Автор Тема: Вечная память. Вечная благодарность.
 

Offline Listev

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 439
  • Karma: 567
  • Стать: Чоловіча
  • Милитарист-романтик
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #210 : Червень 18, 2017, 21:40:47 »
Лица...

Offline Listev

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 439
  • Karma: 567
  • Стать: Чоловіча
  • Милитарист-романтик
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #211 : Червень 18, 2017, 21:41:22 »
Лица.

Offline Listev

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 439
  • Karma: 567
  • Стать: Чоловіча
  • Милитарист-романтик
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #212 : Червень 18, 2017, 21:41:51 »
Лица.

Offline Listev

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 439
  • Karma: 567
  • Стать: Чоловіча
  • Милитарист-романтик
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #213 : Червень 18, 2017, 21:42:18 »
Лица.

Offline Listev

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 439
  • Karma: 567
  • Стать: Чоловіча
  • Милитарист-романтик
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #214 : Червень 18, 2017, 21:42:51 »
Лица.

Offline Listev

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 439
  • Karma: 567
  • Стать: Чоловіча
  • Милитарист-романтик
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #215 : Червень 18, 2017, 21:43:37 »
Лица.

Offline Listev

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 439
  • Karma: 567
  • Стать: Чоловіча
  • Милитарист-романтик
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #216 : Червень 18, 2017, 21:44:16 »
Лица.

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 21469
  • Karma: 10273
  • Стать: Чоловіча
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #217 : Серпень 12, 2017, 12:19:06 »
 Треті роковини…
Цитувати (виділене)
Пам'яті бійців ДУК, які загинули 12.08.2014 потрапивши у засідку бойовиків під Донецьком

Offline ТетраМ

  • Global Moderator
  • *****
  • Повідомлень: 14721
  • Karma: 12159
  • Стать: Жіноча
  • Пропагандист нездорового образца
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #218 : Серпень 13, 2017, 02:37:00 »
Три роки минуло.
«Ганьба! Слава! Тобто – добрий вечір!» ©

Offline ТетраМ

  • Global Moderator
  • *****
  • Повідомлень: 14721
  • Karma: 12159
  • Стать: Жіноча
  • Пропагандист нездорового образца
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #219 : Серпень 13, 2017, 02:40:28 »
Цитувати (виділене)
Мірко Саблич
 
Три роки тому ці п'ятеро українських воїнів прийняли нерівний бій із російським агресором. Героїчно загинули за Рідну Українську Землю. Екіпаж танку (Абрамович, Антонюк, Барбух) здійснили перший в Україно-російській війні танковий таран. Всі п’ятеро взяли участь у бою, в котрому було знищено два російських танки Т-72. Глибока шана, низький уклін і вічная пам'ять, хлопці! Вам, і усім, що поклали своє життя, здоров'я чи доклали зусиль на захист України від окупанстської чуми. Про Вас і таких як Ви співаємо:

По коліна в багнюці на варті стою,
Окупантській падлюці від серця всмалю
За зруйновані долі, за вкрадений Крим,
За полеглих героїв, за Батьківський Дім.

Ми й онукам накажем про це не забуть,
Якщо самі поляжем, наступні прийдуть,
Станем сміло до бою за землю свою!
Ми не випустим зброї ні тут, ні в Раю!

Зарікаюсь назавжди, навіки віків,
Не прощати неправди, хай лютих вовків
Забирає нечиста, хай в пеклі горять
Кизяки-терористи і вся ваша рать!

«Ганьба! Слава! Тобто – добрий вечір!» ©

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 21469
  • Karma: 10273
  • Стать: Чоловіча
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #220 : Серпень 14, 2017, 12:30:43 »
Цитувати (виділене)
ГЕРОЇ УКРАЇНИ.
РУСЛАН ЛУЖЕВСЬКИЙ, майор СБ України.
Руслан Лужевський вважався визнаним майстром кульової стрільби, був багаторазовим учасником та призером міжнародних та всеукраїнських змагань. Неодноразово виїжджав до Москви задля участі у міжнародних командних змаганнях разом з російськими силовиками. Був удостоєний почесних звань майстра спорту зі стрільби та рукопашного бою. Займався парашутним спортом, на його рахунку понад 1300 стрибків. Був інструктором з повітрянодесантної підготовки.
Мав статус учасника бойових дій. У 2007 році, у складі спеціальної групи, здійснював заходи із забезпечення безпеки Посольства України в Республіці Ірак та охороні дипломатів під час їх пересування по території країни перебування.
5 травня 2014 року Руслан Лужевський загинув під Слов'янськом в бою з представниками проросійської терористичної організації «ДНР» (сепаратистами) та російськими найманцями. Близько 14:00 в селі Семенівка під час проведення спеціального заходу моторизована група потрапила у засідку та опинилась у вогневому кільці противника. Під час бою тривалістю більше години, Руслан виніс пораненого товариша з-під вогню, надав йому медичну допомогу та, маючи численні поранення, повернувся до бою, продовжував вести вогонь, прикриваючи своїх товаришів. Загинув від поранень на місці бою.

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 21469
  • Karma: 10273
  • Стать: Чоловіча
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #221 : Серпень 15, 2017, 22:03:13 »

Цитувати (виділене)
Содель Владислав‏ @sodel_vlad  10 ч.10 часов назад
Еще
 вчора раптово помер художник Тарас Більчук
він захищав студентів 30.11беркут розбив йому голову
вдруге його беркути забили на Інститутський

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 3809
  • Karma: 5428
  • Стать: Жіноча
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #222 : Листопад 03, 2017, 07:58:36 »
https://novynarnia.com/2017/11/01/boyovi-vtrati-zhovtnya-13-oblich-zagiblih-geroyiv/
Після вересневого умовного “затишшя”, коли бойові втрати сил АТО протягом місяця становили 5 загиблих та 31 поранений, у жовтні крива фронтових смертей знову поповзла вгору.
За місяць, що минув, журналісти “Новинарні” нарахували 13 полеглих та 47 поранених військових (серед останніх – один прикордонник).
Підкреслимо: йдеться про тих загиблих, що підтверджені саме як бойові втрати Генеральним штабом ЗСУ.
Тринадцять чоловіків, які віддали за нас найдорожче – свої життя.
Наймолодшому – Іллі Стецуну з Хмельниччини – лише 19 років. Найстаршому – Михайлові Володимировичу Луговому з Харкова – 53.
Один із полеглих героїв – уродженець Росії, ще один – громадянин Грузії, для якого була це вже не перша війна проти московських окупантів.
Усі вони підписали контракт зі Збройними силами, щоб захистити нашу країну від російської агресії.
Світла пам'ять Героям...

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 21469
  • Karma: 10273
  • Стать: Чоловіча
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #223 : Грудень 23, 2017, 15:17:04 »

Offline Марика

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 203
  • Karma: 156
  • Стать: Жіноча
  • Варшава
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #224 : Січень 01, 2018, 16:00:07 »
За 2017 год безвозвратные потери украинской армии составили 191 человек, плюс 174 бойца были ранены, сообщает «Деловая столица» со ссылкой на Генштаб ВСУ

https://petrimazepa.com/pm-daily311217

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 21469
  • Karma: 10273
  • Стать: Чоловіча
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #225 : Січень 13, 2018, 17:19:19 »


Цитувати (виділене)
Ян Осока

 
Це - Ванєчка, і йому завжди буде 22. Остання бойова втрата нашої армії у минулому році.

Про нього ніхто детально не писав. "Народився, воював, загинув" не розкриває у повній мірі його нелегке життя сироти, за тими скупими словами не видно, що він любив, чим захоплювався, про що мріяв. А він був молодим хлопцем, який боронив нашу землю на одній з найнебезпечніших ділянок фронту, і він загинув, не доживши до Нового Року лише дві доби.

Почитайте, люди. Ви перегорнули свої календарі життя, а його календар навічно завмер на одному з останніх днів грудня.

Іван Валерійович Шеленгович народився 01.07.1995 року у селі Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області. З 2012 року проживав у місті Дніпро.

Закінчивши 11 класів Новопідкряжської загальноосвітньої середньої школи №1, 2012 року вступив на хімічний факультет Дніпропетровського Національного Університету, але не довчився, залишивши навчання за власним бажанням у 2015-му, та пішов працювати у делікатес-маркет "Le Silpo".

Батьки хлопця померли, тому його вихованням займалися дідусь з бабусею. І їм вдалося зробити з Ванєчки справжнього чоловіка, спіраль життя якого не пішла на дно суспільства, а завдяки їх дбайливим рукам та настановам рвонула догори.

Іван Валерійович дуже полюбив техніку, він захоплювався автівками, мотоциклами та навіть тракторами. У дідуся все це було, тому хлопець увесь вільний час проводив поруч із ним, вчився у дідуся мистецтву керування, до найменшого винтику розбирався у конструкції, займався ремонтом увесь вільний час, коли приізджав до села. Найбільшою мрією Ванєчки було придбати спортивний мотобайк "Honda sirius 2000".

Ще одним захопленням був спорт. Хлопець чудово грав у волейбол, футбол та теніс, займаючи призові місця на змаганнях. Надзвичайно любив тварин, особливо собак. Понад усе любив свого синочка, який народився, коли Вані було лише 18 років. Такого тата варто пошукати, весь час проводив з сином, доглядав та грався з ним. Мріяв, щоб син зростав у достатку та робив все можливе для цього.

Ванєчка був надзвичайно доброю, дружньою та товариською людиною, яка завжди посміхалась оточуючим, Ванєчка був Сонцем, що дарувало своє тепло іншим. Він мав вишукане почуття гумору, яким притягував до себе, мов магніт. З ним було легко спілкуватись, складалось враження, ніби знайомий з цим хлопцем усе життя, ніби це - твій найліпший друг, настільки позитивною була та аура, що оговтувала його.

Але ж він був хлопцем, а який хлопець не лазив по деревах, прогулював школу, робив якісь шкоди? Ванєчка також був бешкетником з дитинства. Одного разу навіть хотів втекти з дому, коли був ще малим, але, на щастя, не вийшло. А коли підріс, то мріяв, щоб йому купили мопед, який в той час був популярним. І дідусь йому купив, але з мопедом завітали постійні маленькі проблеми та клопіт, адже Ванєчка, літаючи на ньому, потрапляв у маленькі аварії, через які мопед постійно потребував ремонту.

Де б він не перебував: що у школі, що на роботі, що в університеті, він з легкістю заводив нових друзів, своєю щирістю, скромністю та відкритим, незаплямованим паростками жорстокості та цинізму, серцем завойовуючи у них миттєві симпатію та авторитет. Само собою, він мав неабияку популярність серед представниць прекрасної статі, адже знав, як треба красиво залицятися та дарувати не просто подарунки, а робити це так, щоб дівчата відчували, що їм подарували крапельку душі.

У той самий час, Іван Валерійович був упертим, якщо він приймав якесь рішення, то майже неможливо було його переконати змінити свою думку. І одного дня він вирішив піти до армії.

29.03.2016 року підписав із ЗСУ контракт та був доправлений на навчання до Житомира. Навчання проходив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, а по тому був переведений до свого підрозділу та з 12 жовтня цього року перебував на передовій.

Солдат, навідник 1-ї роти 1-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади.

Загинув 29 грудня о 16.30 у зоні відповідальності окремої тактичної групи "Донецьк" внаслідок кульового поранення, завданого ворожим снайпером. Його не встигни довезти до лікарні, поранення виявилось смертельним.

Поховали Ванєчку 2 січня у рідному селі. У нього залишились дідусь, бабуся, дві сестри, цивільна дружина та син.

Бабусі та дідусю по 80 років, і вони поховали спочатку доньку, а тепер - й улюбленого онука. Тим з нас, хто такого не переживав, навряд чи вдасться колись повністю зрозуміти їх стан.

Ми не можемо повернути Ванєчку назад, але ми можемо тримати його в собі. Для цього не треба докладати зусиль, для цього треба просто не забувати одного молодого хлопчика, чиє серце зупинилось на війні у той самий час, коли решта країни наряджала новорічні ялинки.

Offline Mrs_Who

  • *****
  • Повідомлень: 5334
  • Karma: 2585
  • Стать: Жіноча
  • Хочу в Лондон!
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #226 : Січень 15, 2018, 23:17:27 »
Пам'ятаємо.
The only thing necessary for the triumph of evil is for good men to do nothing. (c)

Online Mathilda

  • *****
  • Повідомлень: 2792
  • Karma: 1346
  • Стать: Жіноча
  • Nederland
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #227 : Січень 16, 2018, 20:13:06 »

Offline Shannou

  • *****
  • Повідомлень: 20713
  • Karma: 7767
  • Стать: Чоловіча
  • The world is yours
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #228 : Лютий 01, 2018, 13:47:40 »
Загиблі герої січня 2018-го
У цій статті наведено дані про бойові втрати Української армії на Сході за січень 2018 року. Тут можна знайти не тільки імена та прізвища, а більш детальну інформацію про кожного загиблого Героя. Перелік не є остаточним.

ВСТУП

Як же боляче, нестерпно боляче, ніби в ноги насипали дрібної скляної крихти й гострих лез, перемішали, а потім здавили цю суміш величезним пресом так сильно, що все це вгризається в кістки та вени, розриває зсередини, палає вогнем, наче кожен нерв б'є величезний молот, викликаючи розряди болю, що повзе від ніг до голови.

Здається, що зараз знепритомнію, дивлячись на низьке сіре небо, з якого падає сніг, падає повільно великими красивими сніжинками, що в повній тиші накривають дерева, землю і мене. Сніжинкам немає діла до мене, деревам немає діла до мене, птахам немає діла до мене, птахи гучною зграєю піднялися з дерев від гучного звука вибуху, однак зараз знову тихо, і вони потихеньку повертаються на свої улюблені гілки, байдуже дивлячись на фігуру, яка лежить у центрі чорної плями з візерунком червоних крапель та ліній, які поступово присипає сніг.

Треба подивитися, як там Сергій. Він ішов за мною, коли я наступив на щось, і це щось спалахнуло вогненною пелюсткою і грудками землі прямо мені в обличчя, перекинувши на спину і зануривши мої ноги у наповнену товченим склом кислоту, що повільно роз'їдає тепер мене, пробираючись все вище, підбираючись до грудей. Дике, найважче в житті зусилля - і мені вдається трохи відірвати голову від землі. Сергій лежить неподалік, занурившись обличчям у сніг, Сергій не рухається, тільки руки розкинув, так і не випустивши автомат, швидше за все загинув. Вибач, брате, вибач мені.

Так боляче не було ніколи. Ніг нижче колін не відчуваю взагалі, здогадуюсь, що немає вже їх, цих ніг, проте думка ця настільки лякає, що негайно жену її від себе. Щоб хоч якось відволіктися, намагаюся згадувати. Намагаюсь не втекти від болю, тому що це неможливо, а навчитись жити з ним, відсунути його на задній план, зробити неприємним, але терпимим фоном, накладеним на моменти з минулого, що гріють душу.

Яким теплим було літнє сонце, як травневими ночами біля будинку виводили свої трелі жайворонки, як з розгону пірнав у річку, як сміливо поцілував майбутню дружину на першому побаченні, а вона подалася назустріч, як мало не спалив половину лісу, граючи з хлопцями в пожежників, як сидів перед вогнищем, дивлячись, як злітають догори іскри, як утік з дому на риболовлю та піймав першу в житті рибу, а мати, замість того, щоб лаятися, поцілувала мене, назвавши маленьким рибалкою, як замість того, щоб спати, читав під ковдрою з ліхтариком, як любив ловити ротом краплі дощу, як любив збирати кленове жовте листя, а потім виривати у нього прожилки через одну, перетворюючи звичайне листя на якесь екзотичне, як насипав одного разу другу снігу за комір і довго бігав потім від нього з веселим сміхом.

Все одно боляче. Унизу дивні відчуття - ніби там нічого немає, і водночас, наче мої  ноги засунули в механізм якоїсь великої машини, і вона починає безжально перемелювати їх. Почуття, як ніби болить порожнеча. Навколишній світ якось дивно спотворюється перед очима, свідомість починає вимикатися й одразу вмикатися назад, ніколи такого не відчував, схоже на швидку прокрутку якогось відео, білі кадри в якому чергуються з чорними. Намагаюся триматися, однак напливає туман, і з ним нарешті йде геть біль. Сергію, я йду, зараз зустрінемося, друже. Зараз тільки закрию о...

Источник: https://censor.net.ua/r3047774
I always tell the truth. Even when I lie.

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 21469
  • Karma: 10273
  • Стать: Чоловіча
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #229 : Лютий 20, 2018, 08:07:08 »

Offline Elsewhere

  • Administrator
  • *****
  • Повідомлень: 12990
  • Karma: 6889
  • Стать: Жіноча
  • Киев, столица Хоббитона
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #230 : Лютий 20, 2018, 14:26:22 »
1. Арутюнян Георгій - 08:59:34
2. Олександр Балюк - 9.00
3. Вайда Богдан - 09:00:37
4. Шимко Максим - 09:07:16
5. Сольчаник Богдан - 09:08:15
6. Саєнко Андрій - 09:08:34
7. Коцюба Віталій - 09:10:11
8. Братушко Олексій - 09:10:37
9. Ільків Богдан - 09:11:55
10.Пехенько Ігор - 09.15
11. Аксенин Василь - 09:16:59
12. Мойсей Василь - 09:17:40
13. Тарасюк Іван - 09:18:08
14. Дмитрів Ігор - 09:21:59
15. Дигдалович Андрій - 09:22:51
16. Байдовський Сергій - 09:24:48
17. Бльок Іван - 09:24:20
18. Войтович Назар - 09:22:58
19. Мовчан Андрій - 09:26:31
20. Кемський Сергій - 09:28:32
21. Дзявульський Микола - 09:28:38
22. Опанасюк Валерій - 09:28:42
23. Корнєєв Анатолій - 09:29:21
24. Костенко Ігор - 09:29:29
25. Бондарчук Сергій - 09:29:27
26. Щербанюк Олександр - 09:29:37
27. Гриневич Едуард - 09:41:41
28. Жаловага Анатолій - 09:43:36
29. Ушневич Олег - 09:43:12
30. Жеребний Володимир - 09:44:53
31. Варениця Роман - 09:46:22
32. Точин Роман - 09:47:11
33. Паращук Юрій - 09:48:57
34. Ткачук Ігор - 09:49:08
35. Зубенко Владислав - 09:49:11
36. Голоднюк Устим - 09:54:36
37. Пантелєєв Іван - 09:54:53
38. Гурик Роман - 09:56:28
39. Котляр Євген - 09:56:36
40. Паньків Микола - 10:07:15
41. Царьок Олександр - 10:21:31
42. Чаплінський Володимир - 10:26:53
43. Чміленко Віктор - 10:28:29
44. Шілінг Йосип - 10:28:43
45. Полянський Леонід - 10:31:37
46. Храпаченко Олександр - 11:29:54
47. Смоленський Віталій - 11.40
48. Мельничук Володимир - 16:57:55
demotivational speaker

Offline Мадам Петрановская

  • *****
  • Повідомлень: 5227
  • Karma: 3957
  • Стать: Жіноча
  • Дайте нам бути такими, якими ми є
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #231 : Лютий 20, 2018, 16:03:09 »
Були там зранку. Час мина, а біль не проходе.
-Ты не туда идешь! Огни в другой стороне.
-Мне все равно, я зажгу свои.

Offline Кіндрат Калистратович

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 31438
  • Karma: 18909
  • Стать: Чоловіча
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #232 : Лютий 21, 2018, 10:50:03 »

На передовій загинула 23-річна санінструктор 10-ї гірсько-штурмової бригади Сабіна Галицька. Група, у якій знаходилася військовий медик, виконувала бойове завдання у Луганський області. У наших військових влучив ворожий снаряд. Сабіна родом з Івано-Франківської області. Дівчина була напрочуд відкритою людиною і справжнім патріотом України. У бригаді її називали сонечком: любили та поважали за стійкість і людяність. Фонд "Повернись живим" висловлює щирі співчуття рідним та близьким Сабіни. Це жертва, біль від якої неможливо заглушити.

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 21469
  • Karma: 10273
  • Стать: Чоловіча
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #233 : Березень 07, 2018, 16:54:06 »


Цитувати (виділене)

Offline Shannou

  • *****
  • Повідомлень: 20713
  • Karma: 7767
  • Стать: Чоловіча
  • The world is yours
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #234 : Березень 09, 2018, 20:08:18 »
Роман Сініцин
5 ч · Киев ·
...не можу повірити...

Баррет загинув сьогодні вночі від кулі снайпера.
Один з кращих розвідників Азова.

Баррет постійно десь ходив з своєю групою у сірій зоні.
Мінував, щось вистежував, лежав днями в "льожках", повертався з трофеями.

На війні з перших днів. "Донбас", Іловайськ, потім Азов.

Про Баррета ходил легенди навіть в полку, серед своїх.
Про результати, про операції.
В секторі його групу знали всі.

Я не знаю в, що вірив Юра.
В Рай чи в Валхаллу чи в ще щось.
В свої 23 роки.

Але він уже там, там де краще.

А в пеклі десятки, відправлених Юрою туди, ворогів. В тому числі в прямому ефірі рашатв.

Вічна пам'ять.

I always tell the truth. Even when I lie.

Offline ТетраМ

  • Global Moderator
  • *****
  • Повідомлень: 14721
  • Karma: 12159
  • Стать: Жіноча
  • Пропагандист нездорового образца
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #235 : Квітень 22, 2018, 05:19:55 »
«Ганьба! Слава! Тобто – добрий вечір!» ©

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 3809
  • Karma: 5428
  • Стать: Жіноча
Re: Вечная память. Вечная благодарность.
« Reply #236 : Травень 23, 2018, 19:24:45 »
Вчора, 22 травня, близько 22 години в районі проведення Операції об’єднаних сил на території Донецької області загинув, в результаті осколкового проникаючого поранення не сумісного з життям, молодший сержант Коломієць Богдан Олександрович 1995 р.н.

Про це повідомляється на сайті Вінницької ОДА. Військовослужбвця було призвано Вінницьким РВК на військову службу за контрактом 28.11.2016 р. Загиблий проживав з батьками в с. Лука Мелешківська Вінницького району.


0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.