Ем-м-м. Закінчення.
*Піквікі закопалися у словник. Дерев'яний Комар відчуває ревнощі та й намагається нагадати про себе.
- Хто я? Де я? Де піквікі поділись?
Мені пообіцяли - буде туса!
*Піквіки, не звертаючи уваги, порсаються у словнику. Потім с жалем відкладають його.
- Ні, ананізьми тут нема,
Лише Ананьєв з ананасом.
Так нецікаво...
*Комар
- Якщо вам нецікаво, то йдить собі з цієї вєдкі.
Ха, зрозуміли йумор - вєдкі!
А я тоді, напевно, буду вєдар.
*З товпи піквіків голос
- Ну, якщо вєдар, то якої Вєди?
Ригведа, Яджурведа, Самаведа,
Чи мо Атхарваведа на природі?
*Комар закашлюється на середині переліку
- Ви надто молоді, щоб я такії теми
Із вами розмовляв. Бо я ж матьорий вовк.
Ну, трохи деревяний.
*Піквіки, тихо
- Це видно.
*Комар
- Не зрозуміли ви
Мою мятущуюся душу.
І жорстко так мене пере...
*З товпи піквіків вилітає мухобойка и забиває Комара назад під ліжко разом із остатком Фрази.
*Піквікі зітхають:
- Треба більше мухобойок...