Cпойлер
Що так й що ж не так з індійською (насправді англійською) вакциною Oxford–AstraZeneca (Covidshield)?
Чому вона добра для канадців, англійців, й інших, але погана для українців?
От що я знайшов у відкритому доступі...
1. Випробування вакцини.
1.1 Вакцина взагалі офіційно не тестована на людях старше 55. Ніхто в принципі не знає який буде ефект і які побічні ефекти від неї на літніх людях. Відповідальні країни враховують цю інформацію й дозволяють лише відповідне використання. Україна планує активно використовувати вакцину й на літніх людях.
(UPDATE до цього пункту – тут мене в коментарях у хамський спосіб тичуть носом в масштабні дослідження ефективності та безпечності цієї вакцини саме на літніх пацієнтах. Так дійсно виглядає що таке дослідження існує, офіційно зареєстроване під "номером" NCT04400838 на clinicaltrials(dot)gov, дійсно виглядає серйозним і масштабним дослідженням. На жаль, наразі вкладка "results" на сторінці дослідження показує "no results posted". Також різні джерела вказують на нього як на дослідження що ще триває. Хоча це й важлива інформація, на мій погляд, вона не змінює поінт озвучений в пункті 1.1, а саме – про відповідальне застосування)
1.2 випробування вакцини показали значну вірогідність важких побічних ефектів на молодих людях. (Чи то до 20, чи то до 25). Відповідальні країни це враховують, в Україні в перших хвилях вакцинації повно таких людей.
2. Ефективність виробітки антитіл.
Наразі є дослідження ефективності для двох різних режимів адміністрації.
2.1 перший режим — дві повних дози з інтервалом. Ефективність близько 60%. Відверто низька.
2.2. другий режим — пів дози, а потім, з інтервалом, — повну дозу. Стверджується набагато краща ефективність, можна навіть сказати — дуже добра, на рівні 90%
Само визначення "дози" дещо змінюється від одного дослідження до іншого, але в не дуже значних межах.
Неважко зрозуміти з доступних джерел який саме режим адміністрації зараз запроваджують в Україні. Зверніть, наприклад, увагу на офіційну інформацію МОЗ скільки закуплено доз й для вакцинації якої кількості людей такої кількості доз достатньо.
Це могло б бути навіть смішно якби не було так сумно.
3. Ефективність запобігання розповсюдженню.
Те що в вас є антитіла само по собі ще не знижує ваші шанси заразитися. Наявність антитіл певною мірою гарантує що ви не захворієте, але підчепити вірус й рознести його далі ви можете так само як і без антитіл. Тіко безсимптомно. Що забезпечує таким людям особистий захист, але й робить їх ще більше небезпечними для інших.
На сьогодні Ковідшілд це єдина поки що вакцина які знижує не тільки імовірність захворіти, а й начебто може знищити імовірність розповсюдити хворобу (я пішу начебто тому що на цю тему поки що було лише єдине закінчене дослідження, повторного дослідження поки що не було, а одиничне дослідження не є достатньо вагомим доказом для сучасної медицини, проте, в цілому, дослідження викликає довіру). Причому імовірність розповсюдження хвороби зменшується значно. В три рази. Ні Пфайзер, ні Модерна, ні будь-яка інша поки що у жодному дослідженні (а вони були) такого ефекту не продемонстрували.
Наразі (тобто, – в умовах поточних карантинних обмежень) самі вірулентні штами мають коефіцієнт передачі 1.5. А перший штам лише 1.1. Зниження коефіцієнту передачі в три рази зробить його значно менше одиниці (звісно це все чисто теоретично, за умови масової вакцинації такою вакциною) й кількість хворих швидко (десь вдвічі на тиждень) піде на спад.
Отже, інші вакцини надають лише індивідуальний імунітет. Ковідшілд єдина поки що яка можливо допомагає створити колективний. Й це дуже круто й важливо.
4. Висновок — все що далі є моє особисте імхо:
Вакцина не така й погана (я б взяв), але все ж таки треба використовувати її відповідно до того що про неї достовірно відомо (або тоді вже влаштовувати власне адекватне дослідження), й зовсім не треба колоти її всім кому попало і як попало, так от як це робить поточна влада України.
Ця вакцина при вірному адмініструванні виглядає як доволі непоганий варіант для загальної вакцинації здорових людей певного вікового діапазону з метою створення колективного імунітету.
Рівень захисту 90% виглядає доволі високим, й начебто (на перший погляд) не так і значно відрізняється від 95% Pfiser/BioNTech. На жаль такий висновок це типова помилка враження від відсоткової арифметики. Такі відсотки означають що (у разі зараження ковідом) шанс серйозно захворіти після ковідшілд все ще вдвічі більше ніж після пфайзер (10% від звичайного шансу проти 5% від звичайного шансу).
Ця вакцина не дуже підходить для поголовної вакцинації деяких підгруп груп ризику, тому що, по-перше, вона на таких підгрупах або недостатньо випробувалася або показала сильну побочку.
По-друге, задача вакцинації груп ризику в першу чергу забезпечити людям з цих груп надійний й максимально безпечний індивідуальний захист, а зовсім не використати цих людей без їх згоди для проведення випробувань чи для створення групового імунітету.
Вся наведена інформація без проблем гуглиться (переважно англійською). Всі хто хочуть пруфи можуть сміло самостійно йти в Гугл.
PS: Майже забув.
5. Це аж ніяк не стосується питань ефективності чи безпечності, але це питання етичне й про такі речі треба говорити. З початку Оксфорд оголосив що у разі вдалої розробки вакцини вони планують надавати безплатно права на виробництво будь-якій фармкомпанії яка може забезпечити якість цього виробництва. Й навіть дещо назбирали під таку обіцянку грантів й пожертв. Але потім передумали й тепер права на виробництво ексклюзивно в Зоряного Сенеки. Й наче є інфа що не тільки ексклюзивно, а й не безплатно. Дивно це виглядає. Й не до кінця естетично. Хоча про якість вакцини це нічого не каже.
