомоги.
Усе буде добре, не накручуйте себе. Якщо дуже-дуже треба підстрахуватися, починайте шукати таких людей навколо. Вони є, і вони досі займаються волонтерською діяльністю. Тримайтеся них, і в час Х вони скажуть вам, що робити.
