Ну шо, звітую. Проголосувала. О першій годині народу мало, комісія вже ніяка, такої задрипаної і безтолкової зроду не бачила. Підходжу до столика з написом про свій будинок - а вас у мєня нєт, ідітє за первий стол. Пішла - а ваш дом нє у нас, ідітє к своєму столу. Підходжу до мена з бейджиком і так йому голосно - що таке? А він - а ви у списках єсть? Кличе головуючу жіночку, вона так хутко вискакує і веде мене перевіряти - авжеж я єсть. Знову йдемо до стола з моїм будинком - а тут у них дом большой, ми етот под'єзд за первий стол отдалі. Йдемо за перший стіл, дістають звідкісь мій під'їзд, я така вже енергійна, кажу, що я про них думаю. Проголосувала, пішла прогулялась, кави випила, ну воно й нічого.
У нашому під'їзді у середині дня проголосували одиниці, втім, у нас багато квартир винаймають. Молодих практично нема, але і мікрорайон у нас вже підстаркуватий.