[/facebook]
Michael Kukuyuk
Хворі
Ми всі тепер хворі,
хтось більше,
хтось менше,
міра хвороби,-
відстань до горя,
хтось бажає смерті рабській потворі,
хтось бажає аби горе було на повторі,
час від нас чекає усвідомлення,-хто є ми,
йдуть одними вулицями,ждуни з героями,
гопи суржикують золотими зубами й стразами,пластикові пляшки поруч з не вкраденими унітазами,юнь в центрах міст,гучна й москворота,радісно вмикає на дівайсах пісні з болота,
розум тут не може мешкати апріорі,
єдине виправдання всі ми хворі,
обмін літрами слини матюками,
ненавистями,
під спільними обстрілами,
смачно і до нестями,
вранішня,кава,вершки,
тост з медом,
під цільнометалеву оболонку попідтикати ноги пледом,а потім до нових до нових планет з колоністами,зупинити на Піренеях Реконкісту,
заборонити Джеку суїцид Маленької Господині великого дому,
з Бі Бі Кінгом заспівати Thrill is gone,…
видіння маленьких щасть на вінілах,друкованих сторінках,екранах…
все це можливо,але не в цьому часі,не в цьому місці ,не з нами,
щастя тепер полягає в прожитті,ще одного дня,місяця, року,
по іншому й бути не може,коли в тебе здоровий підарас під боком,
він зробив,аби цілий світ йобнувся разом з ним,
фашисти за Христа,вегани за мʼясо,геї за Палестину,
може вони в спутнік свій намішали щось,як була корона,
або винен в цьому спільний бездіяльний завтик в телефонах,
причин багато від духовних до галактично космічних,та ясно тепер ця хвороба з нами не надовго ,вона тепер з нами вічно…