Автор Тема: Українська політика. Війна. 15 листопада -
 

Offline Ксеня

  • Global Moderator
  • *****
  • Повідомлень: 16114
  • Karma: 15439
  • Стать: Жіноча
  • Одеса
Re: Українська політика. Війна. 15 листопада -
« Reply #10950 : Сьогодні в 13:14:07 »
democracy

Демократія це форма організації влади та спосіб організації суспільства. А далі, якгриця, все голосуванням. Тобто, в умовах демократії рішення зазвичай все одно приймає більшість. Яка, звісно, не повинна пригнічувати меншини (соціальні групи, яки не входять до «більшості») й враховувати їх позицію. Але я душі не єбу, з чого панує така думка, що будь-яка група людей, яка є виразником якоїсь думки, то це вже й є та сама меншина, позицію якої тре враховувати? Взагалі-то «меншини» в контексті демократії це трошки про інше, хоча й є перетинання. Якщо хтось вважає, що, наприклад, земля пласка, то ніяке суспільство не повинно цю думку десь там враховувати чи ставитися до неї з повагою чи просто з розумінням. Але навіть якщо й демократія тут взагалі не до чого (як й в випадку обговорюємої «позиції»), то по факту все відбувається в демократичний спосіб - більшість вирішила, що вона проти.
А далі вже питання свободи слова. Яке водночас, звісно, є складовою «демократичних ідей та принципів», але не є тотожнім поняттям. Суспільства так само в демократичний спосіб (тобто, більшостю), можуть обмежувати деяких своїх членів в цієї свободі. Що ми й бачимо на прикладі багатьох демократичних країн, де висловлювання певних думок, ідей, концепцій тощо є або вчинком, який взагалі карається вже державою, або є неприйнятним більшістю й висловлювачи таких думок є маргіналами з усіма соціальними наслідками.
Що стосується будь-яких «клубів по інтересах», то в них існують певні правила та ідеї, знов таки, які прийняла для себе більшість членів (а меншість підписалася, вже по факту участі в такому клубі) й закидати в цих випадках якись там порушення «демократії» це просто аби щось пізданути сказати.
Ніхто не обмежив користувача в висловлюванні своєї думки взагалі. Він може знайти майданчик однодумців й там вільно дихати.

Й це я ще на цю «демократичну» вішенку не наклала актуальний стан - військовий.

Ну й мій висновок - не тре сувати цю багатостраждальну «демократію» в кожний «отвір», який тобі подобається.
« Останнє редагування: Сьогодні в 13:34:50 від Ксеня »
Жизнь идет себе, как она и должна идти, то есть, хуже некуда. (с)

Online Чиби

  • *****
  • Повідомлень: 14755
  • Karma: 9226
  • Стать: Жіноча
  • Disce pati
Re: Українська політика. Війна. 15 листопада -
« Reply #10951 : Сьогодні в 13:16:57 »
Тобто він повинен підкоритися вашому бажанню залишити його з вами  до кінця, який би він не був, бо він повинен нести відповідальність за усіх нас!  Нехай, падло таке, зустріне долю, котру ми обрали йому з високо піднятою головою і не мріє про "нормальне життя"!
Цитувати (виділене)
— Ты меня не понял, — с легким нетерпением сказал Вечеровский. — Меня бесит вовсе не выбор Глухова. Какое я имею право беситься по поводу выбора, который делает человек, оставшийся один на один, без помощи, без надежды… Меня раздражает поведение Глухова после выбора. Повторяю: он стыдится своего выбора и поэтому — только поэтому! — старается соблазнить других в свою веру. То есть, по сути, усиливает и без того могучую силу.

Якщо що, в мене нема ніякого бажання залишати таке поруч зі мною. "Таке" -- не тому, що йому страшно, що заберуть на війну. Не тому, що воно намагається уникнути зустрічі з ТЦК. А тому, що воно прямо каже: хай ви всі станете рабами, хай сотні тисяч із вас закатують та вб'ють, я на все згоден, аби зі мною, улюбленим, усе було гаразд. Прямо дивуюся, чого це така позиція не зустрічає бурхливих оплесків.

Аля і 7 Гостей дивляться цю тему.