Я дивлюсь, тут усі вже закупилися йодидом калію і чекають, коли бахне ЗАЕС. Про вплив йодиду калію на здоров’я, як і кому його правильно приймати — вам розкажуть медики, не їстиму їхній хліб. Скажу лише, що шанси померти від викликаного опроміненням раку щитоподібної залози дещо нижчі, ніж від побічних ефектів йодиду калію.
Яка взагалі мета прийому йодиду калію? Рівно одна: не дати вашій щитоподібній залозі набратися радіоактивного ізотопу йод-131. Усе, більше ніякого радіозахисного ефекту він не має. Це — не Rad-X з фолауту. Для цього є інші спеціальні (і ще більш шкідливі та небезпечні) препарати, які вам в аптеці не продадуть.
Тепер поговоримо про те, звідки береться цей радіоактивний ізотоп йод-131. Йод-131 є одним із продуктів ділення урану і плутонію, має масову частку 3 % серед усіх продуктів ділення і період напіврозпаду 8 діб. Він осаджується на поверхні, на рослинах, на траві, цю траву їдять корови, їхнє молоко стає джерелом іонізуючого випромінювання і пити його не дуже корисно для здоров’я.
Чи може йод-131 з’явитися при викиді на ЗАЕС?
На ЗАЕС є два типи об’єктів, що можуть призвести до викиду радіоактивних матеріалів: сухе сховище відпрацьованого ядерного палива і, власне, реактори ВВЕР-1000/В-320 (6 штук). У сухому сховищі відпрацьованого ядерного палива йоду-131 бути не може, бо він, як і інші короткоживучі ізотопи, там давно розпався. Залишаються реактори.
Реактори типу ВВЕР використовують воду і в якості уповільнювача і відбивача нейтронів (без них ядерна реакція не йде), і в якості охолоджувача. Ця вода, що безпосередньо контактує з тепловиділяючими збірками, знаходиться в ізольованому внутрішньому контурі і при нормальній експлуатації не виходить за його межі. Тепло від неї через теплообмінник передається воді в зовнішньому контурі, яка вже використовується для генерації електроенергії в турбінах. При цьому, вода у внутрішньому контурі знаходиться під високим тиском, який не дає їй закипіти. Якщо вода з внутрішнього контуру йде — ядерна реакція зупиняється сама по собі.
Найгірший інцидент, що колись відбувався з реакторами, що працюють за таким принципом, — це аварія на АЕС Three Mile Island у 1979 році. Тоді відбувся викид переважно радіоактивних ізотопів криптону та ксенону, які не мали суттєвого впливу на здоров’я людей, що жили поруч. Звісно, не виключений сценарій і викиду твердої речовини, наприклад, у наслідок вибуху водню або цілеспрямованого підриву активної зони реактора. Лише в цьому сценарії теоретично можливий викид йоду-131. У всіх інших — приймати йодид калію не лише шкідливо і небезпечно, а ще й безглуздо.
Тому не штурмуйте аптеки в пошуках йодиду калію. Він вам не потрібний. Якщо викид таки станеться і ви живете в зоні випадання радіоактивних опадів (смуга приблизно 70×10 км із підвітряного боку від станції), і з якихось причин не можете евакуюватися хоча б на 10 км у напрямку поперек вітру, вам стануть у нагоді навички, отримані в попередній серії цього апокаліпсису: сидіть вдома; зачиніть вікна, якщо у вас дерев’яні віконні рами — заклейте їх і попідтикайте щілини вологими ганчірками; не виходьте з дому, але якщо дуже потрібно — то надягайте одноразову маску і рукавички, які потім викидайте, також корисно прикривати на вулиці волосся і носити захисні окуляри, а також приймати душ одразу після повернення, як мінімум — ретельно мити руки, обличчя, шию і вуха. Верхній одяг зберігайте так, щоб з ним не контактувати. Ну і, звісно, не вживайте в їжу свіжого молока, м’яса, фруктів і овочів. Продукти купуйте лише щільно запаковані і мийте упаковку перед відкриттям. Ці дії захистять вас набагато надійніше за вживання йодиду калію і з набагато меншою шкодою для здоров’я.
Олексій Парновський, спікер ДемСокири з питань науки
