Поскольку в теме некоторые постоянно спрашивают, что конкретно делает Д7, то перепощу про одно из направлений.
Cпойлер
У світової зради два крила: "Ой, та що ви там зробили?" та "Чому ви займаєтеся саме Коломойським?". І обидва твердження правильні. Почну з кінця. В Україні немає красивих і некрасивих олігархів, правильних і неправильних, канонічних і неканонічних. Для нас всі вони на одне обличчя. Ми обираємо мішень, зваживши її шкоду в даний конкретний момент. Саме про це численні акції, пости, цілі напрями роботи, присвячені Фірташу, Ахмєтову, Бахматюку, Новінському, Суркісам і тепер Коломойському. Приготуватися Медведчуку. І це не супермаркет, де можна покласти у візочок Льовочкіна, Ахмєтова, Медведчука, Таруту, Бойка, Богуслаєва, Косюка, Вадатурського, і ще залишиться місце для Жеваго, Колеснікова, Тігіпка і ще візьміть Ярославського по акції. І Герегу підхопіть на касі. Обох. Та ні, кожен олігарх -- це персонаж з броньованою шкурою, сталевими зубами, силовими угрупуваннями і арсеналом ЗМІ, які тут же переключаться на вас. Інакше вони б не були олігархами. Боротьба проти кожного такого персонажа -- це серйозний комплексний проєкт, що потребує купу часу та ресурсів. І якби ті, хто з таким запалом пишуть в коментарях "ой, а ви Пінчука любите більше, ніж Коломойського" спрямували б свою енергію на цього самого несимпатичного їм олігарха, дихати в Україні стало б легше. А щоб після мало не щоденних постів з проханням підтримати команду донатами, звинувачувати нас в ніжності до когось із олігархів -- треба мати ну дуже бурхливу фантазію.
Друга історія. "А шо ви зробили?". Зробили. Обрали дошкульний ефективний спосіб за океаном вкусити Ігоря Валерійовича за м'яке місце. Звертаючись до сенаторів і конгресменів через найважливіший для них орган чуття -- через їхніх виборців. Ви знали, що оточення Коломойського спонсорувало передвиборчу кампанію людини, яка пройшла до Конгресу? Думаєте, це робиться просто так, бо лишилася решта з купівлі хмарочосів в кількох штатах? Та ні, Коломойському потрібні свої лобісти в американських структурах влади. Люди, здатні вплинути на швидкість розслідування його справи та конфіскацію активів. Не на одного ж адвоката Трампа він сподівається. Коломойський грає тонко. Ми маємо грати ще тонше. Фінансування чужих передвиборчих кампаній -- явно не наш шлях. Ми обрали правильніший в усіх сенсах метод -- листи і дзвінки виборців в офіс членів Конгресу і Сенату. І це непросто: переконати людину, яку знаєте виключно по фейсбуку, написати листа чи подзвонити в офіс сенатора, ой, як непросто. Тут доводиться записувати ролики соціальної реклами, щоб ми не забували дзвонити батькам, а тут сенатори. Тут або "Блін, а я взагалі маю право це робити? Коломойський, олігархи, цей сороміцький сором витягати перед очі своєму сенатору? А раптом він погано подумає про мене і про Україну?" або "Call-oh-moscow? How did you say?". І так, з десяти спроб вам відповість одна людина, і вам знадобиться не менше п'яти підходів, щоб переконати її взяти участь в кампанії і не набриднути. Але є й прекрасні винятки. І ми страшенно вдячні таким людям. Вони золото.
Дві телефонні розмови змушують моє серце битися частіше. Denys Bulikhov написав листа своєму сенатору, і сенатор зв’язався з ним телефоном через свого асистента, подякувавши за інформацію. Він пообіцяв слідкувати за олігархами в Україні та окремо за Ігорем Коломойським. Зауважте, найчастіше представники влади комунікують через електронну пошту, а тут персональний дзвінок. Ще один активіст Gadi Fishel отримав таку відповідь на свій дзвінок: "Спитав про ситуацію з позовом Приват банку до Коломойського. Мені відповіли, що ситуація під особистим контролем Сенатора. Я сказав, що було б дуже погано, якщо Коломойський використає ситуацію на свою користь. Він запевнив, що ситуація з коронавірусом не буде впливати на процес". І це так круто, коли представник однієї з гілок влади говорить про Коломойського і обіцяє взяти ситуацію під свій контроль (нормально, а не так, як деякі). Це, наче, вдягти на країну ще один парашут із сотень потрібних. І це лише один напрям боротьби з Коломойським, крім всіх зусиль тут, в Україні.
Звісно, ми не виконуємо роботу ФБР, бо ніхто не має виконувати роботу ФБР, крім ФБР. Так воно влаштовано в країні, де працюють інституції. Те саме з Мін'юстом, те саме американськими судами. Ви ж не підходите до бармена і не кричите йому "Нашо ти наливаєш це пиво? ти що, сам його зварив? А хміль ти сам виростив? А барну стійку сам витесав з дерева? До чого тут взагалі ти?". Ми просто лупаємо свою маленьку скелю своєю маленькою сокиркою, де бачимо критично слабкі місця, і закликаємо вас приєднуватися.
А всіх, хто має час та натхнення на дописи різного ступеню саркастичності, дуже прошу пошукати серед своїх підписників мешканців Сполучених Штатів, і особливо Огайо. Кампанія #make_kolomoyskyi_poor_again триває. Бабушка досі на свободі.
