democracy
Демократія це форма організації влади та спосіб організації суспільства. А далі, якгриця, все голосуванням. Тобто, в умовах демократії рішення зазвичай все одно приймає більшість. Яка, звісно, не повинна пригнічувати меншини (соціальні групи, яки не входять до «більшості») й враховувати їх позицію. Але я душі не єбу, з чого панує така думка, що будь-яка група людей, яка є виразником якоїсь думки, то це вже й є та сама меншина, позицію якої тре враховувати? Взагалі-то «меншини» в контексті демократії це трошки про інше, хоча й є перетинання. Якщо хтось вважає, що, наприклад, земля пласка, то ніяке суспільство не повинно цю думку десь там враховувати чи ставитися до неї з повагою чи просто з розумінням. Але навіть якщо й демократія тут взагалі не до чого (як й в випадку обговорюємої «позиції»), то по факту все відбувається в демократичний спосіб - більшість вирішила, що вона проти.
А далі вже питання свободи слова. Яке водночас, звісно, є складовою «демократичних ідей та принципів», але не є тотожнім поняттям. Суспільства так само в демократичний спосіб (тобто, більшостю), можуть обмежувати деяких своїх членів в цієї свободі. Що ми й бачимо на прикладі багатьох демократичних країн, де висловлювання певних думок, ідей, концепцій тощо є або вчинком, який взагалі карається вже державою, або є неприйнятним більшістю й висловлювачи таких думок є маргіналами з усіма соціальними наслідками.
Що стосується будь-яких «клубів по інтересах», то в них існують певні правила та ідеї, знов таки, які прийняла для себе більшість членів (а меншість підписалася, вже по факту участі в такому клубі) й закидати в цих випадках якись там порушення «демократії» це просто аби щось
пізданути сказати.
Ніхто не обмежив користувача в висловлюванні своєї думки взагалі. Він може знайти майданчик однодумців й там вільно дихати.
Й це я ще на цю «демократичну» вішенку не наклала актуальний стан - військовий.
Ну й мій висновок - не тре сувати цю багатостраждальну «демократію» в кожний «отвір», який тобі подобається.
