Автор Тема: #Україна
 

Offline Shana

  • *****
  • Повідомлень: 12603
  • Karma: 6439
  • Стать: Жіноча
  • Київ/Чернігівщина
Re: #Україна
« Reply #270 : Червень 27, 2020, 19:54:41 »
Дзинзьо?

Т.е. Онука, Даха, и прочие Хардкисс прошли мимо?
Специально не смотрю, только случайно.  :pardon:
А он уж очень выпал из обычного образа.
То, что гусеница называет концом света, Мастер назовет бабочкой (с)

Offline Кіндрат Калистратович

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 38699
  • Karma: 23439
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #271 : Червень 27, 2020, 20:04:14 »
Т.е. Онука, Даха, и прочие Хардкисс прошли мимо?
меня - мимо

мне другое нравится

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 35519
  • Karma: 23427
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #272 : Липень 11, 2020, 20:43:05 »
Українськийомовний ютуб від Сергія Притули. Посилання в опису відео.

Offline Kaa

  • *****
  • Повідомлень: 3024
  • Karma: 4554
  • Стать: Чоловіча
  • Жидомоскальский укр
Re: #Україна
« Reply #273 : Липень 19, 2020, 13:48:38 »
Бойовий гопак від ансамблю Вірського
Praise the Lord and pass the ammunition
And we'll all stay free

Offline Milena

  • *****
  • Повідомлень: 8275
  • Karma: 3325
Re: #Україна
« Reply #274 : Липень 19, 2020, 14:56:45 »
Так гопак народився як бойовий танець козаків, а дівчата у віночках зявилися в ньому набагато (не знюю наскільки) пізніше, коли вже гопак переселився на сцену, ну не могли ж українські ансамблі пісні і танцюі бути суто чоловічими!

Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #275 : Серпень 28, 2020, 18:51:17 »

Online AVI

  • *****
  • Повідомлень: 1891
  • Karma: 2463
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #276 : Вересень 18, 2020, 14:48:37 »

Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #277 : Вересень 23, 2020, 22:03:11 »
Белый голос...

Цитувати (виділене)
White voice (Ukrainian: білий голос, Polish: biały głos) or white singing (Ukrainian: білий спів, Polish: biały śpiew) is a contemporary name, used usually in Eastern Europe, for traditional style of singing. Other names for traditional, folk technique of singing is open voice, full voice, natural voice.

Цитувати (виділене)
Best known contemporary bands that continue that style of singing (but are not bound to villages - they are typical modern city singers) are: Go_A,

Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #278 : Листопад 15, 2020, 13:16:21 »

Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #279 : Листопад 25, 2020, 10:39:41 »
400 лет в воде а дубу хоть бы хны...


Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #280 : Листопад 28, 2020, 19:41:55 »

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 35519
  • Karma: 23427
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #281 : Грудень 11, 2020, 11:08:08 »
Здалося цікавим і важливим. Не хотів, щоб загубилося в українській політиці, тому тицьнув тут. Більше для себе, бо сам йду цим шляхом. 

Offline Kaa

  • *****
  • Повідомлень: 3024
  • Karma: 4554
  • Стать: Чоловіча
  • Жидомоскальский укр
Re: #Україна
« Reply #282 : Грудень 16, 2020, 13:44:51 »
 В нашому ігровому підфорумі є нова гра. Гра називається "Ой". Гра потребує знання українських пісень, тож вваажаю за доречне зробити оголошення про неї тут.
Praise the Lord and pass the ammunition
And we'll all stay free

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 35519
  • Karma: 23427
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #283 : Грудень 16, 2020, 14:10:01 »
Дуже добра справа
Цитувати (виділене)
Сергій Притула
254 тыс. подписчиков

Ви цього моменту чекали, і ось він нарешті настав!

Третя хвиля мобілізації українського YouTube!

Рекомендую круті канали, на які варто підписатися.

Умови прості: вони ведуться українською, ще не мають 100 тисяч підписників.

Також важлива ремарка: підписуйтесь на авторів тільки якщо плануєте дивитися. Підписники, які не взаємодіють з контентом на каналі, грають скоріше негативну роль для його майбутнього.

Тож якщо зацікавило - підписуйтесь і дивіться)

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 35519
  • Karma: 23427
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #284 : Січень 08, 2021, 18:13:48 »
Сьогодні народився Василь Симоненко.
Цитувати (виділене)
В букварях ти наряджена і заспідничена,
Поворозками зв’язана, ледве жива,
На обличчі тремтить в тебе радість позичена,
На губах скам’яніли казенні слова.
Україно! Тебе я терпіти не можу,
Я тебе ненавиджу чуттями всіма,
Коли ти примітивна й на лубок похожа,
Коли думки на лобі у тебе нема.
Я люблю тебе іншу — коли ти бунтуєш,
Коли гнівом під кручі клекоче Дніпро,
Коли думаєш ти, коли бачиш і чуєш
І несеш од криниці вагоме відро.
Україно, мовчи! Україно, затихни!
Не така ти багата, щоб тратить слова.
Хай брехня твоє слово дугою не вигне,
Хай не вірить твій розум в убогі дива.
Україно! Яка в тебе мрія шалена!
Ти не кліпай очима на мрію чужу.
Притулися горбами й устами до мене,
Перетни в моїм серці криваву межу!
Ти здави моє серце своїми руками
І угледиш, що в ньому немає води.
Не сиди в пелюшках над чужими віками,
Але гордо крізь смерть до безсмертя іди!
21.12.1961

Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #285 : Лютий 25, 2021, 21:18:18 »
150!


Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 35519
  • Karma: 23427
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #286 : Лютий 26, 2021, 09:11:54 »
Цікаві україномовні канали ютуба
Цитувати (виділене)
Сергій Притула
Ви чекали, ви просили, я зробив.

Нова хвиля мобілізації україномовного YouTube.

Підписуйтесь, рекомендую:

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 35519
  • Karma: 23427
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #287 : Березень 20, 2021, 11:50:42 »
Канал-бомба. Не рекомендовано дивитись тим, хто не розуміє українську мову.
Цитувати (виділене)
Як шаровари вкрали Різдво
« Останнє редагування: Березень 20, 2021, 13:31:41 від Eney »

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 35519
  • Karma: 23427
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #288 : Березень 20, 2021, 13:32:09 »
Канал-бомба.
хз. в ролике - какая-то швейная машинка зингер похлеще екатерины шульман - до половины смысла такого тарахтения ускользает, особенно для тех, кто не владеет украинским до уровня, на котором и думаешь на нем...
Слушне зауваження, я там уточнив.

Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #289 : Березень 21, 2021, 18:52:18 »

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 35519
  • Karma: 23427
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #290 : Квітень 03, 2021, 19:22:07 »
Полтава днями.

Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #291 : Квітень 14, 2021, 18:30:09 »

Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #292 : Квітень 27, 2021, 18:48:09 »

Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #293 : Травень 01, 2021, 08:27:35 »


Cпойлер
Поліглот, який за три тижні міг вивчити найскладнішу мову.
Інтелектуал, який пам'ятав взагалі все, що бачив, почув або прочитав.
Дисидент, здатний на мужній вчинок.
Перекладач, який спромігся іншим народам розтлумачити глибину творів їх літературних геніїв.
Українець, який відроджував і розширював можливості рідної мови.
І при цьому чоловік, який дитиною до 4 років був німим, окрім книжок нічого матеріального не вважав за цінне, невибагливий до побуту, тонкий лірик, дотепний жартівник, але сором'язливий у стосунках з жінками, палкий футбольний фанат.
Про Миколу Лукаша казали, що знає 30 мов. А він уточнював, що добре — лиш 18. Себе вважав не перекладачем, а поетом. Не згіршим, аніж його сучасники Ліна Костенко чи Микола Вінграновський.
Його улюбленою лайкою було:
— Ви, перекладачі!
Маючи неймовірне відчуття слова та талант лінгвіста, Микола Лукаш міг стати геніальним поетом або письменником: його вірші з зошита інтимної лірики  "Розмова з нею" (1963 р.) вражають своєю образністю та тонким ліричним звучанням. Проте свідомо обрав переклад.
Важко в це повірити та народився він німим і до 4 років не міг говорити, зазнавав принижень однолітків. Лукаш згадував: "Я все розумів, але сказати нічого не міг". Коли в його рідний Кролевець, що на Сумщині, заїхав циганський табір, то Микола весь час проводив з циганчатами.  І коли табір виїхав з містечка, він зник. Помандрувавши довший час з табором він повернувся додому, набувши навиків жабрака... і опанувавши мову ромів. Згодом, вдома, заговорив українською.
До школи Микола потрапив випадково. У перший клас пішов його брат Іван. Микола долучився до брата і сів поруч нього за парту. Ніхто його не зміг відмовити та згодом зарахували на навчання.
Отримав дві освіти - історика і педагога, правда, з перервою на війну.
Ще в студентські роки одного разу його запросила до себе однокурсниця Фаїна, напів'єврейка-напівгрузинка. Її бабуся необачно на ідіш сказала: мало нам твого тата-грузина, а тут ще цей слов'янин-плебей! Лукаш тут же відповів давньоєврейською і завершив на ідиш. Бабуся остовпіла, а він гордо забрався геть.
Під час війни двічі був поранений.
Потім вчителював, викладав у виші, вчителював і працював у редакціях журналів.
Протягом життя він ніколи не вдягав пальта, за будь-яких морозів, шокуючи всіх, хто бачив його вперше. Коли Лукаш вчителював, якось його покликав директор школи і питає:
- "Миколо Олексійовичу, Ви матеріаліст?
– Так, а що?
– А чого ж Ви поширюєте ідеалізм серед населення?
 – Як?
 – А от послухайте, що кажуть у селі: "Він або святий, або з ним нечиста сила, якщо він у такий мороз так ходить..."
Для друзів і колег він був не Микола, а ЛукАш.
"Всє хахли і адінакі -
Вори да ізмєннікі.
Раньше шлі у гайдамакі
А теперь - в пісьмєннікі".
В п'єсі "Народний Малахій" Миколи Куліш назвав українців нацією "дядьків і перекладачів", нездатних на власну творчість. Та Лукашеві переклади були такі, ніби вони в оригіналі були написані українською.
Йому вказували, що слід бути ближчим до оригіналу.
— Та я перекладаю не з української, а на українську, — відповідав.
Переклад "Фауста" Гете лежав у рецензентів три роки. Докоряли, що його "Фауст" стилізований під козаччину, бо лиш козаки зверталися одне до одного "пане-брате". А Лукаш мовчки показував на рядок оригіналу - "Herr-Bruder".
Лукашів переклад  "Фауста" був визнаний Німецькою академією наук найкращим у світі. Гете писав «Фауста» понад 40 років і жоден перекладач не спромігся перекласти його до кінця. Утруднювали переклад різностиль, віршований розмір та використання Гете брутальної німецької лайки. А фантасмагорію другої частини цього шедевру не могли розшифрувати самі німецькі дослідники. Лукашів переклад тривав майже 20 років до 1952 року. Він єдиний, хто зробив повний переклад "Фауста".
Лукаш наполягав на тому, що "Фауст", "Дон Кіхот", інші світові шедеври написані "дуже німецькою", "дуже іспанською" тощо – отже, й перекладати треба "дуже українською".
Його переклади найчастіше були багатші за авторські твори. Приміром,
у Маяковського:
"Шел я верхом, шел я низом, строил мост в социализм".
У Лукаша звучить:
"Йшов я верхом, низом ліз, міст мостив в соціалізм".
Він жив в той час, коли українську мову спрощували і уніфікували до мови московитів. А Лукаш, навпаки, вважав російську мову запозиченою українською. Й казав, що пора позичене забирати. Навіть хрущовська "кузькина мать" — наш вислів, і нічий більше.
Із такими висловлюваннями він міг легко опинитися там, де кінець географії - на сибіру серед "буржуазних націоналістів". Та зліпити з Лукаша  ідеологічного ворога було непросто. Бо всі мали його хоч і за геніального, але дивака.
Його дотепні діалоги ставали легендарними, швидко поширювались і були у всіх на язиці. 
В Ірпені Лукаш зустрічає прозаїка С. І питає:
- А що Ви зараз робите?
- Пишу мемуари.
- А Ви вже нарешті дійшли до того місця, де позичили у мене 200 карбованців?
Микола Лукаш сварився з головним редактором "Барвінка" за те, що цей дитячий журнал почав видаватися у нас і російською мовою.
- Так Ви тоді грамотно за словником перекладіть і свою назву. Знаєте, як ця квітка "барвінок" називається угро-фінською московською мовою?
- Ні, - здивувався той.
- "Могільнік!"
Видавництво "Дніпро" якось запропонувало Миколі Лукашеві перекласти "Як гартувалась сталь" Островського.
- Перекласти? - здивувся той. - Для цього треба, аби автор бодай чогось наклав!
Іншого разу на загальних зборах зобов'язали Лукаша, щоб він вибачився перед М.М. за публічну образу, пославши його в гузно.
- Гаразд, - каже Лукаш, - добродію я Вас послав, аби Ви йшли в гузно, то Ви тепер можете із нього вийти!
Один із найпотужніших інтелектуалів не мав ученого ступеня і не вважав за потрібне його мати.
В Миколі Лукашеві поєднувалось непоєднуване: він обідав у ресторанах і голився лише в перукарні та був байдужим до побуту; вдягався благенько та водночас екстравагантно; був душею компанії та мовчазним самітником.
Він виніс із дому газову плиту, бо бракувало місця для книжок і величезної картотеки української лексики, яку він зберігав у ящичках  означеними певними літерами. У ящичку на літеру "Г" він нібито зберігав гроші, які не так часто, але траплялися. Якось зазирнув у ящичок на літеру "Щ" і побачив там живу мишу. Дуже був сердитий, що вона забралася не під властиву літеру.
Знайомі якось попросили його перекласти інструкцію до якогось імпортного товару. Він швидко переклав. А коли запитали, якою ж мовою написано, відповів:
— Я її не знаю. Мабуть, котрась з скандинавських. Хоча мови знав на рівні діалектів і часових відмінків.
Коли партійним діячам викрикали “ура”, Лукаш лише лукаво посміхався, бо знав, що в перекладі з тюркської це означає “бий!”.
Коли кегебістські провокатори віталися з ним “Христос Воскрес”, Лукаш відповідав: “слава кпсс”.
Ще одна бувальщина, яка шириться інтернетом як анекдот, насправді, з життя ЛукАша, -
"Було це на пло­щі Калініна, біля Головної пошти, на зупинці таксі. Я зайняв чер­гу та й щось собі читаю. Коли це бачу, двоє хлопчаків втислись переді мною. Я їх відшив, читаю далі. Дивлюсь, аж двоє дам пе­реді мною з’явились поза чер­гою, гадаючи, ніби я не заува­жив їхньої з’яви. Я поглянув на них та й питаю: «Цікаво, куди це такі гарні жіночки квапляться?». А одна з них: "А ми на етом хохляцком тєлячьєм язикє нє поні­маєм". «Хорошо, я вам переве­ду: «Куда вы, бл*ди, претесь?». Черга репнула з реготу, а їх як корова язиком злизала. Симпа­тія черги була на моєму боці".
Був азартним чоловіком. Серед улюбленого: футбол, більярд і доміно. "Гляньте лишень, - говорив ЛукАш, - яке море емоцій. Де ще чистокровний русак після вдалого для динамівців матчу може тикати в бік Москви дулі й щосили кричати: «На!.. Викуси!".
У ЛукАша були юнацькі пристрасті, але по-справжньому і безнадійно закохався у студентку КДУ. Вона була коханням усього його життя.  Більше він нікого й ніколи не любив. Вона чотири рази була заміжня і мала четверо дітей. Коли вона розлучилась з третім чоловіком-п’яницею, Лукаш вчергове сватався до неї, щоб узяти її з дітьми. Відмовила, але до самої смерті приязнилася з ним і підтримувала дружні стосунки.
"Хто більше, хто менше ─ ми всі Дон Кіхоти,
Самі собі створим своїх Дульсіней.
Хоч це нас вганяє в сердечні сухоти,
Зате піднімає над рівнем свиней”.
Працював несамовито. Перекладав тільки з оригіналу. Ніколи не перекладав на замовлення. Лукашеві можна було замовляти виключно те, що він сам собі замовляє...
Але траплялося й йому байдикувати, що у свою чергу породило популярний в творчих середовищах термін “злукашитися”, тобто за відсутності натхнення впадати в неробство. За це у Спілці письменників його називали безпутним генієм.
Після виходу у 1964 році Лукашевого "Декамерону" вся українська література розділилася на долукашівську і післялукашівську.  В "Декамероні" Бокаччо, де він відреставрував українську мову середніх віків, до всіх приказок і афоризмів Боккаччо Лукаш знайшов точні українські відповідники – переклав їх лемківськими та бойківськими діалектами.
Микола Лукаш створив шість словників, зокрема, словник фразеологізмів.
Свого часу він уклав словник українських матюків "Моя матюкологія". Коли його не стало, його рідна сестра, викладачка української мови та літератури, знайшла цей словник і спалила його.
За лист на підтримку Івана Дзюби, якого засудили за дослідження "Інтернаціоналізм чи русифікація?" Лукаша називали українським Дон Кіхотом. В листі він написав: ""прошу ласкаво дозволити мені відбути замість вищевказаного Дзюби І.М. визначене йому судом покарання". Заяву не прийняли. Але Спілці письменників згори наказали: виключити Лукаша із членів спілки. Кілька разів голосували, але не набиралася більшість голосів за виключення. Тоді його виключили наказом.
"Вліз, як сліпе теля в яму" — звучало у письменницькому середовищі. Невибагливий у побуті, непристосований до життя, Микола Лукаш виявився здатним на мужній вчинок, коли йшлося про гідність та честь. Хоча і сам про себе  іронізував:
"Гей, Миколо, і охота з себе корчить Дон Кіхота?".
Він таки був дисидентом, але і в цьому відрізнявся від інших учасників опору: легковажний, самоіронічний і дотепний. Та й не могло бути інакше, бо  перекладач – за своєю природою космополіт, а за родом занять – націоналіст.
У найскрутніші моменти свого життя Лукаш рятувався гумором - писав, як він їх назвав "шпигачки". Закономірно, що після "відлучення від Спілки" його "шпигачки" розцвіли буйним цвітом. Після фактичної заборони друкуватися і згадувати його ім'я в пресі він вдався до своїх "шпигачок" і псевдонім обрав собі відповідний - Микола Нежурись.
* * *
Коли якась душа німа,
То значить - вже її нема.
* * *
У вас якийсь паскудний звих,
Що голову морочите:
Я пам’ятник собі воздвиг,
А ви собі як хочете.
* * *
Прекрасний цей світ
тим, що
інших нема:
Моя вільна,
моя добровільна
тюрма.
* * *
Десь є
Досьє.
* * *
Дуже важко в сірій масі
Не згубитись сіромасі.
* * *
Він ще живе, старий пошляк...
Коли його вже трафить шляк?
* * *
Усмішка-відписка, усмішка-розписка
Ніколи не сходить у нього із писка.
* * *
Не позичай ні в кого грошей,
Це розрахунок нехороший:
Береш на день, на рік,
А віддаєш навік.
* * *
Хто б як там не хотів,
Це ясно кожній миші:
Часи уже не ті,
А стануть ще не тіші.
* * *
Бувають же такі дебіли —
не зна, де чорне, а де біле!
Міг і таке утнути: "Коли коваль ковалисі коваленят кує, ковалиха ковалеві ковадлом керує".
Два десятиліття вимушеного безробіття ерудит світової слави носив на барахолку безцінні книжки з своєї бібліотеки, ходив напівголодним. Допомагали справжні нечисленні друзі і підробітки під чужим ім'ям. Саме в цей час у Лукаша з'явився потяг до “пляшки-пузашки, відради душі”. Але навіть у цьому знав свою міру і дотримувався певних принципів: належну йому дозу горілки виливав у фужер, примовлячи: "Ми з тобою не п’яниці, цяпати чарками нам не годиться".
Тільки у 1979 році Лукашу зняли "заборону на професію" і знову дозволили публікувати переклади.
Тричі Лукаша висували на здобуття Шевченківської премії і тричі його кандидатуру відхиляли.
1984 року вийшла збірка його перекладів віршів Гійома Аполлінера про яку він традиційно зіронізував, що поезії Аполлінера "самі французи не можуть перекласти французькою". На той час Гійом Аполлінер сповідував відмову від розділових знаків.
ВІДПОВІДЬ ЗАПОРОЖЦІВ ТУРЕЦЬКОМУ СУЛТАНУ
Царя небесного харцизе
Високорогий сатано
Не годимося ми в підлизи
Жери-но сам своє лайно
Воно нам в пельку не полізе
Крамарю грецький просмердівсь
Ти тюлькою на честь ісламу
І палями обгородивсь
Швидка напала твою маму
І ти в дрислинах уродивсь
Подільський кате струп’я вкрило
Тобі все тіло мов шпориш
Конячий зад свиняче рило
Побережи дурний свій гріш
На масті та святе курило
(Переклад Миколи Лукаша)
Ще через два роки з'явилася остання велика робота Лукаша – переклад п’єси Вільяма Шекспіра «Троїл і Крессіда».
Він започаткував "барокову" традицію українського перекладу і довів, що є постаттю світового рівня.
Перекладацька спадщина Миколи Лукаша спростувала московитський міф про "меншовартість", загумінковість і вторинність української культури.
Лукаш не встиг закінчити переклад “Дон Кіхота”.  Згодом її з дотриманням Лукашевого стилю завершив Анатоль Перепадя.
А свою давнішню мрію - здійснити переклад "Гаргантюа і Пантагрюель" Микола Лукаш уже не встиг.

Offline AlexUA

  • Hero Member
  • ******
  • Повідомлень: 20805
  • Karma: 1468
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #294 : Червень 04, 2021, 13:41:02 »

Offline RedCat

  • *****
  • Повідомлень: 7025
  • Karma: 12819
  • Стать: Жіноча
Re: #Україна
« Reply #295 : Червень 11, 2021, 08:52:09 »

Побут українського села - хатнє начиння.
Начи́ння — загальна назва знарядь праці, інструментів, всеможливих побутових речей, посуду, столових приборів. У цьому значенні також вживалося слово «наряддя».
Хатнє начиння
Хатнє начиння — різні речі хатнього вжитку, побутові товари. В цьому значенні близько до таких понять, як «хатній скарб», «збіжжя». До начиння належать посуд, столові прибори (кухонне начиння - качалка, макогон, макітра, чавун), прилади для догляду за хатою (віник, совок), одягом (праники, рублі, праски). До пічного начиння відносять коцюбу, кочергу, хлібну лопату, чаплію, рогач, помело, совок і ємність для золи.
Кача́лка або вало́к — інструмент циліндричної форми, який використовують в кулінарії для виготовлення виробів із тіста. Також використовувався для прасування одягу у парі з рублем.
Макогі́н, м'я́ло — спеціальне дерев'яне начиння у вигляді товкача для перетирання різноманітних продуктів харчування чи маку. Створене для виконання робіт у системі з макітрою.
КОПИ́СТКА — дерев'яна лопатка для розмішування чого-небудь.
Макі́тра — конусоподібний посуд, виготовлений із випаленої глини з шорсткою внутрішньою поверхнею, для сходження тіста або для перетирання маку макогоном чи подрібнення інших харчових продуктів. З-поміж інших видів глиняного посуду макітра вирізняється своєю пристосованістю до різних завдань.
Чаву́н (чавунок, чавунець) — велика посудина, горщик з чавуну, пізніше також з алюмінієвого сплаву, округлої форми, для тушкування і варіння в печі. Особливістю чавуна є його форма, що повторює форму традиційного глиняного пічного горщика: звужений до низу, що розширюється до верхньої частини і знову звужується до горла. Така форма дозволяє ставити чавун у піч і виймати його з печі за допомогою особливого інструмента — рогачa, що являє собою розімкнуте металеве кільце на довгій дерев'яній ручці.
Ві́ник — господарський інструмент, використовуваний для підмітання приміщень з метою очищення їх від сміття.
Внаслідок тертя об поверхню протягом часу віник зношується, починає «деркати», дряпати: такий віник називають «деркачем», або діал. — «дряпаком».
Сово́к (від совати) — господарський інструмент у вигляді невеликої лопатки з загнутими догори бічними краями і невеликою ручкою. Використовується для зачерпування невеликої кількості сипучих тіл, для збору сміття при підмітанні тощо.
Пра́ник, пральник або прач — дерев'яний валок для вибивання білизни під час прання. Праник має ручку і робочу поверхню, яка зазвичай була ребристою, але могла бути і гладкою. Іноді праники робили у вигляді якої-небудь фігури, оздоблювали примхливою різьбою.
Рубе́ль — старовинний прилад для прасування білизни. Являє собою вузьку дерев'яну дошку з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни, яку попередньо намотують на качалку. Старовинний аналог праски.
Пра́ска, рідше прас, діал. залі́зко — елемент побутової техніки для вирівнювання складок і заминів на одязі. Процес вирівнювання складок називають прасуванням. Зазвичай, праскою прасують на прасувальній дошці. Одна старовинна конструкція прасок — з порожниною всередині , куди завантажувався жар. Таку праску розігрівали, вимахуючи нею вправо-вліво. При цьому повітря роздмухувало жар підвищуючи температуру.
Рога́ч — предмет традиційного хатнього начиння, яким беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни, каструлі.
Чаплія́ — кухарський пристрій для перенесення гарячої сковороди — залізний гачок з дерев'яним держаком. Слово чаплія (раніша форма чеплія) походить, ймовірно, від дієслова чепіти — «хапати», «чіпати», «згинати».
До поширення кухонних плит, коли їжу готували в печах, сковороди робили без ручок. Чаплія слугувала для знімання сковороди з вогню, або садіння й діставання її з печі.
Помело́ — палиця з прив'язаним до неї на кінці пучком хвойних гілок, ганчірок. Призначена для вимітання золи з печей, для прочищання димоходів.
Діжа́ — низька широка дерев'яна посудина для приготування тіста на хліб, а також розмовна назва тіста, приготовленого в цій посудині. Робити розчин борошна для виготовлення тіста називалось «учиняти діжу».
ШАПЛИ́К - невисока широка дерев'яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки без кришки. На відміну від діжі, використовувся, зазвичай для зливання помий.
Цебро́ або це́бер, цебе́р — велика дерев'яна посудина, конічна або циліндрична, має вигляд зрізаної діжки. Велике цебро ще називається баддя́, маленькі діжки з ручками називають ряжками.
Коро́мисло, заст. коромисел — дугоподібна, частіше дерев'яна палиця для ручного перенесення вантажу, часто використовується для перенесення двох відер води на плечі.
Ночви дерев'яні. Виготовлялися з м'яких порід дерев (липа,верба,осика ) шляхом видовбування із суцільного шматка деревини. Використовувалися для прання білизни,купання дітей та та прання вовни перед тим як її прясти.
Ослін - переносна кімнатна лава для сидіння.

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 35519
  • Karma: 23427
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #296 : Червень 26, 2021, 18:59:27 »
Наші влупасили гопака на якомусь жвавому конкурсі в Аустралії
[/facebook]

Offline Eney

  • *****
  • Повідомлень: 35519
  • Karma: 23427
  • Стать: Чоловіча
Re: #Україна
« Reply #297 : Червень 26, 2021, 19:02:42 »

Offline Milena

  • *****
  • Повідомлень: 8275
  • Karma: 3325
Re: #Україна
« Reply #298 : Червень 26, 2021, 22:12:46 »
Наші влупасили гопака на якомусь жвавому конкурсі в Аустралії
От це ще один приклад того, наскільки жіноча підтанцовка "не дружить" з войовничим духом гопака. 

Offline invariant

  • *****
  • Повідомлень: 7786
  • Karma: 3621
  • Стать: Чоловіча
  • Київ <-> Вінниця
    • Шарага
Russian warship, go fuck yourself!

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.