Автор Тема: Вірші українською.
 

Offline Ellianna

  • *****
  • Повідомлень: 11182
  • Karma: 6930
  • Стать: Жіноча
  • Люблю читать чужие мысли
Re: Вірші українською.
« Reply #30 : Травень 31, 2015, 23:34:04 »
По-моему поэзия на процентов 90 о несчастной любви, поражениях и скоротечности жизни.
Sarcasm and compassion are two of the qualities that make life on Earth tolerable
Nick Hornby

Offline Natan

  • *****
  • Повідомлень: 759
  • Karma: 380
  • Стать: Чоловіча
Re: Вірші українською.
« Reply #31 : Травень 31, 2015, 23:41:39 »
По-моему поэзия на процентов 90 о несчастной любви, поражениях и скоротечности жизни.
А разве не >90% любой художественной литературы о войне или о любви, а остальное об экзистенции?
« Останнє редагування: Травень 31, 2015, 23:44:26 від Natan »

Offline Ellianna

  • *****
  • Повідомлень: 11182
  • Karma: 6930
  • Стать: Жіноча
  • Люблю читать чужие мысли
Re: Вірші українською.
« Reply #32 : Травень 31, 2015, 23:49:51 »
По-моему поэзия на процентов 90 о несчастной любви, поражениях и скоротечности жизни.
А разве не >90% любой художественной литературы о войне или о любви, а остальное об экзистенции?
Проза все-таки более разнообразна, не в последнюю очередь благодаря длине. Поэмы-детективы, фэнтези или ужастики довольно мало встречаются (если встречаются вообще)  ::)
Sarcasm and compassion are two of the qualities that make life on Earth tolerable
Nick Hornby

Offline Galochka99

  • ***
  • Повідомлень: 142
  • Karma: 75
  • Стать: Жіноча
  • Иерусалим, Израиль
Re: Вірші українською.
« Reply #33 : Травень 31, 2015, 23:53:30 »
Ну ось більш-менш веселеньке:

Олександр Ірванець:
"Раптово усі поставали борцями..."


Раптово  усі  поставали  борцями. 
Усі  з  піджаків  майорять  прапорцями. 

А  я  –  не  борець,  не  трибун,  не  оратор. 
Дурна  в  мене  вдача,  паскудний  карахтер. 

Не  маю  позиції,  навіть  –  і  пози, 
Отож  балансую  між  віршів  і  прози. 

Але  не  пишу  я  в  ній  про  патріотів, 
Про  славне  лицарство  –  про  них  і  поготів. 

Чи  то  –  поготів?  Ні,  здається  –  поготів. 
Також  не  пишу  я  про  гуннів,  про  готів, 

Ані  про  манкуртів,  ні  про  яничарів, 
Ані  про  Батурин,  ані  про  Почаїв, 

Ні  про  Калнишевського,  ні  про  Мазепу. 
Варю  собі  каву.  Читаю  газету. 

Ходжу  до  клозету.  Ходжу  до  театру. 
Палю  сигарети.  Здебільшого  –  “Ватру”. 

Оскільки  ні  “Кемелу”,  ні  “Галуазу” 
Ніхто  не  пришле  із  Бродвею  й  Монмартру.

1992


Offline ТетраМ

  • *****
  • Повідомлень: 18384
  • Karma: 17887
  • Стать: Жіноча
  • Пропагандист нездорового образца
Re: Вірші українською.
« Reply #34 : Травень 31, 2015, 23:57:46 »
Проза все-таки более разнообразна, не в последнюю очередь благодаря длине. Поэмы-детективы, фэнтези или ужастики довольно мало встречаются (если встречаются вообще) 
Ээээ... А при чем длина к виду или жанру? Проза потому и проза, что не поэзия. Хотя "Мертвые души" - поэма, а "Евгений Онегин" - роман. Но литература вообще о чувствах и эмоциях. В детективах и фэнтези валом несчастной любви, ужастики наполнены экзистенцией.
«Ганьба! Слава! Тобто – добрий вечір!» ©

Offline Ellianna

  • *****
  • Повідомлень: 11182
  • Karma: 6930
  • Стать: Жіноча
  • Люблю читать чужие мысли
Re: Вірші українською.
« Reply #35 : Травень 31, 2015, 23:59:46 »
А мне что-то все совсем депрессивное попадается.
 :f1:
Василь СИМОНЕНКО

47-й рік

Забулися давно образи, суперечки,
Злиденні і напівголодні дні,
Та не забуду я, як пінилася гречки
І чорногузи гуртувались на стерні.

І люди йшли байдуже, мов лелеки,
Із косами дідівськими на лан,
В полукіпках лишали чорні глеки,
І, зуби стиснувши, "виконували план".

І вдови плакали, кричали діти "папи",
А на сніданок — жолуді одні.
І в гарбах пнулися скелети-шкапи,
Худі, немов колгоспні трудодні.

Я не забув мужицькі очі хмурі,
Обличчя матерів налякані, тривожні,
Коли писали ви, продажні шкури,
Про їх життя, щасливе і заможне.

21.XI.1956
Sarcasm and compassion are two of the qualities that make life on Earth tolerable
Nick Hornby

Offline Ellianna

  • *****
  • Повідомлень: 11182
  • Karma: 6930
  • Стать: Жіноча
  • Люблю читать чужие мысли
Re: Вірші українською.
« Reply #36 : Червень 01, 2015, 00:04:19 »
Мертвые души" - поэма
Проза все-таки более разнообразна, не в последнюю очередь благодаря длине. Поэмы-детективы, фэнтези или ужастики довольно мало встречаются (если встречаются вообще) 
Ээээ... А при чем длина к виду или жанру? Проза потому и проза, что не поэзия. Хотя "Мертвые души" - поэма, а "Евгений Онегин" - роман. Но литература вообще о чувствах и эмоциях. В детективах и фэнтези валом несчастной любви, ужастики наполнены экзистенцией.

Интересно, не знала, что Мертвые души - поэма. Век живи - век учись.  :blush: Правда, это наверно единственное произведение из школьной программы, которое я не прочитала
Sarcasm and compassion are two of the qualities that make life on Earth tolerable
Nick Hornby

Offline Natan

  • *****
  • Повідомлень: 759
  • Karma: 380
  • Стать: Чоловіча
Re: Вірші українською.
« Reply #37 : Червень 01, 2015, 00:04:46 »
Проза все-таки более разнообразна, не в последнюю очередь благодаря длине. Поэмы-детективы, фэнтези или ужастики довольно мало встречаются (если встречаются вообще)  ::)
Детективы плаща-и-кинжала (кепи-и-револьвера, мигалки-и-пистолета), это тоже о войне. Редкие детективы обходятся без тяжкого преступления - они об экзистенции. Фэнтези, кажется, наполнены исключительно войной и любовью. А всякие зомби, вампиры, и пришельцы - опять же о войне. Конфликт любви и войны (желания и долга) - практически основная тема везде, где оба элемента встречаются.

(Я бы поделился отрывком рифмованного текста, который является ужастиком, но он на иврите)
« Останнє редагування: Червень 01, 2015, 00:11:40 від Natan »

Offline Ellianna

  • *****
  • Повідомлень: 11182
  • Karma: 6930
  • Стать: Жіноча
  • Люблю читать чужие мысли
Re: Вірші українською.
« Reply #38 : Червень 01, 2015, 00:11:37 »
Даешь поэму о зомби!
Sarcasm and compassion are two of the qualities that make life on Earth tolerable
Nick Hornby

Offline ТетраМ

  • *****
  • Повідомлень: 18384
  • Karma: 17887
  • Стать: Жіноча
  • Пропагандист нездорового образца
Re: Вірші українською.
« Reply #39 : Червень 01, 2015, 00:12:29 »
А всякие зомби, вампиры, и пришельцы - опять же о войне.
Оффтоп.
Cпойлер
Появилась тенденция к изображению вампира - экзистенциального героя, одинокого и страдающего "лишнего" человека,нового героя нашего времени.  :grin:
«Ганьба! Слава! Тобто – добрий вечір!» ©

Offline Natan

  • *****
  • Повідомлень: 759
  • Karma: 380
  • Стать: Чоловіча
Re: Вірші українською.
« Reply #40 : Червень 01, 2015, 00:13:15 »
Даешь поэму о зомби!
Cпойлер
Цитувати (виділене)
עיניים מלאות באש,
גולגולת עטופה בבד,
בתכריכים על עור יבש,
מביט במבטו החד,
ופה פעור בזעקה,
ועל פניו חרון אפו,
דומם חתום במועקה,
בצלקות שעל גופו,
הוא מתקרב אלי מעט,
רוצה לנעוץ בי את שיניו,
שולח את ידו לאט,
אימה בקצות אצבעותיו.
צריך לברוח ומהר,
למצוא שיטה להתגונן,
או לנסות להסתתר,
אני עומד ומתבונן,
רגליים מסרבות לרוץ,
הדם קפא לי בוורידים,
אני פוחד, אני לחוץ,
נותרו עוד כמה צעדים,
אני קופץ ומתעורר,
הכל נראה שונה פתאום,
לשמחתי אז התברר,
שכל זה סתם היה חלום.
:rolleyes2:

Offline ТетраМ

  • *****
  • Повідомлень: 18384
  • Karma: 17887
  • Стать: Жіноча
  • Пропагандист нездорового образца
Re: Вірші українською.
« Reply #41 : Червень 01, 2015, 00:14:14 »
(Я бы поделился отрывком рифмованного текста, который является ужастиком, но он на иврите)
А ты дай с подстрочником.
«Ганьба! Слава! Тобто – добрий вечір!» ©

Offline Кру_Элл

  • *****
  • Повідомлень: 4170
  • Karma: 4229
  • Стать: Жіноча
  • Миколаїв - місто корабелобандерівців.
Re: Вірші українською.
« Reply #42 : Червень 01, 2015, 00:17:34 »
Оце гарний переклад, та і вірш гарний, на будь-якій мові.


Ворон.

В тихий час глухої ночі вабили ослаблі очі
Дивовижні та урочі книги давнього письма.
Я дрімав уже з утоми, та нараз почувся в домі
Тихий стукіт незнайомий. "Незнайомого пітьма
То застала у дорозі, - прошептав я. - Так, пітьма,
Більш нікого тут нема."

Ах, у пам*яті упертій - грудня зимні круговерті;
Вуглик на порозі смерті клаптик мороку вийма.
Кличу світанкову пору, душить розпач душу хвору,
Не зарадять книги горю, горю, що Ленор нема,
Діви чистої й святої на землі давно нема,
Вкрила те ім*я Пітьма.

І непевність висне німо, в шовку штор живе незримо,
Душу сповнює тривога, страхом трепетним пройма.
Щем би в серці приглушити! Тож почав я говорити:
"Просить гість якийсь пустити до кімнати, бо пітьма,
Більш нікого тут нема."

В душу спокій і наснага увійшли, зросла відвага, -
"Пане, - мовив я, - чи пані, не хвилюйтеся дарма -
Бачте, я дрімав з утоми, стукіт ваш був невагомий,
Поки стукіт усвідомив... Сон, подумав я притьма,
Це, я думав, так приснилось." Двері я відкрив - нема
Ні душі - німа пітьма.

У пітьмі я довго стежив, дивнії думки мережив,
Смертним досі невідомі. Довго так стояв дарма,
А стривоженої тиші ані шелест не сколише,
І "Ленор!" щонайтихіше прошептав я крадькома.
І луна "Ленор!" вернула, й знову залягла німа
Тиша, тиша і пітьма.

Я вернувся до світлиці, в груди полум*я струмиться,
Раптом знову стукіт чую, вже сильніший. Тут сама
Думка рятівна приходить: "Це ж бо вітер колобродить,
Стука у віконну раму, таємниці тут нема -
Вітер стука крадькома."

Розчинив вікно я сміло - з шумом розгорнувши крила,
Увійшов статечний Ворон, мов минувшина сама.
Не кивнувши головою, із вельможною пихою
Йде поважною ходою, знявсь, і - подив обійма:
Знявсь і сів на бюст Паллади, мов нікого тут нема,
Знявсь і сів, мов тінь німа.

Розпачу й журбі на зміну я всміхнувсь - кумедну міну
Зберігав поважний Ворон, велич древності німа.
"Ти ж опудало провісне, та не боягуз ти, звісно,
Древній Вороне зловісний, з того краю, де Пітьма.
Як Вельможність Вашу звали, де Плутонова Пітьма?"
Ворон прокричав: - Дарма!

Здивувався я незмірно - птах промовив чітко, вірно,
Хоч і мовив недоречно - сенсу в слові тім нема -
Та скажіть, хіба не диво, крукові хіба властиво,
Щоби він отак сміливо над дверима сів притьма?
Птах чи звір щоби вмостився, мов нікого тут нема?
Птах із іменем "Дарма"?

А самотній Ворон мовив тільки те єдине слово,
Ніби скинувши окови із душі, тягар ярма.
Знову стало німо й тихо, скам*янів, немов не диха
Ворон, поки я на лихо прошептав: "А вже нема
Давніх друзів, на світанку й ВІН піде, надій нема."
І промовив птах: - Дарма!

Я здригнувся - надто вдало слово те у тиші впало.
"Так, - сказав я, - це єдине заучив він, видома,
Від господаря старого, лихом гнаного, і стогін,
Слово розпачу німого, що життя прийшла зима,
Спів погребний по Надії, не ішов йому з ума
Стогін той: - Дарма, дарма!"

Ворон знов на зміну суму сміх навіяв. Я присунув
Крісло до дверей, погруддя й птаха, що немов дріма,
Сівши в крісло непорушно, я почав сплітати скрушно
Думку з думкою, і слушно запитав себе притьма:
"Що цей древній крук незвісний, лиховісний, мов пітьма,
Провіща своїм: дарма!?"

Роздумів текли хвилини, та ні слова я не кинув
Ворону, що пік очима, мов жаринами двома.
І текли, спливали миті, голову я став хилити
До м*якого оксамиту, що окреслила пітьма,
А Ленор до оксамиту, що окреслила пітьма,
Вже не схилиться! Дарма!

І здалося - плив незримо дим з кадила Серафима,
Що проходив по світлиці тихим кроком крадькома.
Крикнув я: "Слабка людино! Це Господь послав хвилину
Забуття від мук невпинних, що Ленор взяла Пітьма!
Пий же забуття - про неї пам*ять забере Пітьма!"
Ворон прокричав: - Дарма!

"О пророче! Зла появо! - Ти ж пророк, хоч би й диявол!
Чи послав тебе Спокусник, чи зі свого виру Тьма
Вивергнула ураганом самотою в світ незнаний,
В Хижу, Жахом вічним гнанк, - викрий правду, чи зніма
хоч бальзам у Галаадах біль з душі, чи не зніма?"
Ворон прокричав: - Дарма!

"О пророче! Зла появо! - Ти ж пророк, хоч би й диявол!
Заклинаю небесами, Богом, що над усіма, -
Серцю в розпачу лещатах мусиш, мусиш ти сказати,
Чи в Едемі хоч обняти є надія, чи нема,
Осяйну Ленор обняти є надія, чи нема?"
Ворон прокричав: - Дарма!

Скинувсь я - "Ворожа птахо! З словом цим з-під мого даху
Щезни геть у люту бурю, де Плутонова пітьма!
Геть неси і тінь потворну, і оману лихотворну,
Вийми з серця дзьоб свій чорний! Місця тут тобі нема!
Поверни мою самотність, - місця тут тобі нема!
Ворон прокричав: - Дарма!

І маячить перед зором чорний Ворон, чорний Ворон
На Паллади білім бюсті, душу в розпачі трима. -
І подібний погляд має тільки демон, що дрімає,
Світло лампи вирізняє тінь, чорнішу, ніж Пітьма,
Й душу визволити з тіні, чорної, немов Пітьма,
Не спромога вже - дарма!

 Едгар По у перекладі Анатолія Онишка.
Планы на вечер: мотать новостную ленту с недовольным лицом.

Offline Ellianna

  • *****
  • Повідомлень: 11182
  • Karma: 6930
  • Стать: Жіноча
  • Люблю читать чужие мысли
Re: Вірші українською.
« Reply #43 : Червень 01, 2015, 00:18:14 »
Даешь поэму о зомби!
Cпойлер

Чудесные кошмарики. Автор современный?
Sarcasm and compassion are two of the qualities that make life on Earth tolerable
Nick Hornby

Offline Natan

  • *****
  • Повідомлень: 759
  • Karma: 380
  • Стать: Чоловіча
Re: Вірші українською.
« Reply #44 : Червень 01, 2015, 00:18:45 »
А всякие зомби, вампиры, и пришельцы - опять же о войне.
Оффтоп.
Cпойлер
Появилась тенденция к изображению вампира - экзистенциального героя, одинокого и страдающего "лишнего" человека,нового героя нашего времени.  :grin:

Да-да-да, страдающего от любви. :grin:

The brim of my hat hides the eye of a beast
I've the face of a sinner but the hands of a priest
Oh you'll never see my shade or hear the sound of my feet
While there's a moon over Bourbon Street


http://www.azlyrics.com/lyrics/sting/moonoverbourbonstreet.html
« Останнє редагування: Червень 01, 2015, 00:20:47 від Natan »

Offline Natan

  • *****
  • Повідомлень: 759
  • Karma: 380
  • Стать: Чоловіча
Re: Вірші українською.
« Reply #45 : Червень 01, 2015, 00:20:16 »
Чудесные кошмарики. Автор современный?
Современнее некуда. Автор это я.  :yes:

Offline Natan

  • *****
  • Повідомлень: 759
  • Karma: 380
  • Стать: Чоловіча
Re: Вірші українською.
« Reply #46 : Червень 01, 2015, 00:22:27 »
(Я бы поделился отрывком рифмованного текста, который является ужастиком, но он на иврите)
А ты дай с подстрочником.


Тогда не будет ни рифмы ни размера...

Offline Кіндрат Калистратович

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 38699
  • Karma: 23439
  • Стать: Чоловіча
Re: Вірші українською.
« Reply #47 : Червень 01, 2015, 00:25:56 »
Не, ну чо? Есть же Юрко Позаяк, но я стесняюсь его сюда тащить. :)


Offline ТетраМ

  • *****
  • Повідомлень: 18384
  • Karma: 17887
  • Стать: Жіноча
  • Пропагандист нездорового образца
Re: Вірші українською.
« Reply #48 : Червень 01, 2015, 00:29:35 »
Современнее некуда. Автор это я.
Эх, вот так и начинаешь жалеть, что знаешь мало языков.  :(
«Ганьба! Слава! Тобто – добрий вечір!» ©

Offline ТетраМ

  • *****
  • Повідомлень: 18384
  • Karma: 17887
  • Стать: Жіноча
  • Пропагандист нездорового образца
Re: Вірші українською.
« Reply #49 : Червень 01, 2015, 00:30:47 »
   Віктор Неборак

   Клітка з пантерою

Ти любиш розглядати шкіру
Яка формує тіло панни
Ти цю пантеру взяв на віру
Встромляєш в неї спис тюльпанний

Її навчили говорити
Хоча начхати їй на квіти
Ця усмішка бажає м'яса
В кров на арену неофіти

Злягання Риму, рев пантери
Ар оргії судомні струми
У мозгах сплетені парфуми
Поети золотої ери

Налито в голови по вінця
Із місяця вино прозоре
Наповнить морем ваші пори
І кров смолиста і дивіться

Засмага смуга і печера
Вона богиня звірчи прірва
Вона гумова лялька шкіра
Чи морем створена Венера

Гітара в пальцях ловеласа
На звуки вишукані ласа
«Ганьба! Слава! Тобто – добрий вечір!» ©

Offline Ellianna

  • *****
  • Повідомлень: 11182
  • Karma: 6930
  • Стать: Жіноча
  • Люблю читать чужие мысли
Re: Вірші українською.
« Reply #50 : Червень 01, 2015, 01:11:59 »
Современнее некуда. Автор это я.
Эх, вот так и начинаешь жалеть, что знаешь мало языков.  :(

Можно через гугл-транслейт провести, не знаю, как получится на русском, а вот на английском вполне звучало.
Sarcasm and compassion are two of the qualities that make life on Earth tolerable
Nick Hornby

Offline Tti

  • *****
  • Повідомлень: 1505
  • Karma: 459
  • ...раніше був алкоголь, тепер достатньо соку (с)
Re: Вірші українською.
« Reply #51 : Червень 01, 2015, 01:19:19 »
ніхто не любе радикалів, поки не усвідомлює, що ліберали дають владу покидькам.

Offline Tti

  • *****
  • Повідомлень: 1505
  • Karma: 459
  • ...раніше був алкоголь, тепер достатньо соку (с)
Re: Вірші українською.
« Reply #52 : Червень 01, 2015, 01:20:39 »
Обожнюю це:
ніхто не любе радикалів, поки не усвідомлює, що ліберали дають владу покидькам.

Offline Tti

  • *****
  • Повідомлень: 1505
  • Karma: 459
  • ...раніше був алкоголь, тепер достатньо соку (с)
Re: Вірші українською.
« Reply #53 : Червень 01, 2015, 01:24:44 »
 Слова: Микола Вороний (родом з Дніпропетровщини, один із засновників Української Центральної ради, розстріляний у 1938 році). Музика: Ярослав Ярославенко.

Cпойлер
ніхто не любе радикалів, поки не усвідомлює, що ліберали дають владу покидькам.

Offline Tti

  • *****
  • Повідомлень: 1505
  • Karma: 459
  • ...раніше був алкоголь, тепер достатньо соку (с)
Re: Вірші українською.
« Reply #54 : Червень 01, 2015, 01:27:28 »
Марш українських націоналістів — пісня, створена на слова Олеся Бабія композитором Омеляном Нижанківським до конкурсу, оголошеного Організацією українських націоналістів, на прапор, гімн та відзнаку ОУН 1929 р. 1932 р. затверджений Проводом Українських Націоналістів, керівним органом ОУН, як гімн організації.
Cпойлер
ніхто не любе радикалів, поки не усвідомлює, що ліберали дають владу покидькам.

Offline Tti

  • *****
  • Повідомлень: 1505
  • Karma: 459
  • ...раніше був алкоголь, тепер достатньо соку (с)
Re: Вірші українською.
« Reply #55 : Червень 01, 2015, 01:29:24 »
І.Франко "не пора"
Cпойлер
ніхто не любе радикалів, поки не усвідомлює, що ліберали дають владу покидькам.

Offline Tti

  • *****
  • Повідомлень: 1505
  • Karma: 459
  • ...раніше був алкоголь, тепер достатньо соку (с)
Re: Вірші українською.
« Reply #56 : Червень 01, 2015, 01:30:21 »
Дуже люблю цей вірш Кобзаря:
ніхто не любе радикалів, поки не усвідомлює, що ліберали дають владу покидькам.

Offline Tti

  • *****
  • Повідомлень: 1505
  • Karma: 459
  • ...раніше був алкоголь, тепер достатньо соку (с)
Re: Вірші українською.
« Reply #57 : Червень 01, 2015, 01:35:22 »
 :) Веселе. Дуже люблю
ніхто не любе радикалів, поки не усвідомлює, що ліберали дають владу покидькам.

Offline massii

  • ****
  • Повідомлень: 400
  • Karma: 593
Re: Вірші українською.
« Reply #58 : Червень 03, 2015, 11:15:02 »
Василь СИМОНЕНКО


* * *

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

24.XII.1962

Джерело: В.Симоненко. У твоєму імені живу. "Веселка", К., 1994.
« Останнє редагування: Червень 03, 2015, 12:42:26 від massii »

Offline Сергій SV

  • *****
  • Повідомлень: 1156
  • Karma: 97
  • What?
Re: Вірші українською.
« Reply #59 : Червень 03, 2015, 11:39:50 »
Можна своє особисте поставити?



Сергій SV
26 Feb 2014 23:38
IP/Host: ---.packet.volia.net
Коли побіжить беркут...
Кидаючи кийки долу,
З Майдану і до Подолу,
Зриваючи з рук шеврони,
Журбляя в Дніпро нагороди,
Жахаючись лютої помсти -
Розплати за кривду й звірства
Без мілосердя й пощади...

Із мармурових підвалин
На нас накинуться орки,
Вкраїна, у чорнім смозі,
Вмиється кровью героїв,
І час проклятий настане
Шутів та покидьків хворих,
Та довгіх ножів літо,
Прийде за святою Весною...
Тоді нам боротись треба,
З початку, за долю і волю,
З тої самої миті,
Коли вже побіг беркут...




Не кажи мені, що не чуєш,
Не кажи мені, що не бачиш...
Так, не зараз нам бути разом.
Зрозумієш все - все пробачиш.

Чи пробачать нам чорні хвилі?
Що смертельною чередою
Набігають до нас з Росії:
Смертю, горем, жалем, журбою?

Стерти, знищіти, все забути
Все гетьманство втопити в крові -
Намагались ще ляхі люті...
Ну а зараз - нові "герої"...

Запомарені гноєм "віри"
(тих імперських, страшних кайданів)
Вже не люди - вже майже звірі
Нас вбивають за мову й пам"ять!

Я в цей бій пішов не за славу,
Не за честь, не по нагороду -
Хто б це міг порівняти, зроду
Смерть людини і смерть народу?

Обіцяю, я повернуся...
Восені. Сумувать не треба,
З Перемогою, дяка Бозі...
До тебе. Чи просто до неба...

22.06.2014


(с) Сергій SV

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.