(тихенько мугика під носа)Румунка-німфоманка ступала в клас несміло.
Урок вела ніякось, як нібто в перший раз
І почерком гарнюнькім відмітки виставляла,
Бо перед нею ж перший її десятий клас.
Ці хлопці недомірки не є вже малюками
І саме цим Марія зненацька пройнялась,
Коли біля віконця у зошитах порпаясь
Вона записку жмакану знайшла...
Ти не дивись, Маріє, що я десятикласник,
І гацапурю дахами різних голубів,
Ти вже пробач, Маріє, що нагрубив колись тобі я,
А ось тебе кохаю, кохаю лусни хоч..."