Нойнець
Запросили значить мене в Український Дім на церемонію закриття кінофестивалю Cinema for Victory, я так зрозумів, це проект Шона Пенна.
В рамках цього урочистого закриття показали фільм-переможець. Фільм-переможець - фільм "Довга доба", режисер Алан Бадоєв.
Фільм настільки талановитий, що я зміг подивитися двадцять хвилин і пішов. Зараз пишу, а він там ще йде.
Реально, без шуток, фільм гіперталановитий, велике кино, настільки велике, що рівень імпакту по психіці несумісний з життям.
Це просто тисячі годин відео з телефонів, які люди просто знімали, сторіз, тіктоків, відеокульок рідним, які робилися в перші дні війни.
Йде дитина, дитині років мабуть шість, на дворі ніч, зима, записує відео, серйозно розповідає, що ось його випустили погуляти, тому що весь день сиділи в сховищі, там душно і тісно, а тут холодно, війна це страшно, хотілося б щоб вона скоріше закінчилася. Тут починається обстріл, чути як в паніці мати кричить і шукає цю дитину.
За перші п'ятнадцять хвилин таких епізодів штук десять. Краще б мене били весь цей час.
Кожен американець і європеєць має подивитися це кіно.
Хочу, щоб конкретно спікер Джонсон особисто сидів як у фільмі "Заводний апельсин" прив'язаний до крісла з прищіпками на очах і дивився. Потім спитати його шо там з допомогою Україні, чи не пора на канікули, і що б він не відповів - знову прив'язати до стула і показати це кіно знову.
Сам буду дивитися в багато раундів, по шматочку. Подивився, проморгався, пішов пожив життя, подивився ще.
Це реально кіно для перемоги. Найкраща реалізація в рамках формату завдання "зробити щось таке, щоб американці зрозуміли навіщо нам допомагати".
Великий респект. Краще нема куди.
