Истоки истории

[Eney]

6 березня 1857 року Верховний суд США ухвалив «найгірше рішення в історії». Розглядалася справа «Дред Скотт проти Сендфорда». Дред Скотт (на зображенні), раб, який проживав із власником у вільних штатах, звернувся до суду, вимагаючи свободи, оскільки перебував на території, де рабство було заборонене. Верховний суд, очолюваний головним суддею Роджером Тейні вирішив, що афроамериканці, навіть звільнені, не є громадянами США та не можуть подавати позови до суду. Також суд постановив, що Конгрес не має права забороняти рабство на федеральних територіях. 
Рішення загострило протистояння між Північчю та Півднем. У північних штатах воно сприймалося як спроба узаконити рабство на всій території США, що посилило антиробовласницький рух та сприяло зростанню підтримки Авраама Лінкольна. На Півдні рішення навпаки віталося як перемога рабовласницької системи.
Водночас розпочалась економічна паніка, через невизначеність щодо того, чи стане Захід США рабовласницькою територією: банкрутували залізниці, банки тощо.
У 1861 році у США розгорілася Громадянська війна, яка у 1865 році остаточно перемогла рабство.

[В.И.Лемминг]

Трампуша: Рабство? Час повернутися в старі добрі часи!

[Helenka]

После около десятилетнего бычьего цикла и огромного роста, экономика США начинает «перегреваться». Безработица на рекордно низких отметках в 3-4%, фондовый рынок на «хаях», P/E оценки растут как на дрожжах, растет объем спекулятивной торговли и количество retail инвесторов на рынке. Пользуясь низкими процентными ставками, бизнес активно и агрессивно расширяется, растет уровень левериджа, и задолженности, уровни debt-to-equity бьют рекорды. Все купаются в дешевых деньгах и кредитах, многие компании становятся «зомби» и подсаживаются на дешевое рефинансирование. В мире попутно идет «глобалистская оттепель», растет объем мировой торговли, страны договариваются снижать тарифы и ослаблять регулирование капитала.

На фоне этого в Белый Дом приходит приверженец «протекционизма» и «изоляционизма». Критикуя мировые институты и рассказывая про угрозы «разорения» местных американских бизнесов, он обещает начать вводить тарифы для «защиты» местного производителя. Американцы на это ведутся и избирают его в Белый Дом. Попутно сразу обе палаты Конгресса — едва ли не впервые в их истории — занимают представители партии победителя выборов. Получается такой себе триумвират, теперь ничто не остановит защиту американцев от нечестивых соседей и европейцев!

Новый президент начинает действовать безотлагательно и вводит тарифы. Первым он «защищает» фермеров, но очень быстро скатывается в спираль «око за око» тарифов и начинает торговые войны. Во-первых, другие американские отрасли тоже захотели «защиты», а во-вторых, сюрприз-сюрприз торговые партнеры США не стали это терпеть и начали вводить ответные тарифы.

Объем мировой торговли начинает стремительно сокращаться. Всего за год где-то на 20% сокращается торговля между США и Европой. Американская экономика начинает немного недоумевать от происходящего, появляются первые признаки рецессии. Однако из-за надува пузыря и перегрева денежной массы, ФРС еще в год выборов вынужден поднять процентную ставку и держит ее высокой весь первый год нового президента, несмотря на торговые войны и риски рецессии. Слишком высокий уровень задолженности и надутый пузырь из необеспеченных денег не дает ему пространства для маневра.

К концу этого самого первого года нового президента, фондовый рынок не выдерживает и обрушивается. Начинается процесс, который экономисты называют deleveraging. Американская экономика уверенно показывает отчетливые признаки рецессии. Экономисты бьют тревогу и требуют прекратить торговое безумие. Около тысячи ведущих экономистов подписывают открытые письмо с требованием убрать заградительные пошлины и освободить торговлю. Весь экономический мейнстрим понимает всю губительность ситуации, но их не слушают.

Вместо этого в Белом Доме объявляют: нас избрали защищать и мы защищаем. В середине второго года они принимают исторический акт и одномоментно вводят самые крупные пошлины и тарифы в истории современных экономик на практически все товары ввозимые в США. Да, не снижают, а еще выше поднимают то, что не работает.

Итог не заставил себе ждать. Объем торговли США с миром сокращается на 66%. Тысячи бизнесов накрывает разорение и банкротство. ФРС роняет ставку, но было уже поздно. Страну накрывает жесточайшая депрессия и рецессия, начинается полноценная экономическая разруха и деградация. На пике безработица достигала 25%, страна местами напоминала фильмы из зомби-апокалипсиса. Люди без света и отопления жгут в бочках деревянные палки и одежду чтобы согреться.

Это был 1928й год. Тогда республиканская партия победила сразу и в Сенате и в Палате Представителей, а президентом стал республиканец Гувер.

[Солоха]

https://www.facebook.com/ashnar.lynx/posts/pfbid02RLQqTjKH1nu8mZL6jNepdpcx5Evxe3Ak4MKAMSthHpsYkZBqfHTaCpkJTKbE2gWpl
Вячеслав Ільченко
mg8gu5h0cgc0flg

На прохання друзів спробую розповісти, що таке Ямна культура, чому Wall Street Journal написала, що з неї походить половина людства, і яке відношення до цього має Україна.
Перш за все, коротко, про що йдеться в самому дослідженні. Воно стосувалось так званих палеогенетичних маркерів - тобто, стійких фрагментів ДНК, які передаються за спадком і дозволяють визначати ступінь споріднення людських спільнот. Не окремих людей, а саме спільнот - народів, племен, етнічних груп. На сьогодні маркери, характерні для мешканців так званої "Ямної" археологічної культури, наявні у представників всіх народів, які походять від стародавніх кельтів, персів, македонців та латинян. Тобто, практично вся греко-романська та перська гілки людства генетично походять із степів українського Причорномор'я (якщо точніше, із Херсонської області). А це приблизно 4 мільярди людей по всій планеті.
Але найцікавіше в тому дослідженні не власне палеогенетичні знахідки, а те, на базі якого саме археологічного сайту відбувались дослідження. Це - село Михайлівка, яке знаходиться в Бериславському районі Херсонської області. Дуже цікаве місце.
В ньому перетинались дуже різні археологічні культури.
Найнижча розкопана частина михайлівського сайту  - окремий культурний шар. Він старший за ямну культуру і деякий час існував паралельно із нею. Найбільш археологічно підтверджувана гіпотеза - що нижньомихайлівський археологічний шар належить до середньостогівської археологічної культури. Це середина V тис. до н. е. до середини IV тис. до н. е. А середньостогівці - це, так би мовити, "кореневе" доіндоєвропейське населення України - неолітичні мисливці-збирачі, до яких долучились неолітичні кавказці (звідкілясь із району Майкопа) та мешканці низової частини Волги. Саме середньостогівська культура вважається тією основою, на якій виникла потім ямна культура. Саме тому науковці і вважають, що саме Михайлівка стала ядром (окей, одним із ядер) формування праіндоєвропейського суперетноса.
Сусідами нижньомихайлівської культури були трипільці. Не родичами, а саме сусідами - тому що між ними археологічно зафіксовані культурні відмінності. Наприклад, трипільці будували повноцінні будинки, а ось нижньомихайлівці жили в напівземлянкових житлах. Але в той же час на нижньомихайлівців трипільська культура доволі сильно вплинула - особливо в плані гончарства.
Власне, за змінами в гончарстві і відрізняють різні етапи розвитку михайлівського культурно-етнічного хаба (саме так, він вважається як мінімум племінним центром). В середньому археологічному шарі було знайдено лійчастий посуд та кулясті амфори, які характерні для пізньоямної археологічної культури. Ось в цій точці і виникають "давні коневоди", про яких пише Wall Street Journal - тому що саме в цьому шарі було знайдено скипетри, прикрашені головами коней. Це свідчить про те, що саме на цьому етапі михайлівці мали доволі розвинене скотарство. Цей археологічний шар датується першою половиною III тис. до н. е.
І нарешті, в другій половині III тис. до н. е. на михайлівському сайті виникає... протомісто. Принаймні, йдеться про велике поселення, розміром приблизно в гектар, яке стопроцентно належить до ямної культури. Воно було оточено валами, а його мешканці жили в глинобитних будиночках на кам'яних фундаментах. Цілком можливо, що у цього протоміста були кам'яні стіни, але це неточно. Зате точно відомо, що це був великий торговельний центр, від якого шлях тягнувся аж кудись на Північний Кавказ. Було навіть своє ливарство, правда, не залізне, а мідяне - саме з міді мешканці протоміста виробляли знаряддя праці. Господарство у них було багатоукладне - там жили не лише мисливці та скотарі, а й землероби (натурально, знайдено залишки насіннєвого матеріалу та жнивні інструменти). Але найцікавіше те, що в поселенні були окремо виділені будинки під майстерні - саме тому поселення слід числити по розряду саме протоміст, бо в ньому уже існували професії.
Якщо ви думаєте, що на цьому історія михайлівського сайту закінчується, то це зовсім не так.
Особливо цікавими у михайлівському протомісті є поховання. Вони не зовсім курганні. Ранні михайлівські поховання стопроцентно належать до "курганної культури", а от пізні - ні. Михайлівці часів протоміста ховали своїх мертвих в спеціальних скринях із розписними стінками. Це унікальна ознака, характерна для так званої кемі-обинської культури Криму. А це дуже цікава культура, яка може бути частиною втраченої ланки між "містом людей кіммерійських" (на території Миколаївщини) та історичними кіммерійцями, із якими зустрічались грецькі мешканці Боспорського царства.
Так, між кемі-обинською культурою та кіммерійцями провалля майже в дві тисячі років, яке практично нічим не заповнюється. Однак кемі-обинська культура сама по собі розчиняється в повітрі - у неї немає чітко визначеного "спадкоємця", але потім її елементи спливають в низці археологічних культур раннього залізного століття в Криму та степовому Причорномор'ї - зокрема, шнурове оздоблення (а треба ще зауважити, що на основі шнурового оздоблення ще виокремлюється ціла археологічна культура шнурової кераміки). Знову ж таки, палеогенетично у кіммерійців є деякі маркери, характерні для ямної культури - тобто, зв'язок якийсь є, ми просто його іще не знайшли і не зрозуміли, якими манівцями йшла історія.
І це, уявіть собі, ми розібрали лише безпосередньо сайт, навколо якого будувалось дослідження.
Я ані слова не сказав про власне індоєвропейців, про їх поширення всією Европою (спойлер: найближчими до ямної культури з точки зору генетики є сучасні шотландці, валлійці та ірландці), ані про праіндоєвропейську мову, яка в теорії теж походить із зони ямної культури, оскільки пов'язана із знову ж таки поширенням шнурового оздоблення (спойлер: санскрит НЕ Є праіндоєвропейською мовою, він значно молодший за гіпотетичну праіндоєвропейську мову, та й взагалі належить до індо-іранської гілки, яка виокремилась десь на початку II тис. до н. е.).
Можливо, якось все це розберемо. Головне, що необхідно розуміти - цивілізації мезоліта та неоліта зовсім не нагадують картинки первісних стойбищ із шкільних підручників історії. Вони були набагато складнішими і комплекснішими, ніж ми думаємо. У них були міста, торговельні шляхи, дипломатичні відносини і цілком можливо, що літературна "гіборійська ера" - із усіма наворотами і спецефектами - всього лише контурний малюнок на фоні строкатого, яскравого і живого світу неолітичної Европи...