Щодо повертаємої частини ракети.... Згадалося - Служив я строкову службу (у вісімдесятих роках) на Байконурі, царині радянського ракетопускання. І як відомо, усі частини ракет, що тоді пулялися у космос, після їх відстрілу, просто падали на землю і валялися там, де прийдеться. Запусків тоді було багато і тому весь степ від Кзил-Орди до Дзезказгана був просто завалений цим мотлохом. Звісно там лазили всякі умільці, викорчовували з тих останків усіялкі плати з серебром та золотом, виплавляли їх... Таке. А ще, згадалося, що сміття з жилих майданчиків, як військових, так і цивільних, вивозили прямо у степ і тому, оскільки там, у тому клятому степу було влітку доволі спекотно, то сморід часами був досить відчутний. І таке там було, починаючи з початку будівництва космодрому. Великі технології потребують великих жертв!
ЗИ: А ну да, дезентирією я захворів, як і інші, через місяць прибуття на майданчик.