Автор Тема: Нотатки про насущне
 

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2100 : Червень 17, 2024, 09:34:29 »
Цитувати (виділене)
Уряд Швейцарії опублікував список країн, які підтримують спільне комюніке: тепер там 78 країн, а не 80, як про це повідомлялося раніше — Ірак та Йорданія відкликали свої підписи.
А що сталося?  :scratch_one-s_head:
Це не головне. Головне, що ще дві прогресивні країни стали на світлий бік всесвіту, бо віслюк апокалісису - це точно не про добро.

Offline Mike123

  • *****
  • Повідомлень: 27775
  • Karma: 7991
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2101 : Червень 17, 2024, 09:36:19 »
А що сталося?  :scratch_one-s_head:
А що, тако можна було? :shok:

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2102 : Червень 17, 2024, 09:37:19 »
Цікаво, а скільки прогресивних країн підписалось би під планом Путіна?

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2103 : Червень 17, 2024, 09:59:25 »
Буває.
Цитувати (виділене)
Юрій Богданов

Якщо ваші тези по Саміту миру співпадають з російськими - у мене для вас погані новини: ви - корисний ідіот на службі агресора.

Навіть якщо думаєте, що ви видатний журналіст, антикопупціонер чи політик.

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2104 : Червень 17, 2024, 10:23:42 »
Про крани і не тільки

Цитувати (виділене)
- Ти коли кесон ставив, то в приямку вони який поріг зробили? - несподівано й підло питає сват мене про скважину…
- В мене кесон отлічний, кажу, а приямок - воно приямок і є, що про нього балакать…
- А скільки сантиметрів?
- Та я точно не міряв, але так, на око, вроді стільки, скільки й треба…
- Ну, добре, каже сват…
Саме страшне в життєвому досвіді: удавати, що ти про щось в курсі, коли ти геть не розумієш про що йдеться взагалі навіть приблизно…
Приямок, то певно, щось «при ямі». Підʼямок якийсь… Ямин син… Або ще якась херня…
Кажуть: поїдьте кран купіть, хазяїн, бо цей тече
- Який?
- Отакий!
Ретельно все пофотографував. Поїхав в магазин. Червоний кран…
Кажу, дайте мені оцей червоний кран, ось його селфі…
- Ага, каже мудрий чоловік, добре. На полтора, чи на три чверті?
- Блядь!
Кажу: якщо не дорого, то давайте обидва, бо я не знаю навіть приблизно, чи він на полтора, чи на три чверті, чи може, на сім восьмих…
- Добре, каже чоловік… - Внутрішня, чи внєшня різьба?
- Так, кажу, нахуй той кран! Нічого не треба!
Я можу купить яєць і помідорів. Я розбираюся в яйцях і помідорах. Куплять крани - то не моє діло!…
:))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2105 : Червень 17, 2024, 10:58:25 »
Цитувати (виділене)
Aleksey Kopytko

Саміт, Путін, переговори і це все.
Кілотонні інтерпретацій, а буде ще більше. Сам факт проведення саміту – вже величезний успіх, бо створює можливості, яких не було б інакше.
Дивно, але багато хто чомусь розглядає саміт та вкидання Путіна поза контекстом. Додамо.

1. 2024 рік – це період тотальних виборів скрізь.
Питання про владу - ключове. Тому що будь-яке завершення війни потребує політичного закріплення. А перебалансування відносин у світі через створення нових правил, організацій, альянсів тощо. - тим більше.
РФ недвозначно позначила вектор: досягти у 2024 р. таких результатів в Україні, щоб вийти у максимально сильну переговорну позицію до фінішу виборів у США та попутно використати успіхи на фронті для створення максимально вигідних конфігурацій влади скрізь, де відбуваються вибори (від Молдови до Бельгії) , Щоб вирішувати свої завдання.

Бажана конфігурація для РФ та її спільників по «осі зла» виглядає приблизно так:

• слабкий президент США (будь-який, але щоб він зайшов у Білий дім на тлі стану, близького до громадянської війни),
• конфліктуючий із Вашингтоном та розірваний внутрішніми протиріччями ЄС (що паралізує волю до прийняття сильних колективних рішень),
наявність стійких союзників на заході (для саботажу).

Тобто загальна дискредитація заходу для гри з країнами «світової більшості».

2.Рік розпадається на дуже прозорі відрізки:

1) До середини червня 2024 року – вибори в Європі (ЄС та ряд країн), саміт Ж7 + саміт світу;
2) Середина червня – кінець липня (до олімпіади) – де раніше головною подією був саміт НАТО, а тепер ще додалися вибори у Британії та Франції на тлі футболу.
3) Кінець липня – серпень – публічна пауза, всі дивляться олімпіаду та їдуть на море, поки політики за лаштунками домовляються про конструкції влади в Європі та готуються до нового сезону;
4) Вересень – початок листопада – фініш виборчої кампанії у США та ряд фонових подій, а-ля саміт БРІКС у Казані, нові саміти світу, оформлення влади в ЄС та НАТО, вибори у низці інших країн.
5) Листопад 24 – січень 25 – корекція повістки і натомість підсумків виборів у США.

3. Умовною точкою відліку кампанії 2024 року є руйнація росіянами Авдіївки (кінець лютого).
Кампанія починалася на тлі стрімкого виснаження української армії через блокування допомоги США. Тренд для України був дуже тривожним.
Уявіть на секунду таку картину наприкінці травня-початку червня.

• Російські війська прорвали фронт, скажімо, на Донеччині, і виходять на оперативний простір, згортаючи нашу оборону.
• У Києві розлючений народ готується зносити «втрату легітимності» влади.
• Через паніку у Харкові (наприклад, тому що росвійська просуваються через Вовчанськ у тил нашого куп'янського угруповання та/або ціляться через Богодухів на Валки) забиті всі комунікації, хаос, все Лівобережжя висить на волосині.
• Не лише американська – вся допомога підвішена, бо незрозуміло, наскільки стійкий суб'єкт її отримання…

І на тлі цієї краси – вибори в Європі та згадані саміти.
Як би звучали «мирні ініціативи» Путіна у такому разі?

4. Що за фактом?

Обвалити фронт росіянам не вдалося. Найспірніший епізод – у районі Очеретине.
Налякати Харків не вдалося. Навпаки. Завдяки тому, що вдалося сфокусувати увагу на Харкові та показати його значення для України, знято частину заборон на удари західною зброєю по території РФ.
Спровокувати українських громадян на самогубні дії не вдалось. Підтримка влади знижується. Однак за винятком кількох політичних гравців, навіть ті громадяни, хто не має симпатій до влади, в масі усвідомлюють, хто ворог і які пріоритети.
(Підкреслю один локальний момент – знесення МАФу біля фундаментів Десятинної церкви в Києві. Грамотні дії влади та холоднокровність людей не дозволили Москві розіграти цей привід. Російські мережі слабшають. Коли ми не помиляємось – вони можуть все менше).
США відновили допомогу, вона поступово насичує оборону.

Як наслідок.

Вибори в Європі відбулися «у рамках патології». Т. е., відображені ті непрості тенденції, які й так були. Але перетворити хвилю на цунамі Кремлю не вдалося.
Ситуація у Британії, Франції та Німеччині додасть нервозності. Проте фахівці кажуть, що там не має бути нічого катастрофічного з т.зв. наших завдань.

На додачу - низка нових санкцій та обговорення механізму підтримки через заморожені активи РФ.

Разом. До кінця першого відрізка РФ отримала дуже далекий від ідеалу результат.

За три місяці (березень-травень) Росія знищила маневрову генерацію в Україні, зруйнувала одне місто (Вовчанськ), знищила два десятки сіл, зараз руйнує Годинник Яр, здійснила низку варварських обстрілів Харкова.
Для нас це є трагедія. Але для претендує на перебудову світу упиря - явний неуспіх.

Більш того. Виявилося (і це побачили), що з РФ бракує ресурсу реалізації задумів.

Одна з ознак: у РФ різко збільшують виплати найманцям (

Offline Shana

  • *****
  • Повідомлень: 12757
  • Karma: 6520
  • Стать: Жіноча
  • Київ/Чернігівщина
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2106 : Червень 17, 2024, 11:12:45 »
Як же ж наріду хочеться знайти позитив у балаканині. Ледь не заміну ООН знайшли.
Дайте Україні зброю. Дуже багато якісної зброї. І не треба буде якісь папірці підписувати.
То, что гусеница называет концом света, Мастер назовет бабочкой (с)

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2107 : Червень 17, 2024, 11:14:21 »
Як же ж наріду хочеться знайти позитив у балаканині. Ледь не заміну ООН знайшли.
Дайте Україні зброю. Дуже багато якісної зброї. І не треба буде якісь папірці підписувати.
І грошей. Побільше. І щоб не повертати.  :super:

Offline Shana

  • *****
  • Повідомлень: 12757
  • Karma: 6520
  • Стать: Жіноча
  • Київ/Чернігівщина
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2108 : Червень 17, 2024, 11:43:52 »
І грошей. Побільше. І щоб не повертати. 
А то.  :smilie5:
До речі, мені все цікаво, хто цей захід фінансував. Якщо Швейцарія, як приймаюча сторона, то грошей, витрачених тільки на забезпечення охорони для такої купи керівників держав, мало б вистачити на багацько снарядів. Але Швейцарія нейтральна, вона воюючим країнам зброю не надає.
То, что гусеница называет концом света, Мастер назовет бабочкой (с)

Offline Солоха

  • *****
  • Повідомлень: 10074
  • Karma: 6105
  • Стать: Жіноча
  • Я не крило, я дзьоб
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2109 : Червень 17, 2024, 12:09:24 »
"Годинник Яр", ну-ну

Offline Milena

  • *****
  • Повідомлень: 8324
  • Karma: 3328
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2110 : Червень 17, 2024, 12:27:40 »
Як же ж наріду хочеться знайти позитив у балаканині. Ледь не заміну ООН знайшли. Дайте Україні зброю. Дуже багато якісної зброї. І не треба буде якісь папірці підписувати.
І нарід з його балакучістю поганий, і знайдена заміна ООН недолуга, але якщо багато якісної закордонної зброї, то для чого нам усі ті українські владні інституці - геть їх!  :unknown:

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 7108
  • Karma: 12959
  • Стать: Жіноча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2111 : Червень 17, 2024, 13:02:54 »
Татуся Бо
1 год  ·
Колись, під час обстрілу і тривоги, сусідка сказала мені, "коли ти вже пить почнеш, бо вже на людину не похожа".
Виходжу вранці з під'їзду:
- Танічка, ти вже пить почала? Така красіва шось, вобще.
- та нє, не п'ю.
- тю, може наркотіки?
- та нє.
- ну я тоді даже не знаю, як так можна. Ненормальна якась.
Я і мій соціальний портрет))

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2112 : Червень 17, 2024, 13:05:25 »
"Годинник Яр", ну-ну
Це моя вина, загнав у гугльперекладач, не дочитав до кінця в перекладі. Вибачте.

Offline AVI

  • *****
  • Повідомлень: 1917
  • Karma: 2500
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2113 : Червень 19, 2024, 09:44:24 »
Павло Казарін:
Цитувати (виділене)
Останні два роки Захід відчайдушно намагається уникнути Третьої світової.

Обмежує використання своєї зброю для ударів по Росії. Навіть не намагається збивати ракети, які пролітають над його територією. Жахається від ідеї відправити інструкторів на українські полігони. Раз по раз твердить про необхідність «уникнути ескалації».

У всьому, що відбувається, ввижається спроба втримати війну у двосторонніх межах. Утримати у просторі та географії. Захід відчайдушно намагається зберегти себе в тій логіці, в якій жив останні десятиліття. І нашу війну сприймає як головну перешкоду.

Дуже мило, але це не спрацює.

Історія не повторюється — вона лише римується. Та коли вже шукати у ХХ столітті аналогію, яка могла б підійти Україні, — це передвоєнна Чехословаччина. З тією лише різницею, що в нашій версії історії Чехословаччину не покинули на самоті, а навпаки — допомагають їй грошима та зброєю. І в цьому сенсі надворі такий собі 1940 рік, тільки Вермахт досі не вторгся в Польщу, не окупував Францію, не бомбить британські міста — бо, як і раніше, стирає свої військові зуби об армію Чехословаччини.

У цьому й особливість ситуації. Наші партнери поводяться так, немов ми ведемо свою власну війну. Не беручи до уваги, що лише наш опір дозволяє їм, як і раніше, перебувати в ситуації миру.

Усією своєю стабільністю Європа зобов’язана Україні. Це ми виграємо їм час для переозброєння. Це ми даємо їм шанс наростити військові бюджети. Це наш досвід дає їм можливість адаптуватися до сучасної війни. Європейцям випала нагода дізнатися, який вигляд має війна двох кадрових армій, бо раніше весь їхній воєнний досвід зводився до протистояння партизанським рухам.

Коли вони розмірковують про наслідки війни — лякаються російської поразки. Їм ввижається в цьому загроза ядерного удару. Загроза неконтрольованого розпаду імперії. Другий фронт у країнах Балтії та диверсії у центрі Європи. Але їм не завадило б запитати себе про те, що буде в разі поразки України.

Мільйони біженців. Концтабори і репресії. Десятки нових Маріуполів і сотні нових Буч. Гуманітарна катастрофа та російські танки біля кордонів Альянсу. А головне — переконаність Москви в тому, що вона зуміла виграти перший акт війни з Північноатлантичним альянсом.

Захід може не сприймати себе стороною конфлікту, але набагато важливіше те, що його вважає стороною конфлікту Москва. Росія живе у своїй власній логіці, і в її описі реальності вона вже два роки бореться не з незалежною державою, а з авангардом ворожої імперії. Програш України Москва розцінить лише як свідчення чужої слабкості. І може вирішити, що успіх треба розвивати.

Кремль встиг попрощатися зі старою епохою — на відміну від наших партнерів. Тому Німеччина відмовляє Україні в постачанні ракет Taurus. Тому США просять не бомбити російську нафтопереробку. Тому Польща закликає обмежити український експорт до Європи. На їхньому тлі Франція, яка обіцяє віддавати Україні списану військову техніку замість того, щоб відправляти її на брухт, виглядає зразком рішучості.

Але особливість у тому, що Україні випало бути дамбою. Тією самою дамбою, що бере на себе удар стихії. Тією, що захищає Європу від глобальної війни. Тією самою дамбою, в разі руйнування якої всім решта доведеться не загравати зі своїми фермерами, а підбирати їм військову форму і відправляти в окопи.

Наша війна залишається двосторонньою і локалізованою тільки тому, що ми ще тримаємося. Щойно в нас зникнуть для цього ресурси — війна добереться до решти. В імперії немає кордонів — у неї є тільки горизонти. І якщо російський президент вважає ідеальним той світ, у якому він виріс, то можете зазирнути в карти Європи 70‑х років.

Усе, в чому ми живемо, — це не девіація. Не випадкове спотворення, не помилка історії і не примха диктатора. Це реальність, яка була уготована всім, але на шляху якої випало опинитися нашій краї­ні. Якщо ми програємо, ті, хто виживуть, завжди зможуть вимовити сакраментальне «ми попереджали». Головне, аби було кому.

Не стоїть питання про те, чи буде європейська зброя воювати. Питання в тому, хто саме буде нею воювати. Може, Україна — і тоді наші сусіди зможуть зберегти для себе комфортну роль тилу, гаманця і ремонтної майстерні. А може, сама Європа — якщо її виборці «втомляться від війни» та вирішать, що Україна має оборонятися самостійно.

Якби Чехословаччину не залишили на самоті, доля Другої світової могла опинитися під питанням. А Третя світова не починається лише тому, що Україна досі воює.

Offline Аля

  • *****
  • Повідомлень: 26505
  • Karma: 5583
  • Стать: Жіноча
  • Київ. Місто мрій.
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2114 : Червень 19, 2024, 10:51:34 »
Я не розумію тільки, навіщо ці тексти українською, а не евпропейськими мовами. Бо тут намагаються вижити і знайти додаткові сенси, до чого знижувати моральний дух?

А от в Європі вони потрібні, щоб прискорювалися.
Злобная заинька

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2115 : Червень 20, 2024, 16:24:59 »
Цитувати (виділене)
Путін у Вʼєтнамі: Росія не отримає зброю і нічого цінного, у всьому знову «винні» США і Байден. 

Після КНДР Путін поїхав до Вʼєтнаму, де відразу нагадав про те, як СРСР допомагав вʼєтнамцям боротися з французькою і американською окупацією. Але забув нагадати, як СРСР допомагав перемагати китайців під час їх вторгнення в кінці 70-х.  

Росії Вʼєтнам потрібен як ворота у Південно - Східну Азію, як потенційне джерело товарів подвійного призначення (країна як виробничий майданчик вже зараз кидає виклик Китаю) і, гіпотетично, як джерело боєприпасів і старої радянської техніки. Тим більше що Вʼєтнам зберігає відносини з РФ в економічній сфері, а також продовжує купувати російську зброю. Цікаво, проти кого? 

Але навіть особиста присутність Путіна і перемовини не зсунуть позицію Вʼєтнаму у бік підтримки РФ. У цьому “винні” економіка, принцип вʼєтнамському нейтралітету і партнерство з США, яке стрімко розвивається. 

На відміну від КНДР, Соціалістична Республіка Вʼєтнам - країна, що успішно розвивається і добре балансує між основними регіональними і глобальними силами. Ключові інвестори у економіку Вʼєтнаму - США, Японія, Республіка Корея і КНР з тенденцією до поступового зсуву у бік демократичних країн. Крім того, Вʼєтнам доволі успішно розвиває мирні відносини з усіма ключовими країнами Азійсько - Тихоокеанського регіону: Індією, Філіппінами та Індонезією. 

Збереження інвестиційного потоку на фоні відтоку інвестицій з Китаю - пріоритет № 1 для влади країни. Вʼєтнам не претендує на світове панування (на відміну від РФ та КНР), тому не буде ризикувати великими грошима заради незрозумілих бонусів від підтримки РФ. 

При всіх реверансах з боку Путіна, Вʼєтнам буде посилатися у своїй позиції на “принцип трьох НЕ”, на якому базується номінальний нейтралітет країни: не вступати у військові союзи, не дозволяти розміщувати іноземні війська на власній території, не вступати в союзи проти інших країн. 

Вʼєтнам теж (як і Філіппіни, Бруней, Індонезія і Тайвань) відчуває тиск через спробу Китаю приборкати під свій контроль все Південнокитайське море. Тому ще минулого року, на 50-річний ювілей завершення інтервенції США у країну, дві країни - США і Вʼєтнам - уклали угоду про всеосяжне стратегічне партнерство. Керівництво Вʼєтнаму (а з Вʼєтнамської війни політичний режим у країні не змінився, якщо що) назвало це найвищим рівнем співпраці з іншою державою. Уряди також уклали угоду про постачання рідкоземельних елементів (для США це важливо, щоб позбутися залежності від Китаю) і напівпровідників. 

До того Вʼєтнам мав подібні угоди лише з Китаєм, Індією, Республікою Кореєю і, власне, Росією, ще з радянських часів. Але масштаби актуальної і потенційної співпраці Вашингтону і Ханою набагато випереджають потенціал Москви. А постійна загроза з боку поточного режиму у Пекіні змушує Ханой до все ширшого партнерства з США, Японією і Кореєю здорової людини. 

Вашингтон обережно тисне на Ханой у двох питаннях: права людини і, власне, військова співпраця з Москвою. За оцінками заступника радника президента США з нацбезпеки Джона Файнера, “Вʼєтнам дивиться на відносини з Росією з “чимраз більшим занепокоєнням”. 

Тому для Росії зовсім скоро завданням може стати не отримати зброю від Ханою чи укласти нові економічні угоди. А зберегти хоча б той обсяг співпраці що є. Власне, наскільки я розумію, це і є реальним завданням путінського візиту. 

Юрій Богданов

Offline Shana

  • *****
  • Повідомлень: 12757
  • Karma: 6520
  • Стать: Жіноча
  • Київ/Чернігівщина
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2116 : Червень 23, 2024, 10:31:08 »
Цитувати (виділене)
Голлівуд нічого не знає про справжню війну.

"Взвод", "Падіння чорного яструба", "Апокаліпсис сьогодні" не приносять користі тим, хто хоче зазирнути в окопний побут. У нашій реальності героям цих стрічок можна заздрити. Тому що їхня війна не має нічого спільного з нашою.

Після Другої світової в усьому світі кадрові армії воювали з партизанським рухом. Так було у В'єтнамі та в Афганістані. В Чечні та в Сирії. Знову в Афганістані та в Іраку. Винятки траплялися – Корея, ірано-іракська війна чи битва за Фолкленди, – але були такими рідкісними, що радше підкреслювали загальне правило.

Битва з партизанами має свою особливість. Кадрова армія застосовує все, що стоїть на її озброєнні. Вона контролює небо – тому її солдати можуть розраховувати на підтримку з повітря. Має броню, яка тримає периметр. Вона має бази, повернення куди знаменує для бійців закінчення бойових дій.

Усьому цьому партизани можуть протиставити хіба що стрілецьке озброєння, гранатомети та міномети. Вони влаштовують засідки, закладають фугаси, мінують дороги та стежки. Єдиний спосіб для них завдати удару по армії – це зблизитися з нею на відстань стрілецького бою. А тому в фільмах про ці війни ми бачимо суцільний вогневий контакт.

Все це не має нічого спільного з нашою війною.

Тому що наша війна – це зіткнення двох військових машин. В арсеналі кожної є артилерія та броня, авіація та ППО, ракети та дрони. Обидві сторони можуть вражати цілі на відстані в десятки кілометрів. Щоб вступити у вогневий контакт із ворогом, потрібно спершу зблизитися з ним. А це саме собою завдання із зірочкою.

Останні два роки голлівудські фільми про війну замість співпереживання викликають легке почуття заздрощів. У "Ми були солдатами" вертольоти привозять бійців до гущавини бою. У "Взводі" солдати, що тримають оборону, викликають авіаудар по в'єтнамцях, що атакують. У "Цільнометалевій оболонці" головна проблема – снайпер-одинак, що засів у будівлі. "Падіння чорного яструба" – це історія про те, як колона легкоброньованої техніки в'їжджає в місто, що кишить п'ятьма тисячами солдатів. І потім ще й виїжджає звідти.

Все це не має нічого спільного з нашою реальністю. На героїв "Апокаліпсису сьогодні" не падали КАБи. Сапер із "Володаря бурі" не знає, як виглядає танковий бій. На позиції Джона Рембо ніколи не прилітав 152 калібр. Герої цих фільмів ведуть війну, перебуваючи в сильній позиції. Вони можуть більше, ризикують менше, а їхній ворог компенсує технологічне відставання числом. Якщо якісь фільми і здатні викликати у нас співчуття та причетність, то це фільми про Першу світову та про Другу.

Українській армії випало стати носієм унікального досвіду. Ми перехоплюємо аеробалістичні ракети та збиваємо стратегічні бомбардувальники. Знищуємо підводні човни й топимо ракетні крейсери. Відправляємо на дно десантні кораблі та виносимо загоризонтні РЛС. Спалюємо за добу десятки танків і бойових машин піхоти.

Наша ППО вміє відбиватися від сотень повітряних цілей одночасно. Ми єдині, хто колись збивав гіперзвукові ракети. Єдині, хто знищував літак далекого радіолокаційного виявлення. Єдині, хто вів повітряний бій проти десятків сучасних винищувачів.

Такого досвіду немає в жодній армії світу – включаючи американську. Ми знаємо про зброю наших партнерів більше, ніж вони самі. Наша війна здатна переписати підручники військових академій у всьому світі. Наш досвід унікальний – бо ніхто більше не знає, як воювати із кадровою армією.

Весь голлівудський військовий кінематограф лише підкреслює різницю в класі між нашою війною і тими, що були раніше. Українському солдатові важко впізнати себе в героях цих фільмів. Ветерани В'єтнаму не стикалися з авіацією В'єтконгу. Ветерани іракської кампанії не переживали обстрілу термобаричними снарядами. Ветерани афганської епопеї не відбивали танкового штурму позицій. Засилля стрілецького бою в голлівудських блокбастерах – це лише ознака війни низької інтенсивності.

Ми знаємо про війну більше, ніж будь-хто – тому що ніхто крім нас не був на справжній війні. Єдиний, хто знає стільки ж – це наш ворог. І якщо ми не впораємося, то свою різницю в класі він демонструватиме тим, хто стоїть за нашими спинами. Всім тим, хто – як і ми нещодавно – вважають "Падіння чорного яструба" гарною ілюстрацією війни.

Голлівуд нічого не знає про справжню війну лише тому, що про неї нічого не знає світ. А це означає, що наступні десятиліття Голлівуд зніматиме кіно про те, як ми її виграли.

Або про те, як їм самим довелося її вигравати.

Павло Казарін
То, что гусеница называет концом света, Мастер назовет бабочкой (с)

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 7108
  • Karma: 12959
  • Стать: Жіноча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2117 : Червень 28, 2024, 10:12:51 »
Фейсбук - помічник катів.
Фейсбук забанив Тамара Горіха Зерня за цей текст. Долучаюся до флешмобу і пропоную скопіювати його і поставити собі у стрічку.
Юрій Забенько
===
Ми маємо разом стверджувати нашу позицію в Світі!
Система банів і обмежень на фейсбуці чітко вказує на одне:
Українцям як жертвам агресії заборонено заявляти про свій біль. Ми зобов’язані тримати при собі наше обурення і маскувати наші почуття, ретельно добираючи слова.
Щоб не образити нашим болем і нашим гнівом убивць. Душевний спокій убивці, грабіжника і ґвалтівника поставлений вище болю жертви.
Жертву карають за те, що вона вижила і посміла розповісти про свій досвід.
Очевидно, ми з фейсбуком по різному розуміємо природу і механізми розпалювання ненависті. Я вважаю, що ненависть живиться безкарністю, що непокараний злочин розв’язує руки росіянам і білорусам.
Facebook   і Mark Zuckerberg  вважають, що градус ненависті зменшиться, якщо катованим і знекровленим українцям відрізати язика.
На початку вторгнення у нас з'явилася надія на відновлення справедливості. Ми бачили кілька заяв про перегляд політики банів і відсторонення московських офісів щодо прийняття рішень.
Зараз бачимо, що ці обіцянки лишилися порожніми. Більше того, репресії проти українців у фб посилилися. Мережа і далі залишається плацдармом для просування російських наративів та знецінення українців.
Я пишу на ФБ з 14-го року, з початку війни. Стрічка дописів за цей час перетворилася на літопис життя, з усіма злетами і невдачами. Ми тут знаходили друзів, підтримували одне одного. Я б не хотіла закривати профіль і йти звідси, це частина життя.
Але так само я відмовляюся шукати евфемізми і вчити езопову мову. Сьогодні розбомбили будинок неподалік від мого дому. Зараз з нього виносять поранених і загиблих. Цих людей убили не орки, не противники, не окупанти, вороги чи марсіани.
Убивці – росіяни. Посібники убивць – білоруси, з чиєї території росіяни запускають свої ракети.  Всі, хто це заперечує – співучасники убивць.
Тамара Горіха Зерня

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2118 : Червень 30, 2024, 15:57:49 »
Це треба перекласти усіми мовами світу.

Цитувати (виділене)
Леда Крюкова
На жаль, я почала надто часто зустрічати пости обурення від українців, які мали розмову з європейцем чи американцем типу "ти не можеш їх всіх ненавидіти, простий громадянин не відповідає за дії хуйла, серед них багато хороших людей...."

Вони не розуміють, бо не знають, не усвідомлюють і не відчувають.

То ж сідай зручно, мій умовний європейський чи американський друг, ми підемо з тобою в подорож по твоїх емоціях і реакціях.Краще заплющ очі, тобі буде простіше уявити те, що я кажу.

Уяви, що сьогодні вранці вони зруйнували ракетою школу в якій ти вчився, тиждень тому будинок твоєї вчительки і зараз вона живе в спортзалі іншої, вцілілої школи, зі своїм батьком і дітьми, бо на запасну квартиру не назбирала.

Вони зруйнували пологовий, де народжували майже всі твої однокласниці, аеропорти, музеї, пекарні, друкарні, дитячі садочки, магазини і стадіони.

Стоп-стоп, нє, не так, вони бомбили не порожні приміщення!!!! Там були люди! І дехто з них, назавжди залишився на тих стадіонах або дитячих майданчиках.

Уявив?

В твоїй країні нема жодного безпечного міста. Жодного! Ти можеш поїхати в будь-яку країну Євросоюзу і отримати допомогу. Стати біженцем. Там тебе посадять за одну парту з людиною, чоловік якої зараз намагається вбити друга твого батька. Ти не можеш не емоціанувати, бо ти людина, рани кровоточать, вони ще, навіть, не почали загоюватись, а тебе примушують приймати представників твого ворога, спокійно говорити з дитиною того, хто запускає ракети по твоєму місту.

Кожного дня вже протягом 10 років вони вбивають твоїх співвітчизників. Кожного дня 10 років. Військових, цивільних, дітей, інвалідів в колісному кріслі. З автомата, в упор.

Уявив?
Страшно? Але ми тільки почали.

Тисячі простріляних автівок лежать іржавими купами по всій лінії фронту. На багатьох з них білим написано ДІТИ, але це не зупинило автомати і міномети. Це пальці твоїх ворогів тисли на курки. Вони розстрілювали колони людей, які намагалися виїхати.

Ти не можеш зайти в улюблений ліс. Бо там міни.

А коли деокупували міста, то знайшли групові поховання. Сотні людей! Сотні в кожному!!!
Там є катівні і тюрьми. Вони їх зробили самі, щоб змушувати полонених співати свій гімн. Щоб робити з ними те, що я не буду описувати, але ти здогадуєшся. Ти ж бачив, в якому стані полонені повертаються звідти?

Бачив?

А знаєш, скільки з них, не вижили після повернення, бо організм не справився з наслідками тривалого голоду і катувань?

А, не знаєш?  Просто не думав про це? То подумай! Подивись ще раз на ті фото і подумай.

Вони обстрілюють місця скупчення людей в час пік, щоб вбити побільше, а потім, коли приїхали рятівники, обстрілюють ще раз, щоб на цей раз вбити їх.

Уявив?

А, мені вже можна їх ненавидіти? Дякую, друже, дуже дякую, але це ще не все, я хочу, щоб ти дослузав до кінця.

Десятки тисяч дітей вони викрали і вивезли в невідомому напрямку. Їх вчать мові ворога і кожного розповідають, що твій народ нацики, селюки і вчать ненавидіти твій народ.

Кількість згвалтованих ними жінок,чоловіків і дітей вражає!

Вони крадуть з квартир, в яких оселились, коли окупавали містечко, з ферм вивозять техніку, з заводів обладнання, а корів і коней просто розстрілюють. Запаси зерна зпалюють.

Міста зараз більше без світла, чим з ним. Уяви своє життя без світла. Ти не можеш зарядити телефон, ти не можеш працювати, бо твоя робота потребує живлення, твоя бабуся не виходить гуляти, а сидить в спекотній квартирі, тому що мешкає на 8 поверсі, а якщо відключать ліфт, вона просто не зможе піднятися. Твій холодильник в шоці від постійного вимикання. Але ти везунчик, бо в тебе газова плита. Тільки от у половини міста плити електричні і вода подається електричними насосами. Тобто не подається.
Вихлопи від генераторів вже такі відчутні, що весь час здається, що десь, поблизу, пожежа.

Уявив?

А тепер усвідом, скільки ворогів потрібно, щоб все це коїти! Конкретно!
Скільки ворогів стріляють з ручної зброї,скільки з літаків, скільки з кораблів, скільки з підлодок?  Скільки персоналу це все обслуговує? Бухгалтерія, IT, відділ кадрів, столовка, лікарі, водії ...Скільки дружин і чоловіків кожного ранку проводжають своїх на роботу і кажуть " вбий їх сьогодні побільше, а я буду читати це в новинних пабліках!"
Ваші військові вже знищили півмільйона їхніх, а вони ще є на полі бою, ще є в казармах і ще є у призовних пунктах.

Ти розумієш, що це роблять десятки мільйонів твоїх ворогів? ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ добровільно ходять на свої криваві роботи.
А решта радо ходять на підтримуючі паради, голосують за президента, який розпочав війну,яка ведеться з порушенням всіх законів і конвенцій.

Уявив?

А тепер головне- вони це роблять не вперше з твоїм народом. Вони це робили сьогодні вночі, вчора, місяць тому, два роки, десять, п'ятдесят, сто, двісті, триста і триста п'ятдесят....
Вони забороняли твоєму дідусю говорити своєю мовою, бабусю розстріляли, а а прадіда заморили голодом, а перед цим розкулачили.

Ти знаєш, що таке розкулачили? Почитай.
І про голодомори почитай. І про Розстріляне Відродження обов'язково.
І про чорні сотні, емські укази.
А ще про те, що 100% територій України була окупована нацистами і лише до 10% територій росії.
Але саме перед ними ви вибачаєтеся і співчуваєте найбільше.

Їхні військові їздять відпочивати і скуповують нерухомість у вас, їхні айтішники вчаться у ваших університетах, щоб ще краще керувати ракетами.

Як думаєш, які в них плани на майбутнє?

Подумай.

Offline Солоха

  • *****
  • Повідомлень: 10074
  • Karma: 6105
  • Стать: Жіноча
  • Я не крило, я дзьоб
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2119 : Липень 02, 2024, 06:45:50 »
Он воно як?
Цитувати (виділене)
Юра Брайтонській

Початок України?

Я завжди думав, що «древні укри» це якесь образливе, знущальне.
АЛЕ… У Німеччині з 1995 року йдуть розкопки та реконструкція
стародавнього ранньосередньовічного поселення.
Украненланд (нім. Ukranenland) — археологічне село-
музей (скансен) у місті Торгелів у північно-східній
Німеччини (Передня Померанія). Назва походить від
стародавнього слов’янського племені укрів.
Західнослов’янське плем’я укри (україни, украни)
в IV — VI століттях селилося в безлюдних місцях на Сході
сучасної німецької землі Бранденбурга, між
річками Ельба та Одер. Тепер землі цього племені
називаються слов’янським топонімом Уккермарк. Пізніше під натиском саксів (теж слов’янського походження), місцеве населення було витіснено Схід. За літописами датського історика Саксона Граматика (Saxo Grammaticus,
бл. 1150-1220) остання слов’янська фортеця в регіоні
річок Ельба та Одер — слов’янський замок Аркона — був
захоплений саксами в 1168 році, після чого було
масове переселення колоністів із Німеччини, а
слов’янські племена поступово почали асимілюватися
і зникати з цих земель. Тим не менш, досі
збереглася остання етнічна спільність західних
слов’ян на території Німеччини — лужичани, які продовжують
використовувати слов’янську мову.
На плем’я з назвою украні (лат. Vucrani) вказує
цілий ряд середньовічних джерел, зокрема,
німецький історик Відукінд Корвейський згадує про
племені українів у тексті, датованому 934 роком. Крім
того, єпископ Бранденбурга згадує їх у 948 году[10].
Назва племені походить від назви річки Укер,
етимологічно висхідного до балто-слов’янського слова
vikru — «швидкий».
Украни були частиною племінного союзу лютичів, та
велетів. Центром племені та Укеранської області був
Пренцлав, а головними містами – Пазевальк та
Іккермюнде. (Все це посилання на офіційну німецьку Вікіпедію, всі дані надіслані звідти.)
І тут мені стає цікаво: ЯКЩО Я ЦЕ ЗНАЙШОВ, а німці це завжди знали, то невже наші «вчені — історики» цього так і не змогли знайти? Чи їм наказали забути і ніколи не згадувати???

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2120 : Липень 02, 2024, 17:43:35 »
Цитувати (виділене)
Бывший военнослужащий ВС РФ Дмитрий родился в далекой Бурятии, воевал в Ичкерии, 8 лет отдал российской армии, в конце концов уволился и начал спокойную жизнь в Ростовской области.

Оказавшись на войне в Украине, Дмитрий с позывным Эрик связался с проектом "Хочу жить", чтобы перейти на сторону Украины. В процессе перехода, он вывел двоих украинских десантников, более 1,5 года пребывающих на нелегальном положении на оккупированной Россией территории Украины. Для этого Дмитрий угнал автомобиль со своей части, помог с подделкой документов для десантников и достал для них форму и снаряжение.

00:00:00 - Начало интервью
00:00:10 - Жизненный путь Дмитрия и его семьи
00:01:15 - Как попал на войну в Украине
00:06:46 - Как российских солдат готовят к передовой
00:11:08 - О подготовке к переходу на украинскую сторону
00:12:44 - Как связался с проектом
00:17:36 - Как Дмитрий спас двух украинских десантников
00:35:00 - Как перешли на украинские позиции
00:36:13 - Как выезжала семья Дмитрия


Offline Shana

  • *****
  • Повідомлень: 12757
  • Karma: 6520
  • Стать: Жіноча
  • Київ/Чернігівщина
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2121 : Липень 07, 2024, 15:34:33 »
Цитувати (виділене)
Yuriy Ignat
16 год  ·
❗️ТЕКСТ БУДЕ ДОВГИЙ, АЛЕ МАР’ЯНА ТОГО ВАРТА
А знаєте навіщо роспропаганда регулярно виставляє оті удари по нашій техніці? Відповідь проста: підняти бойовий дух армії, населення рф, а головне – деморалізувати українське суспільство! Розколоти єдність народу і війська зокрема, зірвати мобілізацію, надати джерело живлення для колективної «Мар’яни Безуглої», яка виставить черговий викидень популізму, про те, як всіх треба розігнати, розстріляти чи відправити в заслання.
Я вже мовчу про те, що подібні речі нардеп не повинен робити ПУБЛІЧНО! Є мільйон закритих засідань, комітетів і чорт знає чого, щоб підняти проблему на державному рівні, провести розслідування, аудит, та що хочеш… І зовсім не мовчу про те, що ця особа має допуск до державної таємниці найвищого рівня.
Але усі ці таємниці, які криють масу проблем в українському оборонному секторі, «Безугла» в тій чи іншій мірі використовує в публічних дописах. Професійні політтехнологи, які ведуть офіційну сторінку Безуглої у «Фейсбук», а тепер і у «Телеграм», оперативно дискутують в коментарях, провокують і нагнітають, сіють хаос та зневіру, підривають довіру до керівництва Збройних Сил – армії, на якій нині болісно тримається державність!
Очевидно, що Мар’яна не сидить з телефоном о 3.00 ночі.  Хто може бути генератором «безумних ідей» депутатки мені підказав один добродій у переписці – це проросійський політтехнолог Володимир Грановський (автор карти розколу України). Не полінуйтесь почитайте про цього товариша
https://detector.media/.../2021-06-10-volodymyr.../
А ще не полінувався і почитав, те що люди пишуть про нашу Мар’яну, як вона прийшла до влади і хто її проштовхнув в останній вагон, цікаво… знову кум путіна Медведчук (його люди)?! 
А як вам рішення про збір інформації (скарг) на «свій Вотсап» про стан справ в ЗСУ (зокрема на передовій) у невдоволених чи ображених людей в Силах оборони. Це взагалі має зацікавити ДБР та інші контори! Наскільки це правомірно і безпечно, враховуючи, що доступ до цієї інформації можливо отримують отакі «Грановські».
Очевидно, що «Безуглій» пише багато людей, у кого проблеми по службі, пов’язані із переведенням, відпустками, взаєминами з командирами, соціальною несправедливістю і т.д. І вона зовсім не «Брюс Всємогущій», і навряд чи кому допоможе. Зібрана інформація допоможе саме «їм» для подальшої дискредитації військового керівництва.
Ще з півроку тому акаунт Безуглої написав мені у коментарі в ФБ: «То може вам (Повітряним Силам) не ракет бракує, може ви їх неефективно застосовуєте…» І це після того як українська ППО відбивала наймасованіші атаки по критичній інфраструктурі із дуже обмеженими ресурсами… Жесть!
Історія із ураженням кількох пускових «Patriot» спершу на південному, потім на східному напрямку теж набула неабиякого розголосу. Ніхто не розбирається, що таке зенітний ракетний комплекс, чи зенітний ракетний дивізіон, як підрозділ… Все, знищили «Patriot»… зрада! Але той самий підрозділ, наступного дня уже працював по російських літаках. Така історія.
А найгірше, що хейт війська та маніпуляції від «Безуглої» стають прикладом для наслідування у лідерів думок, блогерів, медійних військових експертів, які подекуди в один голос кричать: Скільки ще має бути знищено нашої техніки, чому ніхто нічого не робить?! Зрада!!! І безліч критики із популістичними пропозиціями. Розберіться…
Так от, тригером для чергової збудженості ботоферми Безуглої та активної реакції суспільства став удар по аеродрому Миргород на Полтавщині!
Болючий удар. Хоч літак намагалися врятувати і навіть вжили певних заходів, ми втратили той борт, також посікло кілька, як їх називають «неробочих гробів». РYсня героїчно приписує собі сім! Україна – «плаче». Безугла на мєстє: «Повітряні Сили – брешуть!» Без коментарів…
А тепер про БПЛА. Орлан-10 вів повітряну розвідку у нас в тилу. Це факт! Думаєте ніхто не підняв голову, щоб його збити? Я не буду вдаватися у подробиці, втім скажу про те, що вже сказано в мережі: віднедавна окупанти впровадили нову тактику застосування БпЛА оперативно-тактичного рівня. Імовірно вимикають навігацію і направляють безпілотник до об’єкту інерційно – у напрямку. Потім вмикають GPS над об’єктом і онлайн видають координати цілі. Так. Це проблема. Будь які БпЛА це проблема. Треба мати засоби для збиття і теж змінювати тактику протидії. І якщо хтось думає, що ні чого не робиться – то він помиляється.
Протидія ворожим БпЛА різних типів – це головний біль усіх Сил оборони, не тільки Повітряних Сил, для яких до речі, БпЛА такого рівня не є типовою ціллю, але збивати гадів треба усіма доступними способами. Тому інколи по них летять дорожезні ракети (теж зрада!), інколи винищувач чи навіть Як-52! Також активно застосовують РЕБ, а останнім часом – зенітні дрони (фпв-камікадзе)! Тож перш ніж апелювати, чому в тилу літають ворожі дрони, подивіться будь-яке ранкове зведення із збитими шахедами – там розписано по областях (і Львів є навіть). То що ж робити?! Як мінімум не нагнітати в інфопросторі!
За крайні три місяці ворог у рази збільшив обстріли балістикою ОТРК «Іскандер-М», які, на жаль, стали точнішими, і це в першу чергу відчули на наших оперативних аеродромах. Тому чимало заходів із протидії ворогу проводиться пасивною обороною, йдеться про введення ворога в оману, застосування макетів техніки та інше.
Що може зупинити «Іскандер» чи «Кинджал»? Правильно – «Patriot»! «А для чого нам їх давати, коли вони будуть знищені, ми тут дрони збити не можемо…» – таке несеться в соцмережах і ЗМІ від «експертів». Важко коментувати такі «корисні» викиди від людей, які швидше хочуть хайпу на хейті, ніж добитися проміжного результату. А от партнери усе січуть. Потім будете кричати зрада – вони нам нічого не дають!
Окремим рядком треба згадати і про інфраструктуру аеродромів. Чому за два роки нічого не зроблено? Де укриття?! – апелює «Колективна Безугла».
Інфраструктура аеродрому – це складна система, яку утримують сотні людей у боєздатному стані. Головне, звісно, злітно-посадкова смуга. Група керівництва польотів, зв’язок, логістика, ТЕЧ… і, стоянка техніки, або ж укриття – капітальні залізобетонні чи просто обвалування стоянок.
Як показує практика, будь-яка ракета, чи то балістична, чи крилата здатна пробивати такі укриття. Більше того, шахед з кумулятивною бойовою частиною теж не залишить йому шансів. Звичайно добре мати багато таких ангарів, які 100% врятують техніку від непрямого попадання, або від касетного боєприпасу.
Але в найближчій перспективі збудувати таке на наших аеродромах не є можливим, через, скажем так, ряд об’єктивних причин. Протягом двох років льотний склад та наземний персонал оперативних аеродромів робить титанічні зусилля, щоб вберегти літаки, проводяться ті ж заходи із маскування, розосередження, введення ворога в оману використання макетів. Звісно треба шукати якісь іноваційні можливості для її збереження.
Сьогодні українські пілоти – серйозна загроза для окупанта, саме тому почастішали удари по наших аеродромах. Адже усі типи тактичної авіації адаптовані під західну високоточну зброю і завдають болючих ударів по передових позиціях і тилах ворога. Проблема лиш в тому, що ризик великий і західних бімб мало. Треба більше.
То що я отим усім великим текстом хотів сказати. Мені гидко оте все, що пише «Безугла», сприймаю це як ніж в спину усій Армії. Мар’яно, прохання, спрямуйте свої зусилля для пошуку грошей для війська, для Повітряних Сил і простежте, щоб їх ніяке падло не вкрало! Нам вкрай потрібні системи РЕБ, дрони, макети, боєприпаси.
Сьогодні на своєму Телеграмі командувач Повітряних Сил Микола Олещук, якого ви не вперше облили брудом, опублікував відео https://t.me/ComAFUA/338
 з російських ресурсів про знищення нашої техніки: "літака, Петріота та РЛС", а насправді - макетів. Так це працює, і так ворог втрачає ресурси!
Завтра я ініціюю процес збору на макети через відому спільноту. Макети дорогі, але іншого виходу немає. А Ви, Мар’яно, народите черговий викидень про те, як у війську все хреново. Бажаю успіху!
🍒 І нате вишеньку на тортік, шановна спільнота!
За результатами крайнього моніторингу ворожого інфорпростору, Мар’яна Безугла б’є всі рейтинги за популярністю та цитованістю у російських медіа. Кращої персони для дискредитації ЗСУ годі придумати!
Скабєєва просто локті кусаєт от завісті!
Їжте, нам не шкода!
То, что гусеница называет концом света, Мастер назовет бабочкой (с)

Offline Shana

  • *****
  • Повідомлень: 12757
  • Karma: 6520
  • Стать: Жіноча
  • Київ/Чернігівщина
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2122 : Липень 07, 2024, 17:05:16 »
Антон Павлушко
Технічний спеціаліст, журналіст та аналітик в проекті InformNapalm
Медальний іконостас брата Подоляка

Цитувати (виділене)
...А тепер найцікавіше. Нижній ряд, перша справа медаль - це відомча медаль МО РФ "Учаснику спеціальної військової операції", заснована в серпні 22-го року. Тобто брат Подоляка воював проти України - або фізично був залучений до війни (що навряд чи у 50+ років і в такому званні), або активно допомагав МО РФ у СВО.

Цю медаль отримують за:

"- разумную инициативу, усердие и отличие по службе;

- безупречную и эффективную гражданскую службу;

- добросовестное исполнение трудовых обязанностей;

- непосредственное выполнение задач в зоне проведения специальной военной операции;

- успешное выполнение задач, способствующих достижению целей специальной военной операции..."

Це ж як треба було підбирати команду Зеленського, щоб у нього в близькому оточенні опинились люди, чиї брати дослужились до російських полковників?

А чи можна зробити карколомну кар'єру на теренах колишнього СРСР, якщо не мати родичів полковників чи батька з ГРУ?
То, что гусеница называет концом света, Мастер назовет бабочкой (с)

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2123 : Липень 08, 2024, 16:20:12 »
Цитувати (виділене)
Наталка Діденко
1 год  ·
Спека в Україні триватиме довго.
Сильна спека охопить практично всю нашу територію.
Максимальна температура повітря досягатиме +30+39 градусів, місцями до +40 і вище.
Коли відчутне послаблення - поки не видно, за межами ймовірного прогнозу, і цей тиждень, і наступний.
Найскладнішою буде синоптична ситуація на півдні, сході та в більшості центральних областей України  - найсильніша спека, дуже висока пожежна небезпека.
Деталі та деякі відмінності, звичайно, є і будуть, як, наприклад, трохи нижчі градуси в західних областях.
Проте це не особливо вплине на загальну картинку - надзвичайна спека очікується повсюди.
Треба обовʼязково мати запас води, як мінімум.
Спека мине, нічого нема вічного, як і обовʼязково припинить існування помилкова гнила гілка цивілізації.
А до нас обовʼязково прийде спасенна життєва свіжість.

Offline Солоха

  • *****
  • Повідомлень: 10074
  • Karma: 6105
  • Стать: Жіноча
  • Я не крило, я дзьоб
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2124 : Липень 09, 2024, 07:54:10 »
14 годин відключень

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2125 : Липень 09, 2024, 12:01:39 »
Минулого року я був налаштований оптимістичніше. Я гадав, що Білий Дім навесні-влітку 2024-го активно впишеться за Україну, щоб допомогти їй здобути якусь знакову перемогу і на хвилі успіху виграти вибори.

Сьогодні очевидно, що Білий Дім дотримується прямо протилежної тактики – жодного різкого руху проти Росії, щоб, Боже борони, не сталася передчасна еяскалація. Бо на один цент подорожчає бензин – і все, прощавай, Овальний кабінете!

Але не один Жека Сєліванов у цьому винний. Чималий внесок зробили прості американці виборці-демократи, які в дуже несподіваний спосіб відреагували на чергову війну в Ізраїлі. Тож адміністрація Байдена, певно, вирішила не ризикувати активізацією протистояння з Росією.

Що це значить? Це значить, що до листопадових виборів ми так і отримуватимемо необмежені слова підтримки та обмежену військову допомогу. І лише після голосування, чим би воно не закінчилося, можливі зрушення. А на добре чи зле – не беруся припускати.

Втім, в історичній перспективі я все одно залишаюся оптимістом. СССР був куди сильнішим за Афганістан, але програв війну та зник з мапи світу. На Росію чекає те саме.https://t.me/gromenkos/410

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2126 : Липень 09, 2024, 18:37:03 »
Цитувати (виділене)
Олександр Сурков
9 год  ·
Ракетний удар по Київу 8 липня 2024 року. Що залишилося поза поглядами диванних експертів.
Раніше коли я безпосередньо відповідав за цю аналітику то нічого не писав щоб випадково не оприлюднити те чого ворогу знати не треба. Тому нинішній та наступні аналізи будуть базуватися на інформації з відкритих джерел.
Розглянемо тільки один аспект але дуже важливий.
В середині 2024 року одночасний пуск приблизно 30 ти ракет вже можна вважати масовим - восені 2022 року були удари 120+ чисто крилатих не враховуючи балістику.  Висновок з цього факту буде нижче.
Противник використав приблизно більше «Калібрів» морського базування ніж Х-101 повітряного базування.  Це  аномалія, зазвичай повітряних ракет рази у півтора-два більше.
Було задіяно широкий спектр ракет - від класики до антикварних Х-22 та незрозуміло-експеріментального «Ціркону» . За виключенням  Х-55.
Тут тре пояснити хто не в курсі. Х-55 - стара радянська крилата ракета, яка не має безядерної модифікації. То на нас пускають зразки з масо-габоритною болванкою замість бойової частини.  Цих  ракет у росії дуже багато то десь з осені 2022 року їх  використовували для розрядження нашої ППО. Запамʼятаємо і цій факт.
Удар було заплановано по часу  на 10-13 годин. Зазвичай противник планує пуски та щоб ракети заходили в зону поразки на світанку.  Це технічна особливість певних ракет, подробиць не буде.
За інформацією від партнерів повітряні пуски здійснювалися «з Волгоградської області» тобто над акваторією Цимлянського водосховища.
Цей нюанс теж потребує пояснення. Справа в тому що підчас практично кожного масованого пуску ракети при сході з літака падають на землю. Відомі випадки падіння ракет на териториї рф і це відбувалося саме тоді коли літаки знаходилися над сушею. Тому 90 відсотків пусків робляться над Каспійськім морем.
Ну тепер в нас (вас) достатньо інформації для того щоб робити висновки. 
Зараз Ту-95 стартують з Кольського півостріва - бо головна база в Енгельсі під Саратовом стала для них вже давно небезпечною. Це тисячі кілометрів та декілька годин польоту.
Пуск з Цімлянського водосховища, незвичний і дуже пізній за часом свідчить скоріш за все про те що носії Х-101, літаки Ту-95 знаходяться НА МЕЖІ ВИЧЕРПАННЯ РЕСУРСУ, коли навіть додаткове «плече» десь 1000 км до Каспію і назад має критичне значення.
Інші типи ракет не так залежні від часу доби, але для масовості їх підлаштовують під пуски Х-101.
Про вичерпання ресурсу також свідчить і невикористання ракет Х-55 - для економії ресурсу скорочують число літаків в пуску тому не використовують «пустишки».
Також вже давно спостерігаємо що літак ТУ-95МС, який може нести 8 Х-101 під крилами та ще 8 Х- 55 у фюзеляжі зазвичай пускає лише дві ракети або навіть одну якщо друга падає у воду. Це свідчить про дуже поганий стан обладнання на російських  літаках та низьку якість самих ракет.
Загальний висновок - проблема росії не виробництво ракет, а наявність носіїв.
Ресурс повітряних носіїв в росії вичерпується і цей ресурс такий що не поновлюється.
Ту-95 давно зняті з виробництва і відродити його нема кому і нема на чому. Сверхзвукові ТУ-160 - також не можуть вироблятися, там є елементи конструкції для виробництва яких у них просто не лишилося обладнання та технологій. І ці літаки також вже виснажені «погрозливими» рейсами до Дальнього Сходу та усяких венесуел.
То бити по носіям, які знаходяться на землі та у морі - це найкраща стратегія.
Для цього не треба волати «Байден, де томагавки» а робити свою зброю - дальнобійну, невидиму та високоточну. Тим більш що реальні напрацювання є.

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2127 : Липень 10, 2024, 11:35:25 »
Игаль Левин
После заседания Совета Безопасности ООН, на котором обсуждали российский ракетный удар по детской больнице "Охматдет" и при обсуждении которого сама Россия упомянута не была, РФ устроила обед по случаю своего президентства в Совбезе, и в меню, среди прочего, предложила котлету по-киевски. Об этом передает корреспондент "Укринформ" прямо с места событий, продемонстрировав фотографию меню.

Да, украинцам самим решать, как им вести свою войну против этого человеческого мусора, но честно, я бы на их месте не жалел никого, спалив к чертям все, докуда дотянутся руки, и вложил бы добрую половину бюджета в ГУР с конкретным мандатом, чтобы начали устранять этих хряков. Всяких чинуш от низкого до топового уровня, топовых генералов, чтобы начали уничтожать пропагандистов и т.д. Уничтожать, как террористов и обоссанцев. Вот как хлопают иранских генералов и топов "Хезболлы". Да, убрать топового чиновника сложно, но чиновники среднего звена не вертятся с когортами охраны, а всякие казенные рты и пропагандисты тем более.

Они должны прочувствовать, что они не лидеры ядерной державы, а террористы, просто бандиты, за которыми идет охота. Именно этого они боятся больше всего. Не просто так Путин плачется каждый раз по Сулеймани и подчеркивает, мол, как же так, устранили человека без суда и следствия.

Еще раз, это то, чего они боятся больше всего на свете. Они не боятся потерь на фронте, потому что им плевать на людей. Им не страшны санкции, потому что на них лично это не влияет. Им все равно на военные успехи или неудачи, так как им важна война как процесс разрушения и деградации Украины, чтобы война была на территории Украины. Единственное, чего они реально боятся, причем боятся сильно, по-звериному, так как сибариты и гедонисты, — это участи Сулеймани.

@yigal_levin

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 7108
  • Karma: 12959
  • Стать: Жіноча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2128 : Липень 12, 2024, 09:25:28 »
https://t.me/tanya_adams/6990
Цитувати (виділене)
Ну шо. С Буревієм для холодильника і екофлошкою для ноута можна якось жити. Замовила ще оптоволокно - буде вапщє шикардос. 

Бо що робити без інтернету, я хз. Якби ще хтось хату засирав, я б хоча б прибиралась тут. А так пробіглась з пилососом і все.
Сусіди під вікнами співають, думала може к ним піти...Але співають добре, я їм всьо спорчу своїм вокалом.

Єдине що бісить - спека. Але думка, що взимку я мріятиму про цю спеку, якось гріє)))

Взагалі у нас якийсь мєрзопакостний клімат: комфортно два ну три місяці на рік. Проте люди хороші. Виносять воду на вулицю для котів і пташок. Причому виносять різні люди.
Так і живемо.

О, заспівали про Бандеру, все, я пішла до них!

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 36035
  • Karma: 23765
  • Стать: Чоловіча
Re: Нотатки про насущне
« Reply #2129 : Липень 12, 2024, 13:51:47 »
Цитувати (виділене)
Кирилл Данильченко
5 год  ·
Передача літаків F-16A/В на фінішній прямій — про початок передачі 24 F-16, запасних частин і двигунів до них оголосили в спільній заяві президент США Джозеф Байден, прем’єр Нідерландів Дік Схооф і прем’єрка Данії Метте Фредеріксен.
Прем'єр Нідерландів також заявив, що його країна закупить на 300 млн євро озброєння — це досить потужний пакет, самі США продають своїм ВПС АІМ-120 версії С по 1,37 млн доларів, експортні ціни, звісно, будуть трохи вищими.
До речі, ті самі угорці купили на пів мільярда майже 300 ракет.
Звісно, там планують не лише вироби повітря — повітря, але на 24 борти буде нормально, адже щось ще піде з наявності арсеналів коаліції.
Норвежці передають шість перших бортів цього літа, природно, теж із ЗІП, двигунами й озброєнням.
Чому так довго?
Авіаційна англійська складна, з великою кількістю жаргонізмів.
Крім пілотування, треба навчитися користуватися контейнерами розвідки, РЕБ, підготувати наземний персонал й аеродроми з наземним обладнанням.
Не просто підготувати, наприклад, зв'язок й освітлення, бо в літака повітрозабірник і стійки чутливі до якості плит на ЗПС — потрібні капітальні роботи.
Ще рік тому я писав, що Румунія та Польща пересідали на нові літаки по три–сім років, а Словаччина два роки користуватиметься наземними службами США.
Те, як нам їх передають зараз, не просто швидко — це кулею.
Ні, це не старі машини.
Вони отримали техобслуговування за програмою Service Life Improvement і 5000 додаткових годин нальоту.
Їм зміцнили корпуси холодним зварюванням, переспорядили кабельну мережу та провели інші роботи, аби вибракувати мікротріщини.
Так, це було ще 2011 року, тому частину ресурсу вже використано, але на нашій війні літаки попрацюють на всі гроші.
Ні, це не європейський мотлох.
Португальські й норвезькі борти тих самих приблизно кондицій використовує Румунія. А Польща придбала нові Block 52 у США. Ось тільки MLU версії 6.5 ті самі норвежці, не надто гірші за Block 52.
Так, у них трохи менший ефективний радіус РЛС, але мережа link-16 дозволяє отримувати цілевказівку із землі або з літаків ДРЛО, які нам передає Швеція.
А загалом ті самі далекобійні ракети, ті самі сучасні засоби подолання ППО, ті самі можливості радіоелектронних контейнерів і шин.
Що добре для Польщі та Румунії з їхніми бюджетами — добре і для нас, не варто вигадувати велосипед.
Борти інтегровані з європейським озброєнням, наприклад, з IRIS-T повітря — повітря, вони на озброєнні в Німеччини, Іспанії, Італії, у Швеції.
Їх можуть передані також як озброєння для літаків ППО — 20 км з головою вистачить, щоб відстрілювати «шахеди» й ракети.
У всіх бортах, доведених до версії 6.5, стоїть цілевказівник AN/AAQ-33 Sniper, який може автоматично супроводжувати ціль.
У зв'язці з нашоломним прицілом з нічним каналом — те, що прописав лікар для боротьби з БпЛА-розвідниками просто за допомогою гарматного вогню та застарілих ракет повітря — повітря малого радіусу.
Утилізувати за гроші чи утилізувати по російському «шахеду», освоївши бюджети, — відповідь для партнерів очевидна.
AGM-88 HARM у варіації Е — там стоїть міліметровий радар, можливість пошуку цілі після вимкнення випромінювання у противника й високоточне визначення координат.
Це мисливець на ворожі очі, на голову кращий за ті, якими користуємося зараз.
Якщо наразі достатньо припинити випромінювання й опустити щоглу, щоб вижити, то модернізований виріб усе одно буде сканувати сектор і шукати жертву.
Режим пасток-декоїв MALD. У нас була ціла стаття про них — це найсучасніший засіб подолати ешелоновану ППО. Майже щоразу, коли до Москви доходив «хлопок», знаходили їхні уламки.
MALD можуть вдавати із себе ракету, дрон або групу літаків, одночасно ставлячи широкосмугові перешкоди.
Дуже важлива річ у нашій війні, де багато важкої сучасної ППО й немає дефіциту ракет до неї (уже є, але багато в чому завдяки такому небаченому тиску, протирадіолокаційним ракетам і дронам).
F-16A/В має інтеграцію з АІМ-120 повітря — повітря — це 160–180 км дальності пуску по повітряних цілях. Останні модифікації мають чип, що дозволяє навести ракету на джерело перешкод, за якими ховається ворожий літак.
Для екіпажів бомбардувальників, що січуть Харків, доведеться приготувати новенькі білі «лади».
Це не означає 100 % влучення, звичайно. Нагадаю, що в Індії, п'ятої економіки світу (а не оці казки Путіна про РФ), досі стоять МіГ-21 1990-х років модернізації на бойовому чергуванні.
У останньому загостренні в Кашмірі проти пакистанських F-16, які випустили по них добрий десяток далекобійних ракет, збити вдалося лише одного «старигана», який залишив місце в лаві й небезпечно зблизився.
Тож це не один постріл — один труп. Але можливість дістати ворога за 150–180 км — це рівень.
Для нас це теж урок: коли купуєш літаки за свої, то й реально застарілим МіГ-21 є місце, бо бюджетів завжди не вистачає.
Та й головне — це найширша номенклатура озброєнь повітря — поверхня. Той самий JDAM-ER пілоти Сил оборони зможуть націлювати на ворога просто в повітрі, а не за останніми відомими на землі координатами, як зараз, — підтримка стане гнучкішою та швидшою, а охочих миттю сховатися в будівлях й окопах чекає кривава лазня.
Ті-таки ПКР Harpoon повітряного базування можна буде пускати без додаткових милиць, просто через шину, у сектор, де помічені судна.
Наші можливості, особливо коли мова про два найгостріші запити — удари по штурмових бригадах супротивника і патрулювання, коли з гранично малої F-16 випускатиме АІМ-120 із захопленням цілі на кінцевій траєкторії (там або дрони, або борти супротивника, цивільних немає), зростуть у рази.
Звісно, знизиться навантаження на ППО, тому що частина чергових винищувачів і паліативних штурмовиків переберуть на себе її роботу.
Чи будуть втрати?
Будуть. Єдиний спосіб уникнути втрат у такій війні, як наша, — замкнути техніку десь у катакомбах.
Але Захід продовжить передачі, зокрема й східноєвропейської техніки, та й США завжди можуть закрити втрати в стислі терміни.
Постійні запити з Москви на переговори через Індію, візити Орбана, пропозиції розглянути Іран як посередника чітко сигналізують нам, що в Кремлі розуміють, до чого призведуть поставки сотень ОТРК і десятків літаків в осяжному майбутньому.

0 Користувачів і 2 Гостей дивляться цю тему.