Автор Тема: Чепиножки
 

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Чепиножки
« : Травень 28, 2024, 11:20:48 »
Епіграф теми від митця.
Цитувати (виділене)
Andrij Bondar
18 хв  ·
Ніколи не бачив Chepynoga Vitalii у реальності – якось не виходило. Але я знаю людей, які його бачили.
Сюжети його оповідок – квінтесенція української душі. Його погляд на наших людей просякнутий щемкою любовʼю, і я не знаю, чи є в нас автор, який знав і відчував би душу людей «серцевинної» України краще за Віталія. Думаю, немає. Він один такий.
Так, як він – дотепно, смішно, пронизливо, легко  і дуже лаконічно – не пише про сучасних українських людей ніхто. І якби я будував якісь концепції українізації гумору постквартальної України, то спирався би на його підхід, сповнений любові, терпимості, гуманізму і, звісно ж, традиції. Саме через нього вона промовляє. Для мене Чепинога унікальний тим, що він любить життя і вміє дарувати цю любов іншим. Неймовірне людське обдарування.
У Віталія нині уродини, а десь у ставках і річках його Іркліївщини плавають карасі, ростуть кабачки, випорожнюються шпаки, ходять мудрі коти… Одне слово, протікає наше важке і вузлувате українське життя, яке саме він робить світлішим і веселішим у геть, здавалося б, безпросвітні для нас часи. Він підтримує наш дух. Це високий талант.
З Днем Народження!

Давно хотів створити цю тему, щоб викладати саме дописи Віталія Чепиноги. Для усіх і для себе, щоб час від часу перечитувати.
Хейтерам можна проходити мимо, бо "ваша думка є суб"єктивною, непрофесійною і вельми заангажованою".  :sneaky:

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #1 : Травень 28, 2024, 11:21:54 »
Цитувати (виділене)
Сьогодні мені 55…
Або 54… Або 56…
На певній стадії віку воно вже не так і важно. Та й рахувати все важче, починаються складні математичні операції. В общим, скількись…
Коли мені було 50, то я не випив ані граму алкоголю. Хоч був на той момент в Італії, де то тебе все аж кричить: «Напийся негайно!».
Але я не напився. Було цікаво подивиться, як воно ото - натверезо? (Спойлер: так собі).
То мені товариш каже: «От, дурний! Не буде чого й згадать!»
Я кажу: слухай, я напився на 49, напився на 48, і напився на 47! Ти думаєш, мені є що згадать? - Та, день народження на 50 років - це єдине, що я можу згадати з усіх днів народжень, починаючи років з дванадцяти!
З іншого боку: а нахрена його згадувать вобще? :))
Я би міг написати тут побажання собі і всім нам, але за такі побажання фб нещадно банить. Та ви й самі знаєте ті побажання, бо вони у нас однакові!
Дякую всім за вітання!
Хай все добре!
Перемоги!

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #2 : Травень 28, 2024, 11:22:29 »
Цитувати (виділене)
Спогади.
Мені 9 або 11 років. День народження.
Я накликав гостей, чоловік тридцять, нікого про те не оповістивши й не попередивши…
І Ігор, і Наташка, і Юрко, і два Славіки, і Сашко, і Олька, і Свєтка з Славіком ще одним (вони близнюки), і Микола з Ігорем (теж близнюки), а ще - Сергій, Вовка, Олег, Людка…
Батько на роботі, мати приходить з нічного чергування з лікарні…
І застає три десятки голодних і замурзаних ротів, які чекають на урочисте частування…
Плаче мати… Ліпить мати вареники з полуницею… Двісті штук…
Дякую тобі, Ма!
:))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #3 : Травень 28, 2024, 11:23:22 »
Цитувати (виділене)
Нова пошта…
- Ти, диви, вже ж своє все получило, а стало й стоїть, не йде. Жде спеціально, шоб побачить, шо я получатиму! Я хотіла одкрить, перевірить, а тепер не буду показувать…
В селові трохи інші алгоритми комунікацій…
:))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #4 : Травень 28, 2024, 11:23:57 »
Цитувати (виділене)
Шпаки нещадно обкльовують черешню.
Але вони її їдять лише згори, я туди все одно не дістану…
Так що - симбіоз і мирне сосуществованіє видів у природі. Їхнє вгорі, моє - внизу.
Правда, шпаки ще немилосердно серуть, і все то, за невмолимими законами гравітації, летить униз, мені на голову.
Але кажуть: то до грошей!
Чим більше на тебе падає гімна, тим більше грошей. Це - також закон. Правда, не такий невмолимий, як гравітація.
Побачимо, перевіримо…
Принаймні, гівно вже є… Першу частину формули я виконав…
:))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #5 : Травень 28, 2024, 12:14:46 »
Цитувати (виділене)
Сільські зарисовки:

Біля колишньої чайної прокопали скважину і поставили автомат для води. Гривня за літр. Якийсь бренд, щось типу «Чисте джерело».

Такі нині криниці…

До автомату підходить жінка з двома пластиковими пляшками. З телефона, через додаток платить. Набирає води. Сідає в «тойоту», їде додому.

«Везе Галя воду»…

Все воно вже трохи не так, як колись. Але - якось інше. І то добре!

Прийшов у садочок, зозуля кувала. Ой, ти ж мене, Галю, та й не шанувала…

Offline Teagan

  • *****
  • Повідомлень: 4805
  • Karma: 2863
  • Стать: Жіноча
Re: Чепиножки
« Reply #6 : Травень 28, 2024, 21:05:32 »
Мені подобається оце про копицю сіна. Класика.
Цитувати (виділене)
Пише одна жінка чи дівчина: я комплексую, коли взимку в шапці. Мені видається, що мені не личить, що я негарна.

Ой, дитино моя… Ми живемо в такому кліматі, коли взимку будь-які естетичні критерії мусять бути викинуті на смітник.

Людина в рукавицях і в кальсонах гарною бути не може, за замовчуванням. То всьо за гріхи наші тяжкі

Треба змиритися з тим, що з листопада по квітень - я просто копиця сіна… і всьо…

Ведмеді це мудро просікли раніше за нас, і цю постидну пору року просто пересипають…

Літом гарні будемо!

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #7 : Травень 29, 2024, 09:10:12 »
Цитувати (виділене)
- У вас не червива черешня?
- Чиста-чистісінька!
- Та, де ж воно чистісінька, як ось червʼяк лазить прямо згори!
- Де?!
- Осьо!
-І-иии!
(Майже непомітно хапає червʼяка-провокатора і давить між пальцями)
- Ти, ба, яке падло! - Ну то якесь одне, приблудне. Не знаю, звідкіля воно взялося…

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 7108
  • Karma: 12959
  • Стать: Жіноча
Re: Чепиножки
« Reply #8 : Травень 29, 2024, 10:25:46 »
Цитувати (виділене)
- Що тобі подарували на День народження?
- Та, багато чого!
- Наприклад?
- Три десятки яєць, миску клубники, букет півоній, якусь книжку про індєйців, рукавиці (?!), стремянку, шість карасів, і старовинну вазу епохи пізнього Брежнєва. В цілому, все цілком пристойно. По багатому…

Offline Фрейя

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 1556
  • Karma: 2612
Re: Чепиножки
« Reply #9 : Травень 29, 2024, 10:39:29 »
Цитувати (виділене)
Сучасна платонівська печера - це соціальні мережі.
Бачиш в інстаграмі: салат з битих огірків. О! - думаєш, треба зробить!
Потім виходиш на город, зриваєш огірок, надкусюєш… Тю! - думаєш. Нахрена його бить?
Сильно схильні до ускладнень.
Кабачок! Ідеальний, простий натуральний продукт!
Нє! Треба з нього накрутить варення!
Варення, блядь! З кабачків!!!
Варення з кабачків треба наробить тому, що з яблук треба наробить чіпсів.
- Сливи не займай! То - на сливовицю!
- І що з нею робить?
- Та, як, що? Навесні витягнемо з погреба та віддамо свиням.
Ще є лосось з моркви. І свинина з цибулі.
- Завтра спечу морковний торт!
І таки спече. Не зупинити, не втекти, не сховатися…
- А післязавтра з печінки!
- Що з печінки?
- Торт!
- З печінки? Нащо?
- Ну, так, а як?
І вишні наморозить! Центнер!
- А що то в морозилці вже два года лежить?
- Та, хто його зна. Вже не оприділить. Шось. Хай лежить собі.
- Дать вам секундаю?
- Не нада
- Чого?
- Просто, не нада… Я навіть не хочу знати, що це таке…
))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #10 : Травень 29, 2024, 14:23:30 »
Цитувати (виділене)
В старій батьківській хаті живуть біженці. З Бахмута.
Майже з перших днів «вторгнення». Все втратили.
Перший рік було їм тяжко. Хата - стара. Електрика, вода - все дуже давнє й зужите. Не знали, як до того городу підступиться, з якого боку. Навіть не саджали майже нічого, бо бракувало аграрного досвіду. На грядках поросли «джунглі». Українською - жодного слова…
Допомагали, чим могли. Радили.
Я їх не займаю, не турбую. Заїжджаю раз в рік, аби спитати, як справи.
Вчора заїхав.
Жінка працює в сільському кафе під назвою «Маркіза», чоловік теж десь прилаштувався. Зеленіє город: картопля, капуста, перець, кукурудза, помідори. Там де була «кабиця» - густо росте розсада. Мабуть, на продаж.
Посаджені нові квіти. Відкритий погріб навстіж:
- Хай просохне, бо відсирів за зиму.
По городу ходять сім рудих куриць. - Завели недавно, - розказують. Дали мені яєць «на подарок».
- Ану, киш! - каже жінка. - Щоб ви подохли!
За курями чемно ходить рябий кіт. В червоному нашийнику. Пасе…
Це - не біженці. Це - жителі мого села. Односельчани.
Живи, Село!

Offline Shan

  • *****
  • Повідомлень: 1551
  • Karma: 890
Re: Чепиножки
« Reply #11 : Травень 29, 2024, 20:48:06 »
Цитувати (виділене)
Спогади.
Мені 9 або 11 років. День народження.
Я накликав гостей, чоловік тридцять, нікого про те не оповістивши й не попередивши…
І Ігор, і Наташка, і Юрко, і два Славіки, і Сашко, і Олька, і Свєтка з Славіком ще одним (вони близнюки), і Микола з Ігорем (теж близнюки), а ще - Сергій, Вовка, Олег, Людка…
Батько на роботі, мати приходить з нічного чергування з лікарні…
І застає три десятки голодних і замурзаних ротів, які чекають на урочисте частування…
Плаче мати… Ліпить мати вареники з полуницею… Двісті штук…
Дякую тобі, Ма!
:))
:smilie5: :smilie5: :smilie5:
 я б прибила)))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #12 : Травень 30, 2024, 09:24:20 »
Цитувати (виділене)
Хотів картоплю стару з погреба викинуть. Бо вона вже схожа на бабу Ягу в постменопаузі.
Спустився в погріб, посидів біля неї…
Не наважився!
Стара, минулорічна картопля - воно, як живе существо, член родини. Пошти, як старий собака…
Хай ше лежить…
:))
Тиждень тому так само. Перебрав, вже зовсм нікчемна - курям у село, така собі - хай полеже.

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #13 : Травень 30, 2024, 14:56:56 »
Цитувати (виділене)
- Нічого зараз в селі не зробиш, - каже баба. - Кожне гамно хоче, щоб йому платили…
Баба ненароком сформувала фактично всю екзистенцію буття людського…
:))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #14 : Травень 30, 2024, 18:44:10 »
Цитувати (виділене)
Тоня - сестра…
Їхав машиною, бачу: на велосипеді їде. По трасі. Потім виїжджав з Придніпровського, - сидить на лаві з жінками балакає. До нової пошти підʼїхав - а вона там. Йшов лугом, і вона в лузі…
Вертаю додому, а вона за столом сидить, з букетом: То, наливай вже, каже! Півдня тебе жду!
Є такі люди, які скрізь. Я так підозрюю, що на них все й тримається…

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 7108
  • Karma: 12959
  • Стать: Жіноча
Re: Чепиножки
« Reply #15 : Травень 31, 2024, 14:24:26 »
 8)
Цитувати (виділене)
В коментах під постом про «сільський український дзен», жінка цілком слушно зауважує, що нібито цілком японське слова «самурай», має відверто українське походження: «сам - у Рай»… Блін, це ж очевидно!
І абсолютно по-українськи: Сам! Це симетрична антитеза претензії «куди ти лізеш, поперед батька в пекло?»
Колись я читав грунтовне історичне дослідження про походження давніх єгипетських фараонів від заможних ґазд Полтавщини.
Дослідження базувалося на семантиці й строгій етимології. - На гербі одного з фараонів красується герб, в основі якого зображений нільський крокодил. «Кроко-дил», - писав учений. - Тобто, буквально: той, крокує долом, долиною»…
Яром-долиною вони так і ходили разом зазвичай. Сагайдачний, за ним - крокодил, потім Дорошенко, і ще один крокодил…
Боялися їх страшне…
Особливо того крокодила, що проміняв жінку на тютюн та люльку… Кончене, бля… Краще не звʼязуваться…
Я теж знав свого часу багато крокодилів. З Подолу. Непросто їм тоді жилося… Ой, не просто!

Offline Фрейя

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 1556
  • Karma: 2612
Re: Чепиножки
« Reply #16 : Травень 31, 2024, 18:34:55 »
Цитувати (виділене)
США негласно дали зрозуміти, що схвалюють удари по всій території Росії американською зброєю.
Це мені нагадує, коли в когось гроші позичив. Тіпа, тисячу гривень.
Минуло якісь три роки, та кредитор за столом розчулився, розмʼяк, та й каже: та не віддавай уже мені ту тисячу, хай! Забудь!
А ти кажеш: дякую, дуже дякую! Хоч віддавати її й не збирався зроду. І вобще - давно забув, що комусь щось должен…

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #17 : Травень 31, 2024, 22:13:42 »
Цитувати (виділене)
Моє покоління - воно начебто відносно й не таке «давнє», всі ми ще досі - «хлопці й дівчата». Але ми носії такого унікального життєвого досвіду й такої «культури», якої більше немає, і, сподіваюся, ніколи не буде.
Моя донька - доволі зріла людина. Вона народилася ще за Радянського Союзу, хоч і за кілька тижнів до його безславної загибелі. В неї в самої вже двоє дітей.
Але навіть вона від подиву роззявляє рота, коли я згадую, що в моїй молодості, аби купити «джінси», треба було здати державі 20 кілограмів коріння болотяного аіру.
Були такі магазини, які торгували «дефіцитом» за лікарські рослини.
Тобі давали довідку про зданий аір, і ти отримував священне право купити заморські штани. Ну, й за гроші, само собою. Не за сам аір. Аір давав тільки можливість витратити власні кошти.
І ми з матірʼю тиждень лазили в болоті по самі вуха, аби назбирати того чудо-зілля.
Потім зʼясувалося, що ми зібрали не той «аір», не кондиційний. І ми його віддали нутріям.
Якась, сука, неймовірна, абсурдна тотальна КНДР. Кін-дза-дза… І рожеві штани. Ку!
Як не дивно, я вже тоді якимись генетичними фібрами душі і своїм куцим розумом розумів, що це - неправильно. Що це велике приниження самого статусу - Людини! Її вродженої гідності.
От, прикиньте, що вам зараз, сьогодні знадобилися джинси! То треба йти не в інтернет-магазин, а роздягаться до трусів, і лізти в копанку на тиждень! І не за ті штани, які хочеться, а - які є!
Це - антиутопія! Орвелл!
І це - кінець ХХ століття!
Якщо розповісти цю історію через сто років, хто в неї повірить?
- Ніхто!
Скажуть: не утріруйте!…

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #18 : Червень 02, 2024, 18:35:42 »
Цитувати (виділене)
Дощ
Дощ у селі люблять. Дощу в селі ждуть…
Але ставляться до дощу скептично, з недовірою. Дощу завжди не вистачає…
Йде дощ, і - добрий дощ! Годину йде, другу…
- Та! Хіба це дощ? Тільки побризкало, та й усьо…
Цілу ніч ллє дощ, злива… Торохтить небесна вода по даху, аж не заснеш…
- Та! Хіба це дощ? Земля й на палець не промокла, сухе все…
Дощ в селі - як передостання чарка. Вроді вже й хвате, але аби ще трохи…
Гримить безкінечно грім, блискавки ріжуть небо на шмаття. Йде дощ, як з відра, ллє, ллє, й ллє без упину, без просвіту, ніби саме небо порвалося…
За якийсь час бачиш, як повз вікна пропливла свиня… А за нею - кури… На кабачках…
- Та! Хіба це дощ?! От раньше були дощі! Ото - дощі! Помню, дід розказував…
І ти розумієш, що діда звали Ной!
Українці - народ Біблії!
:))

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 7108
  • Karma: 12959
  • Стать: Жіноча
Re: Чепиножки
« Reply #19 : Червень 03, 2024, 15:44:29 »
Цитувати (виділене)
Пише мені сьогодні чоловік вранці: «Віталію, а куди подівся ваш пост про козаків і аспарагус?»…
- ???!!!
Це саме той випадок, коли я взагалі не розумію, про що йдеться. Певно, про щось з давнього, знищеного акаунту.
Але постараюся відтворити.
Отож:
Після тяжкого, але вдалого походу до басурманів, сіли козаки посеред степу, та й стали варити куліш. Потомилися…
І послав кошовий отаман Сірко молодого козака, аби він роздобув до того куліша якої поживи - сала, кропу, чи бодай горілки. 
І пішов козак, та й приніс якогось чудо-зілля пучок…
- А що це ти, сину, нам приніс за дивовижу таку? - питає Сірко.
- Це, батьку-отамане, спарагус, Asparagus Officinalis. Дуже модна й корисна вещ у Европах. Якраз сезон зараз…
- Ага! Он, воно шо, - каже Сірко… - Спарагус, значить… - Офіціналіс…
- Ага, батьку - відповіда молодий козак…
- А, підійди, но, сюди, сину, ближче! - кличе старий Сірко…
… Височіє давня козацька могила посеред степу…

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #20 : Червень 04, 2024, 11:14:33 »
Доброго ранку!
Цитувати (виділене)
На «Збручі» прочитав цікавий текст Тараса Прохаська про вікове погіршення зору та пов’язані з цим світоглядні метаморфози людини.
Очі, зір, бачення - надзвичайно складний механізм. Але - земний, людський. Хоч і «божого задуму». Ми самовпевнено думаємо, що бачимо світ таким, як він є. Хоча яким він є насправді, - нікому невідомо. Я так підозрюю, що світ значно складніший, цікавіший і яскравіший, ніж нашим очам видається.
Мій дід, на ім’я Логвин, був сліпий. Дід любив обідати влітку надворі, під грушею «бера». Тому діда часто кусала оса, яка падала з груші в миску з борщем чи варениками. Моїм обов’язком було стояти біля діда, і казати йому, коли оса впаде. Часом я повідомляв дідові, що впала оса. А часом - не повідомляв. Бо в дитинстві природня цікавість та вроджений інтерес до сильних людських емоцій ще переважають абстрактне милосердя й співчуття до ближнього.
Другим моїм обов’язком було втягувати бабі нитку в голку.
Часом баба давала мені три рублі «на канхвети».
- Не бачу, це троячка чи пʼятьорка? - сумнівалась баба
- Троячка, казав я
- Не бреши, казала баба
Погіршання зору впливає на людину більше, ніж нам видається. Поступово ми вчимося насолоджуватися контурами предметів, абрисом, бо деталей та подробиць вже не розгледимо. З віком людина часто стає поблажливіша й не така прискіплива до інших. Бо ми вже не бачимо чужих вад та недоліків. Вади зору пом’якшують душу. Бачити треба не все, й не всіх.
Як зняти окуляри, то світ відразу стає значно цікавіший і загадковіший. Бо ти не бачиш, а вгадуєш… Сидиш і гадаєш: то кіт стоїть, чи кабачок лежить? Цілий квест! І якщо кабачок раптом кудись побіг, то скоріше за все таки кіт…
В неідеальному зорові є великі плюси. Наприклад, вся полуниця мені чиста, а черешня – нечервива. Одяг вже не забруднюється, і завжди – ідеально чистий цілими тижнями. І спритна молода муха від тебе вже не здатна втекти, бо то не муха, а «шляпка» старого цвяха. І ти вже не вглядаєшся прискіпливо в дату терміну зберігання гречки, бо знаєш, що вона й так свіжа, що їй зробиться?…
І люди всі – красиві й гарні. Трохи однакові, але – гарні.
Та ще й є додаткова нагода себе розважити… Бува кому пишеш телефоном: «пішов я срати», ні з того, ні з сього… Літери «п» і «р» на телефоні – поряд. Така несподівана відвертість здатна викликати велику довіру до людини. Або виходиш вранці на город і вітаєшся з сусідкою, яка щось там собі робить на грядках: «Доброго ранку!». А вона тобі нічого не відповідає, бо то не сусідка, а мішок з картоплею…
:))

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 7108
  • Karma: 12959
  • Стать: Жіноча
Re: Чепиножки
« Reply #21 : Червень 04, 2024, 16:04:19 »
Цитувати (виділене)
З інтервʼю журналіста DW з головою оборонного комітету Бундестагу Марі Штрак-Циммерман:
- Що буде, коли російський військовий літак буде збито українцями над територією Росії з західної зброї?
- У Росії буде на один військовий літак менше!
Я думаю, що весь колективний Захід досі можна розділити на дві групи людей.
Одні давно втямили, що таке справжня Росія. А інші досі думають, що Росія - це Анна Карєніна…

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #22 : Червень 04, 2024, 16:59:43 »
Цитувати (виділене)
Вода…
Іркліїв - місто риби й води.
Столиця води. Столиця риби… Дніпро
Іркліїв - село без води.
Немає води по цілій добі. Полити город - то фантастика. Аби бодай помиться, кой як…
Іркліїв - на горі. Козацька фортеця. До Дніпра - 100 метрів по обрію, і до води - 100 метрів. В глибину.
Вода - з водонапорної вежі. Все старе й зужите, насоси зношені. Труби засмічені. Тому всьому - по шістдесят років з лишнім.
Нема води…
Єдиний вихід - пробити скважину. Ціни - страшні. Навіть не буду писати, скільки. Це - ціна хати.
Приїхали одні. Довбали півдня. Засрали весь город. Не добилися до води…
Кажуть: не вийшло, дайте хоч на бензін!
- Нате!
Посередині городу - величезне провалля, прірва… Сама Земля дивиться мені звідти в очі…
Кажу: і що тепер робить?
Кажуть: закрийте клейонкою, шоб їжаки не попадали…
Мій товариш, Олександр Сочка пише: хоч не впади туди сам зпʼяну…
- Та, кажу, я зачинюся на замок спеціальний, на ніч… Замок від безодні… - Хай буде. - Я риск люблю…
Дарина каже: в принципі, тут потім можна буде зробити красиву клумбу…
Сьогодні приїхали нові. Сурові, як козак Мамай з будуна. Довбуть…
Нічого не кажуть, враженнями не діляться. Мовчать… Довбуть… Курять…
Навіть кави не схотіли…
- Буде діло, хлопці?
- Буде, не переживайте!
Вглядаються в безодню, і безодня на них вглядається…
Я їм вірю… Куди я дінуся?
Або буде дві красіві клумби…
:))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #23 : Червень 09, 2024, 14:39:39 »
Цитувати (виділене)
- Що це у вас таке росте?

- Де? А! То - японська верба…

В селі, коли людина, не може чогось ідентифікувати з городини, садовини, то каже, що то - японське…

Японія - далека й загадкова країна. І все там, не таке як у нас… Тобто, японське - це щось таке, коли достеменно не ясно, шо воно виросло…

Верби японські, груші японські, японська бузина, і японська калина…

З роками, коли памʼять вивітрюється, і вже не може людина точно пригадати, що й де посаджено, все на городі стає японським… Часом доходить аж до японського хріну…

Батько колись посадив японську вишню.

Потім, років через десять, зʼясувалося, що то - кизил.

Але так уже той кизил японською вишнею й лишився. І цілком успішно прожив нею сорок років…

Коли люди з Бахмуту вселилися в батьківську хату, я їм відразу сказав, що це - японська вишня… Хоч і схожа на кизил…

В такому віці вже пізно змінювати імʼя. Вже не кажучи про стать…

:))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #24 : Червень 09, 2024, 16:57:13 »
Цитувати (виділене)
В моєму краю, в Ірклієві, ніколи не казали: «Дякую!». Лише - «спасіба».

«Дякую» казали тільки у тітки, в Тернополі і на уроках української літератури. В новелах Стефаника, і в романах Панаса Мирного.

Бо це - Черкащина! Батьківщина Богдана і Тараса. Стратегічно небезпечний регіон для імперії. Край імперативного й примусового зросійщення.

За два останніх роки я жодного разу, ні від кого не почув жодних «спасіб». Тільки - Дякую!

І на базарі, і в магазині, і на заправці, і в родинах…

І це - настільки глобальні зміни, що ми досі навіть уявити собі не годні…

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #25 : Червень 11, 2024, 18:06:35 »
Цитувати (виділене)
Часом ми намагаємося самі собі пояснити вчинки інших людей. З інших культур, з іншого земного простору, з іншої ментальності.
На наш погляд, вони поводяться нерозсудливо, нераціонально й незрозуміло.
- Ми б зробили - отак!
А ми просто їх не розуміємо. Бо ми їх не знаємо. Хоч нам і видається, що ми - однакові. Ми не знаємо їхніх мотивів, намірів, їхнього способу думання і ухвалення рішень.
Книга Джека Девіда Еллера «Історія американських традицій» (видавництво Аннети Антоненко) - саме про це.
День Подяки, джинси, Макдональдс, кока-кола, джаз і Супермен…
Звідкіля взялася Америка, і чому вона саме така?
Чудовий переклад Natalia  Klymchuk. Можливо, саме через її переклад, я й читаю цю книгу! Бо я люблю гарні українські переклади більше ніж канонічні тексти :))
Читаймо! Воно того варте!

Offline Солоха

  • *****
  • Повідомлень: 10069
  • Karma: 6105
  • Стать: Жіноча
  • Я не крило, я дзьоб
Re: Чепиножки
« Reply #26 : Червень 15, 2024, 22:29:37 »
Цитувати (виділене)
- Ваші недоліки?
- Немає!
- Ну, так не буває. В кожної людини є бодай один недолік!
- Ну, добре, зізнаюся… Одного разу гаї шуміли, а я не слухав…

Offline Фрейя

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 1556
  • Karma: 2612
Re: Чепиножки
« Reply #27 : Червень 17, 2024, 09:00:01 »
Про онуків

Цитувати (виділене)
Лука вчора в гості заходив. Давно не приходив, то я легковажно розслабився.
Увечері ліг прямо на динозавра. Він його під простиню сховав.  Не знаю, як той динозавр зветься, але саме отой, що з гострими "зубами" на спині. Кажись "стегозавр". На ті "зуби" я й ліг з розгону. Аж сльози бризнули... "Аплікатор Луки".
Потім задрімав. Прокинувся, а надворі вже сутеніє... Біля мого ліжка стоїть мрачна мовчазна Соломія... Дивиться на мене... З бензопилкою в руках... Слава богу, пока з іграшковою...

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #28 : Червень 17, 2024, 11:16:30 »
Цитувати (виділене)
- Підараси!, - каже жінка, коли світло не ввімкнули в 11.00., як обіцяли…
Світло ввімкнули в 11.02.
Всі ми зараз Прайд…
Кожен для кожного кожному, якоюсь мірою…
:))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36020
  • Karma: 23756
  • Стать: Чоловіча
Re: Чепиножки
« Reply #29 : Червень 19, 2024, 09:47:59 »
Цитувати (виділене)
Сусіди рвуть вишню. Демонстративно…
Кожна робота в селі робиться не просто так, а - на люди!  З укоризною, з докірливістю. -От, мовляв, ми вишні рвем, а ти не рвеш…
А то, буває, ще сусід траву косить. І не те, щоб вона йому сильно заважала. А, щоб у нього була покошена, а в тебе непокошена…
Це непрості виклики. Болючі.
Перемогти це можна тільки інтелектом…
Виходжу до сусідів, та кажу: скоро іскуственний інтелект позбавить нас роботи!
- Як?
- Порве вишні, і поїсть. - Все до того йде…
- Ми до того не доживемо, - кажуть сусіди…
- То, так кажеться, - кажу сусідам. Воно все дуже бистро…
Піду, полежу…
🙂

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.