ОЦ ХПІ, 1986-87 роки
ЄС 1035, перфокарти, машинка для іх пробивання, читалка для їх читання, на розрахунок несеш колоду до операторської, одна карта - один рядок програми, наступного дня повертають, якщо карта штирчить вертикально то колода не прочиталася, виправляєш та несеш знов наступного дня. Так поступово рядок за рядком робиться курсова, вже правда не собі а одногрупницям, бо собі - на ЄС 1061 як білій людині (див.нижче)
ЄС 1022 - вже в підвалі, але курсові дехто на ній ще робить.
ЄС 1061, СВМ, для тебе виділено персональну (хоч і віртуальну) машину з окремим процесором, диском та принтером, дисплейний зал, конкуренція за місце там (студенти спритніші за викладачів, а особливо за наукових співробітників), можна набирати та запускати програми самому, місцеві хакери пишуть на сі та асемблері, роздруківки зі штірліцем та бабами, круть неміряна.
паралельно з цим якась "Наїрі 7" армянського виробництва існує десь у глибині кафедри, на ній теж хтось щось рахує, запамятав, що роздруківки там зі шрифтом друкмашинки, а може просто на якійсь просунутій друкмашинці.
звідкісь береться кінець кінцем персоналка "нейрон" без жорсткого диску, перша на кафедрі, на неї одногрупниці роблять диплома на паскалі, компілятор грузиться з дискети 360К, з другої дискети 360К грузиться операціонка.
Через 5-10 років все це піде на драгметали.
Інколи коли хочеться повипендрюватись і відчути себе мамонтом я розповідаю про це студентам