Чепиножки

[Eney ♔]

В селі не можна бути романтиком…

- То моя колишня любов, ще з школи…
- Яка це?
- Та, ота!
- А! А вона ж ото їздила в Придніпровське до чоловіка, в недостроїну хату. Та жінка взнала, вислідила, приїхала, та тягала її тут по всьому кутку за коси…
- Блядь… Ну, нашо мені ця драма?

:-)

[Солоха]

Взагалі то всіх отруїв Порошенко… І всім це давно відомо, та бояться казать…
Ющенка, брата Ющенка, Наполєона, Юлія Цезаря, Троцького, Олега Ляшка (Ляшко вижив, хрен йому що зробиться). Ще якихось пару мужиків з вулиці. Паркувальників. Просто так. З нудьги. Ради іскуства. Є відповідні документи в ЦРУ.
Я, бувало, заходжу до Порошенка. Каже: О! Добре, що ти зайшов! Я тобі осьо спеціальну канхвету зліпив. «Корівка» в шоколаді.  А ще й з горіхами. Їж. Це - ексклюзив! Ні в кого такої більш нема…
Я кажу: дякую, Петре Олексійовичу! Але сначала ви надкусіть!
- Нє, каже, я не буду. - Я не голодний… Сміється…
Не пройшло, то й не пройшло. Це ж таке діло…

[Eney ♔]

За такої спеки навіть труси стають анахронізмом.
Скоро будуть казать : то старовєр, він в трусах ходить, як больний на голову…
- Та в них вся сімʼя в трусах
- Матір божа! Штунди!
))

[Eney ♔]

Індійський Моді поговорив з Зеленським. Сказав, що треба миру, та якось з Путіним домовлятися.

Я, звісно, розумію, що це все дипломатія, та протоколи. Але стосовно всього «глобального півня» хочеться сказати так: нате вам шматок каравая, та йдіть собі нахуй, в нас нема времʼя!

Чисті підари всіх часів і народів! Від Індії до Бразилії!

Як кажуть на Полтавщині: за копійку в церкві пердне…

Звісно, в них своя культура, своя етика, своя цивілізація. На яку нам наразі абсолютно похуй!

Америка, Англія! Всьо! То наш шлях. Всі інші альтернативні стежки кінчаються дуже хуйово для України.

Ом!

[Фрейя]

Січас я вам покажу, откуда готовилось нападєніє (закреслено)...
Зараз я вам розповім, як підвищити власну самооцінку, і навчитися любити самого себе.
Буває, під вечір, зп'яну, дуже хочеться щось комусь написати. Дєрзке, остроумне...
Або щось злобне й дурне, стосовно чоловіків. Або щось хтиве й тупе, - стосовно дівчат і жінок...
І що ти робиш?
Ти НІЧОГО НІКОМУ не пишеш, а просто лягаєш спати!
А потім просинаєшся в півтретього, і згадуєш: я вчора нікому нічого не написав! От я маладєц! Позіхаєш, та спиш собі далі...
Насправді, це ніхуя не так просто, як видається на перший погляд. Але воно того варте!

[Milena]

Той самий рядок про дєрзке і остроумне - це як про мене...     

[RedCat]

Від самого початку війни, в мене був такий наратив самому собі: не
нагнітай, не розказуй, не посвячуй.
Бо- єдність і консолідація!
Але ж, всьому є міра…
Ситуація складна, каже міністр енергетики.
Сиуація складна, бо ви пиздите гроші, і ніхуя не робите. Пишете звіти.
Де ті мільярди, які США і Європа виділила для захисту енергетики!
Не знаєте?
Я знаю! Ви їх спиздили!
Ситуація складна, бо ваша дружина чи коханка вчора в Монако купила сумку луї віттон, за сорок штук євро. Підари блядь.
І сьогоднішня розбомблена електростанція в Сумах - це ваш Ламборгіні. А ви, блядь, навіть таких паралелів провести не здатні
Розкрадання неймовірні. Якісь трильйони….
У якогось сраного пузатого начальника тцк два дивани доларів. І це на рівні району.
Уявіть собі, що там далі?! Стрілять нахуй!

[Eney ♔]

 

Путін подарував Лукашенку орден Андрія Первозванного. Вищу нагороду Росії.
Я думаю, Лукашенко просив грошей. Але Путін дав йому орден.
Гадаю, що Лукашенко був дуже злий і викинув орден в якусь канаву біля Гомеля...
(До того ордена ще дається спеціальна мотузка. Мабуть, мотузку не викинув. Мотузка - то ніколи не лишнє в хазяйстві. Можна козу прив'язать)...
Вазагалі, Андрій Первозваний (а не первозваННий) - один з 12 апостолів. Рибалка. Народився ще в 6 році до нашої ери, на території Сирії, що тоді входила до складу Римської імперії. За твердженням нашого Нестора (не Шуфрича) і "Повісті временних літ", Андрій колись прийшов на ті гори, де згодом виникне Київ. І сказав Андрій, що тут колись стане город святий, і буде в ньому благодать велика! До майбутньої Москви Андрій зроду не доходив.
В Успенському соборі Києво-Печерської лаври віками зберігався пояс Андрія Первозваного...
)

[RedCat]

«Всім дуже цікаво, яким буде новий склад уряду».
Ага, прямо дуже сильно цікаво. Аж руки чешуться. Безумовно, новий склад уряду - це саме те, що зараз найдужче, сука, цікавить націю.
З огляду на те, що в стрічці все частіше за останні дні мені трапляється «песимізм оптимістів» (і для цього є підстави), то мушу вас попросити згадати про свою соціальну роль. Ви не просто віддзеркалюєте, але й великою мірою формуєте громадську думку.
Ця війна - психологічна. Мета путінської Росії змусити тих, на чию думку зважають люди, говорити: «нам всім пи@да, треба здаваться».
Тому нагадуйте самі собі про це, перш ніж щось написати.
Дід Байден сьогодні сказав, що Україна переможе, попри все! Ще б він додав до своїх слів кілька тисяч JASSM з 800-км дальністю. Та вже якось буде. Колись дадуть…

[Солоха]

Часто люди на вміють користатися тим, що їм даровано...
Кожного дня бачу, як хтось скаржиться, що його забанили в фейсбуці, і він, через це, цілий день, тиждень або й місяць не мав змоги викласти світу свої непересічні міркування...
Насправді, фейсбучний бан - це прекрасна нагода легко пережити досвід власної смерті і забуття... Це - справжній дарунок!!! В якомусь давньому Тібеті мало б бути вищою формою елітної медитації.
Ти виходиш з бану, і розумієш, що:
1. Ніхто за тобою особливо не сумував, а більшість навіть не помітила твого зникнення.
2. Світ без тебе геть не змінився й на крихту
3. Навколо те ж саме безглуздя, що було й місяць тому, а люди (за деякими винятками) - дурні, злі й невдячні...
4. Так і немає остаточної ясності, яким має бути борщ - з квасолею, чи без...
І тоді ти задумуєшся, чи вартувало це твого "воскресіння"... Бодай у форматі акаунту...

[RedCat]

Історія з пейджерами Хезболли - цілком феєрична. Нові обрії науки і техніки.
І це ж тільки початок…
Входить штучний інтелект в брудному простирадлі: хлопці, хочте канхвета?
)

[Солоха]

Майже всі глобальні, хитрі, стратегічні і величні плани українських політиків ізначально обрєчени на провал...
Чому? - Тому, що вони виходять з неправильних предпосилок та стартових передбачень... Вони не бачать реального стану справ і не здатні адекватно оцінити ситауцію...
Політики не живуть серед людей. Вони живуть серед власної челяді: секретарів, референтів, помічників, прес-служб і тд...
Челядь каже їм, що все отлічно, а народ їх любить і уважає... Це не обов’язково маніпуляція, часто вони й справді так думають... Вони їм цитують свої ж власні статті та коменти, написані, оплачені і надруковані за гроші того ж політика... Несуть фальшиві рейтинги і виконують запопадливі єжеутренні осанни..
Внаслідок цього політики живуть посеред ілюзій, як той нещасний мужик з платонівської печери, що бачить лиш тіні від горщиків...
Про те, що "ви, Іван Іванович - дебіл і скорєй всєго - гніда" - про це, як правило не каже ніхто, бо так не принято...
То вони зрештою виходять на люди і протягують вдячним посполитим руку для цілунку... А посполиті замість цього ламають їм ключицю... Образно кажучи...
Тому плани провалюються, а політики розстраюються...

[Солоха]

Один чоловік питає: «Нащо українці вирощують картоплю в себе на городах?»… Питання - не риторичне. Адже вирощувать картоплю самотужки - нерентабельно. Більше того, навіть якщо з’їдати по кілограму картоплі в день, то на рік треба всього 100 доларів на людину…
До того ж - жуки, яких треба травить, бадилля, яке треба палить, сама картопля, яку треба носить на власній спині в темний і крутий погріб, а потім обривать на ній ростки…
Картоплю треба обгортать і переживать за неї… Виносить її навесні назад з погріба, перебирать, гріть на сонці, і знову закопувать в землю…
Зачєм то всьо?!!
За які первородні гріхи?!!
Але це питання перебуває поза межами раціонального… Дітей тоже вирощувать нерентабельно. Переважно вони вредні, сопливі й неблагодарні… Втім, людство їх нащось таки вирощує… Сімбіоз видів…
Картопля - теж наші діти…
Я навіть не виключаю, що саме картопля завела людей на якомусь щаблі власної еволюції… Їй так зручніше… До того ж, тією самою картоплею можна приманить тих самих дітей, коли вони робляться круті й незалежні та виїжджають до міста…
Вони можуть купити картоплі за три копійки в сусідньому маркеті… Але регулярно їдуть до села і тягнуть лантух з картоплею за тридев’ять земель до метрополії… Хай буде… Не поміша… Хто його зна, нашо… Ніхто цього не зна… Видно, так треба та й всьо…
Кажуть, що Бог вигнав з раю Адама та Єву не за яблуко, а за те, що багато картоплі порізали, коли копали лопатою… Розсердився… Та й кожен би розсердився…

[Солоха]

До речі, крім наївних і безневинних квадроберів, є ще й отпєті теріани. Це ті, хто буквально ототожнюють себе з тваринами.
І якщо на квадробера можна просто дзусьнуть чи кишнуть, то з теріанами такий номер не пройде.
Бо якщо людина думає, шо вона, напримєр, крокоділ, то ну його на@уй. Краще з цим мовчки согласиться, і обійти боком…

[Eney ♔]

Хочу бути теріаном.

[Garfield]

Хочу бути теріаном.

Спробуй напитися з миски, що стоїть на підлозі - перспектива стане менш привабливою. 
Без рук! 

[Eney ♔]

Хочу бути теріаном.

Спробуй напитися з миски, що стоїть на підлозі - перспектива стане менш привабливою. 
Без рук! 

А хто це без рук п"є? Я ж не якоюь убогою змією хочу стати, а крокодилом, або ссавцем середнього статку.

[Teagan]

Єнотіком. У них лапки.

[Eney ♔]

Єнотіком. У них лапки.

От у медоїда лапки, а у єнота таке, лапуські.

[Фрейя]

Спробуй напитися з миски, що стоїть на підлозі - перспектива стане менш привабливою. 
Без рук! 

Ну чому ж без рук

[Солоха]

Ще про квадроберів

Ми ще не зовсім опритомніли від гобігорсинґу, а нас уже атакують квадробери. Врем'я таке…
Квадробіка - це такий вид спорту, в якому люди прикидаються тваринами і ходять рачки (якщо, може, хто не знав).
Кажуть, полєзне діло. Але починайте не зопалу, поступово… Вийшов на дорогу, понюхав дерево, задер ногу, п0сцяв... Понюхав ще раз…
На перший раз хвате… Ну, ще можна гавкнуть…
©️ Віталій Чепинога

[Солоха]

- Ваші недоліки?
- Немає!
- Ну, так не буває. В кожної людини є бодай один недолік!
- Ну, добре, зізнаюся… Одного разу гаї шуміли, а я не слухав…

[Солоха]

"Вчителів я переважно не любив. Вони мене не любили обоюдно. Було за шо. Вірніше, не було за шо.
Директор школи казав: дам атестат, якщо підеш на трактор, в училище.
- Добре, кажу. - Піду на трактор
На другий день поїхав в Одесу і здав документи в мореходку. - Х@й тобі, а не трактор, кажу.
Потім я якось і сам став вчителем. Якимись зігзагами долі.
Так воно й буває. Коли ти малий, то дурні вчителі. А коли ти вчитель, то діти дурні. Діалектика.
Погана робота. Важка, невдячна справа. Майже за безплатно. Але потрібна! То, певно, якась ціла місія, а не фах. Чи доля…
З святом причетних!"

[Eney ♔]

Пригадую часи, коли не було інтернету, соціальних мереж і електронної пошти, то вселенських срачів не існувало в принципі. Лист зі Львова йшов тиждень…
Срачі доводилось шукати десь по-сусідству…
Бувало, що курі пропадали. Пішла до сусіда - й пропала…
- А ти не бачив мою курицю? Зозулясту!
- Зозулясту? Ні, не бачив…
І чувствую ж, що бреше. В очі дивиться - й бреше…
Тяжко тоді жилося…
))

[Солоха]

Поки нашу увагу відволікали квадробери-консерватори, ми мало не пропустили справді новий світовий модний тренд: Stick Nation.
Це коли люди хваляться всякими інтересними палицями, дрючками й кілками, знайденими ними в лісі, чи в парку.
Переглядів в інсті та на тік-тоці - мільйони!
Я пожалуй, палиці пропущу. В мене після хобіхорсінгу ще поперек болить. Буду вже ждать рваних носків…
)

[RedCat]

- А як ви відрізняєте професійну експертну думку від йо@ного нитья?
- Дуже просто! Коли ниють, говорять в ніс, а експертну думку промовляють просто ротом, і з пафосом.
- А за змістом?
- А за змістом - один хуй!
🙂

[Eney ♔]

Радіодиктант…
Письменник Андрій Кокотюха зібрався писати радіодиктант за текстом Оксани Стефанівни Забужко. Так Кокотюха гартував волю!
Перед диктантом Кокотюха вмився, почистив зуби, вдягнув білу сорочку, взяв до рук нову ручку і зосередився…
«Далебі одна мисткиня…» - почало радіо…
- Сука, - сказав Кокотюха… Зняв білу сорочку, зіжмакав листок з непочатим диктантом і кинув додолу…
Та сів дописувать роман «Суки і рука гімназиста»…
)

[Eney ♔]

Осінній ноктюрн...
Йду вулицею. Невеликий хлопчик (років десяти, може) кольоровими пластмасовими грабельками згрібає опале листя біля двору.
На мить зупиняється, і втомлено втирає спітніле чоло... Чемно зі мною вітається: "Добрий день!"
- Добрий день!
Тут хлопчикові дзвонить мобільний телефон. Він лізе в кишеню куртки, дістає телефон, і комусь відповідає: "Здоров! Та яке там "гуляю»?! - Їбашу, як дурний!"...

[Солоха]

Осінні ананаси...
А то, бува заходиш до родички, а вона тобі й каже: "Зараз я тобі дам щось попробувать, а ти мені вгадаєш, шо воно таке?"...
І ти вже розумієш, що "попав". Зараз тебе пригощатимуть "ананасами з кабачка", інших варіантів немає. Треба було раніше тікать, але вже пізно. Тепер доведеться платити за легковажність.
Господиня з неабиякою інтригою вносить з погріба скляну банку, і щедро накладає тобі на тарілку "ананасів". Ананаси схожі на кабачок в цукровому сиропі. І на вид, і на колір, і на запах, і на смак... На ананас кабачки ніяк і нічим не схожі, бо й не зобов'язані.
Але коли ти їй скажеш, що кабачок схожий на кабачок, то тебе в цій хаті, і в цьому дворі проклянуть навіки.
Тому ти гидко плямкаєш тими "ананасами" і намагаєшся зобразити на лиці заінтересованость і здивування опитного дегустатора...
Кажеш акуратно: важко вгадати напевно, але, як на мене, схоже чимось на ананаси...
Господиня полегшено й щасливо зітхає... Тест пройдено!
Потім пирскає: "Це - кабачок!"
- Та не може такого бути! - фальшиво й награно дивуєшся ти, і ще кілька разів повторюєш: "Кабачок! Треба ж тобі таке! Зроду б не подумав"...
Вже на порозі, задоволена й щаслива жінка каже: "Чекай! Зараз дам тобі банку манго. З гарбуза"...
І йдеш ти з тією банкою "манго" додому. І викинуть комусь за паркан не можеш, хоч уже й ніч. Вислідять, побачать, розкажуть, проклянуть!

[RedCat]

Cуворі українські аналітики.
Наші аналітики не просто аналізують. Вони - наказують і судять!
Володимир Фесенко: "Президентці Молдови зарано святкувати перемогу. Їй треба готуватися до парламентських виборів"...
Десь у Кишиневі Марія Санду разочаровано закриває качаном кукурудзи щойно відкоркованого "Бєлого аіста", ставить до холодильника мамалигу, плацинди й чорбу...
Вздихає...  Йде готуватися до парламентських виборів...