Піквікський Форум

Юрій Богданович
Про американську допомогу і послідовність у міжнародній політиці

Ми шпиняємо наших партнерів за втрачені 7 місяців щодо життєво необхідної для України допомоги. Ці 7 місяців не встигли призвести до по-справжньому катастрофічних наслідків. Але негативний вплив і на лінію фронту, і на Сили оборони, і на моральних дух в тилу, і на загальну атмосферу навколо війни не треба заперечувати. 

Але я вимушений констатувати: нам все одно дуже пощастило. Скажу навіть більше: нам в принципі дуже щастить протягом усієї цієї війни, навіть коли здається що не дуже.

Нам пощастило з рівнем російської корупції і з рівнем обізнаності про Україну. Бо з базовим співвідношенням ресурсів без фактору російської корупції і фактору катастрофічної недооцінки України Росія б мала в теорії нас розкатувати як США Ірак. 

Нам пощастило з тим, що США і країни Європи в принципі прийняли рішення помітити повномасштабне вторгнення в його перші години і дні. Не було як з Грузією. Не було як з геноцидом тутсі. Не було як з шахом Реза Пехлеві, якого півтора роки гострої кризи в Ірані годували обіцянками допомоги і кинули. 

Бо оця іноді свята віра в сили добра і принципи у міжнародній політиці мене засмучує. Наприклад, США і Ізраїль. Я дуже дуже далекий від ідеалізації Ізраїлю, але США були доволі поганим другом для Ізраїлю перші 25-30 років його існування. Тоді, коли Ізраїль був критично вразливим економічно і мілітарно. Від економічної вразливості його рятувала Німеччина (Слава Аденауеру!), від другої - слабкість сусідів і французька зброя. 

Навіть за мирну угоду з Єгиптом Ізраїль набагато більше має завдячувати волі єгипетського президента Садата. Оте партнерство, яке символізує статус ключового союзника поза НАТО - це продукт Рейгана. Але і після це відкочувалося при Буші-старшому і Клінтоні, а потім якось нестабільно. 

Це при тому що Ізраїль ніколи не мав справ з ядерною державою в якості ворога.

Крім того, випадків коли США опинялися НА СУМНІВНІЙ СТОРОНІ теж вистачало. Причому не у форматі поточної параної, що вони у російсько - українській війні грають “і нашим, і вашим”. Все ж ні, хоча іноді риторика про ескалацію і може штовхати до таких думок. 

Але так було у Ірано - іракській війні. При тому, що це саме Ірак напав на Іран. Коли ж Іран переніс війну на територію Іраку - США почали без стримування підтримувати Саддама грошима і зброєю, а також прикривали політично геноцид курдів (з використанням  хімічної зброї). В кінці війни США атакували іранські нафтові об'єкти і танкери (привіт, російські НПЗ). Все для того, щоб здобути прийнятний для Іраку мир. Саддам віддячить. 

Не зайвим буде згадати Корею і Тайвань. Корея після завершення війни була зруйнована приблизно на 80%. А американська допомога в перші 10 років обмежувалася трохи їжею і трохи кредитами на купівлю їжі. 

Китайська Республіка після поразки від Мао розраховувала на американську підтримку, справно голосувала в ООН як треба було, але отримала приблизно нічого натомість. Крім гарантії (несталої) не-вторгнення з континенту. 

Про Південний Вʼєтнам, Афганістан і Ірак не буду.

Чому я про все це написав? Щоб ще раз підкреслити 4 очевидні думки: 

1. Міжнародна політика річ специфічна. Мораль і принципи в ній набагато менш значущі ніж політична кон'юнктура і інтереси (переважно - короткострокові).

2. Розраховувати на постійне плече від партнерів - сумнівна ідея сама по собі. Тому найкраще в умовах нестабільного оточення мати багато власної зброї і сильну економіку. Якими б договорами ви не обклалися. 

3. Ми зустріли цю війну у статусі хворого і бідного. Тому наша суб'єктність зараз є продуктом героїзму ЗСУ, а те що країна підживлюється грошима і зброєю - удачі. Відчуття повного контролю нам не підвезуть.

4. Нам пощастило, що кон'юнктура складається так, що допомогу ми отримали І завдяки боротьбі Китаю і США за лояльність Європи, самої Європи за власну безпеку - продовжимо отримувати. 

Тому є чому радіти. І є приводи для оптимізму. Як би іноді не хотілося палати від несправедливості світу.

головне щоб ті люди, куди Аля хоче подаватися, зрозуміли, що ви тут зараз понаписували. можливо там дійсно цілком вистачить open-minded та fast learner, або щось ще простіше треба.

А як попадешь. Нам на курсі сказали, що серед їхніх студентів, що влаштувались на роботу - тільки 35% від нуля до преінтермідіет включно англійської.
В мене, нажаль, зара преінтермедіет.

Українці можуть залишатися у ФРН і з простроченим паспортом.

Для отримання або продовження тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не потрібно буде обов'язково мати діючий паспорт - головне, щоб у німецької влади була можливість посвідчити особу людини, заявив DW представник сенату (уряду) Берліна.

Право на перебування у ФРН і всі пов'язані з цим можливості залишаються в силі незалежно від рішення МЗС України тимчасово призупинити надання консульських послуг для українських чоловіків у віці від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, підкреслив представник сенату.

Більш того, якщо українське посольство або консульство відмовить громадянину України у видачі або продовження його паспорта лише на підставі не пройденої ним служби в армії, то берлінське земельне управління у справах іноземців видасть йому для поїздок за кордон проїзний документ, що замінює паспорт.
Довго чекати не прийшлось. Ручний песик їрмака кулеба - дурень та пройдисвіт.

З ТГ

головне щоб ті люди, куди Аля хоче подаватися, зрозуміли, що ви тут зараз понаписували. можливо там дійсно цілком вистачить open-minded та fast learner, або щось ще простіше треба.

У немцев есть такое выражение "дифференцированное рассмотрение". Когда вопрос или проблему рассматривают со всех сторон, с учётом всех, в том числе противоречащих, аспектов.