Библиотека

[Volf Ram]

Может не перевели ещё
Знайшов неофіційний переклад на російську (пишуть що не альо

Cпойлер

Такое ощущение, что перевод был выполнен следующим образом: английский текст "прогнали" через нейросеть - какие-то недостатки машинного перевода исправили, а какие-то нет, и поэтому данный текст содержит: 1) переведенные буквально фразеологизмы, идиоматические выражения (особенно, "буквальность" перевода бросается в глаза в поэтических эпиграфах к каждой главе); 2) по мере того же самого высказывания одного и того же персонажа у него несколько раз меняется род - он идентифицирует себя то как "он", то как "она", что выглядит странно даже в контексте "гендерных проблем" западноевропейского общества; 3) "ники" и прозвища персонажей то переводятся на русский язык, то даются английской калькой, то не переводятся вообще.
В целом читать и следить за сюжетом можно, но просто имейте ввиду, что это не качественный литературный отредактированный перевод.

). ПДФ-ка. Треба?

[Мадам Петрановская]

Дякую. Дивно, вже рік пройшов і нормально не переклали. Але поганий не хочется. Шось інше пошукаю.

[Drakonchik]

Я вчора завершила читання Ева М. ТОМПСОН "ТРУБАДУРИ ІМПЕРІЇ. Російська література і колоніалізм". (https://pikvik.com.ua/index.php?topic=3663.msg1179386#msg1179386)

Читати було нелегко, аж втомилася. Але в той же час і захоплююче. Я звісно не всіх російських письменників читала, на щастя, зате тепер ознайомилася з аналізом їх творчості. Крім художньої та критичної літератури, авторка розглянула також інформацію, що подавалася в періодичних виданнях на початку другої світової війни, інофрмацію, що подавлася у підручниках з історії після розпаду СРСР. Остання глава присвячена постколоніальному дискурсу в російській літературі - ну і взагалі то лише жіночі імена (Новодворська, Старовойтова, пару моментів у Толостой знайшла ну і великий розбір творів Людмили Петрушевської - я її творів не читала, але ж це жах якийся цей "русский мир"). Як раніше уже і писала, озброїлася я стосовно руської культури, і взагалі стосовно колоніального дискурсу, дуже помічне мені в дискусіях тепер. Разом з відео Портнікова цікава картина складається, і стосовно відмінності російського колоніалізму від інших імперій у тому числі.

[Drakonchik]

Почала читати зараз "Віолета" Ісабель Альєнде .
Спочатку захопило легкістю (після Томпсон  ), переклад чудовий. Але все ж таки жанр мабуть не мій - магічний реалізм, ну і взагалі давно я художню літературу не читала. Ну ще не закінчила, побачу як далі буде.

[Охтирка]

Я вчора завершила читання Ева М. ТОМПСОН "ТРУБАДУРИ ІМПЕРІЇ. Російська література і колоніалізм". (https://pikvik.com.ua/index.php?topic=3663.msg1179386#msg1179386)

Читати було нелегко, аж втомилася. Але в той же час і захоплююче. Я звісно не всіх російських письменників читала, на щастя, зате тепер ознайомилася з аналізом їх творчості. Крім художньої та критичної літератури, авторка розглянула також інформацію, що подавалася в періодичних виданнях на початку другої світової війни, інофрмацію, що подавлася у підручниках з історії після розпаду СРСР. Остання глава присвячена постколоніальному дискурсу в російській літературі - ну і взагалі то лише жіночі імена (Новодворська, Старовойтова, пару моментів у Толостой знайшла ну і великий розбір творів Людмили Петрушевської - я її творів не читала, але ж це жах якийся цей "русский мир"). Як раніше уже і писала, озброїлася я стосовно руської культури, і взагалі стосовно колоніального дискурсу, дуже помічне мені в дискусіях тепер. Разом з відео Портнікова дуже цікава картина складається, і стосовно відмінності російського колоніалізму від інших імперій у тому числі.

Дякую за наводку.
Я Петрушевську колись читала, цікаво почитати як там руській мір розкривається західному досліднику. Хоча як узнала, що у Набокова там таку багатошаровість знаходять, то думаю, можна наліпити що завгодно. Звісно, російську літературу будь-яких часів захищати я не збираюся. Я для себе на ній ще до 2022 року хрест поставила. Непотрібно і нецікаво.
А ти цю книгу купувала? бо за посиланням, яке ти давала раніше, її вилучили. Або я не так шукаю.

[Drakonchik]

Дякую за наводку.
Я Петрушевську колись читала, цікаво почитати як там руській мір розкривається західному досліднику. Хоча як узнала, що у Набокова там таку багатошаровість знаходять, то думаю, можна наліпити що завгодно. Звісно, російську літературу будь-яких часів захищати я не збираюся. Я для себе на ній ще до 2022 року хрест поставила. Непотрібно і нецікаво.

Ні-ні, там не багатошаровість, а скоріше порівняння з іншою російською літературою. І про специфічне положення жінок в імперії. Мені ті уривки з творів Петрушевської добре ілюструють жахливість російської дійсності.

[Охтирка]

Дякую за наводку.
Я Петрушевську колись читала, цікаво почитати як там руській мір розкривається західному досліднику. Хоча як узнала, що у Набокова там таку багатошаровість знаходять, то думаю, можна наліпити що завгодно. Звісно, російську літературу будь-яких часів захищати я не збираюся. Я для себе на ній ще до 2022 року хрест поставила. Непотрібно і нецікаво.

Ні-ні, там не багатошаровість, а скоріше порівняння з іншою російською літературою. І про специфічне положення жінок в імперії. Мені ті уривки з творів Петрушевської добре ілюструють жахливість російської дійсності.

А, ну так, там жах про жінок. Що у ставленні чоловіків до жінок, що у жінок до інших жінок.

[Drakonchik]

А ти цю книгу купувала? бо за посиланням, яке ти давала раніше, її вилучили. Або я не так шукаю.

Так, дійсно вилучили. Я скачала тоді з цього сайту, в мене є електрона копія. Якщо комусь потрібно - пишіть в особисті повідомлення.

[В.И.Лемминг]

Прочитав нарешті "Ворошиловоград" Жадана. Це перша прочитана художня книжка під час війни. Чомусь виникло враження того самого магічного реализму.Хоча особливої містики там нема. Але через призму ГГ події здаються якоюсь марою.

[Lilьka]

"Ворошиловград" Жадана в мене залишив враження "писання під куріння", і читати треба теж якби "в легкому підпивко". Не зрозуміла нічого. Твори Жадана якісь не дуже рівномірні (як для мене). Можливо, я вже стара для цього письменника. 
Те саме в мене й з Андруховичем. Від деяких речей я просто в захваті. А потім щось читаю, - і бабах! мамо, де я? - це література?
Нелегко мені з нашими сучасними письменниками, атож.
Ще можу до непевних вражень від українських літераторів 21 сторіччя додати Іздрика.
Щось у них там у Берліні відбувається. Чимось їх вісіх там обкурюють. Напевне! 
Туди ж і Ірену Карпу (вона і в Берліні була, і в Празі)
Важко нам, простим читачам.
Хоча б інколи попереджали, чи що 

[Lilьka]

У мене, як і в Drakonchik, буває бажання прочитати щось філософське 
Джозеф Кемпбелл "Тисячолітній герой"
В аннотації було заявлено про "глибокий всебічний аналіз світової міфології". Як же це можна пропустити! Хотіла купити - закінчилась книжка на всіх ресурсах, мусила скачати (такі книжки варто читати в паперовому варіанті, бо там завжди багато посилань на першовитоки і т.ін.)
Читала, читала. Це просто незугарний, навіть вульгарний фройдизм, без ознак якогось аналізу "тисячолітніх міфів". Єдиний мій здобуток з цієї книги - взнала кілька допіру невідомих мені казок.

[Lilьka]

Далі в мене був
Карл Саган "Світ, повний демонів" 
"Ми жадаємо світла, та живемо у пітьмі"
"Не проклинай пітьму - запали хоча б одну свічку" (Ісаія 59:9)
Вікі вам в руки, прочитайте про цю людину!
Це не просто наук-поп, це є саме просвітницька книжка, яку потрібно читати з дітьми-підлітками. Рекомендую. Там і про інопланетян є, чесно! Його пояснення (про інопланетян) мене задовільнило. 
Видання 2014р.

[Lilьka]

Далі мене спіткала
Оксана Забужко Notre Dome D'Ukraine.

Cпойлер

Я люблю Лесю Українку. Поетесу, драматургиню. Я її полюбила з дитинства. Її поезії для мене найкращі, це мій світ. У тому селі, де я росла, були куточки, де жила Мавка, насправді. Християни в мене завжди жили в катакомбах. Будь що написане Лесею, я люблю.

Надзвичайно важко читати цю книгу. Багато метафор, які мені не зрозумілі. За загальний огляд біогравфії Лесі Українки я вдячна Забужко. Та чому вона думає, що ми спиймаємо Л.У. як "хвору дівчину"? Я навіть запитала у занайомих: "Чи зробили ви висновок зі шкільного курсу, що Леся була недужа і хвора?" Всі відповіли, що ні.
Мені стало сили прочитати десь 1/3 цієї книги.
Можливо, я колись повернусь. Не скоро.

[Leo_need]

"Чи зробили ви висновок зі шкільного курсу, що Леся була недужа і хвора?"

Для чого робити висновок ??? Можливо в шкільному курсі не робився на це акцент. Але те, що вона хворіла, можна зрозуміти хоча б з вірша "Без надії такі сподіваюсь".
Її хвороба це ж не якийсь невідомий факт.

[Drakonchik]

Джозеф Кемпбелл "Тисячоликий герой"

Карл Саган "Світ, повний демонів"

занотувала і навіть до кошика поклала
 

[Ксеня]

Далі мене спіткала
Оксана Забужко Notre Dome D'Ukraine.

Cпойлер

Я люблю Лесю Українку. Поетесу, драматургиню. Я її полюбила з дитинства. Її поезії для мене найкращі, це мій світ. У тому селі, де я росла, були куточки, де жила Мавка, насправді. Християни в мене завжди жили в катакомбах. Будь що написане Лесею, я люблю.

Надзвичайно важко читати цю книгу. Багато метафор, які мені не зрозумілі. За загальний огляд біогравфії Лесі Українки я вдячна Забужко. Та чому вона думає, що ми спиймаємо Л.У. як "хвору дівчину"? Я навіть запитала у занайомих: "Чи зробили ви висновок зі шкільного курсу, що Леся була недужа і хвора?" Всі відповіли, що ні.

Якщо б про це запитали в мене, я б відповіла «так». Я без гуглу памʼятаю, що в неї був туберкульоз кісток, потім додався ще й легень. Що в дитинстві їй навіть робили операцію (чи операції, ось тут забула) з цього приводу. Про все це я дізналася в школі, на уроках української літератури. Й так, наша вчителька наполягала, що хвороба дуже вплинула на психологічний стан Лесі, а через це, на її творчість.
Тобто, це був навіть не мій власний висновок, а інформація, яку я отримала. Й дійсно, коли я думаю (чи читаю щось) про Лесю не як про поета, а як про людину, жінку, хоча чого, й про поета теж, я завжди маю на увазі, що вона все життя, починаючи з дитинства, страждала на цю хворобу. Іноді з покращеннями, іноді до режиму «у ліжку».

[Drakonchik]

Почала читати зараз "Віолета" Ісабель Альєнде .

Сподобалались ритм, переклад. Магічного фактично немає, але вся історія викладена в якійся відстороненній формі, та в цьому мабуть і ідея твору. Велика кількість історичних і особистих подій через призму 100 років життя головної героїні.
Змусило погуглити деякі моменти з історії Латинської Америки.

[Lilьka]

Якщо б про це запитали в мене, я б відповіла «так». Я без гуглу памʼятаю, що в неї був туберкульоз кісток, потім додався ще й легень. Що в дитинстві їй навіть робили операцію (чи операції, ось тут забула) з цього приводу. Про все це я дізналася в школі, на уроках української літератури. Й так, наша вчителька наполягала, що хвороба дуже вплинула на психологічний стан Лесі, а через це, на її творчість.

Власне з цим твердженням і сперечається Забужко. Якщо ж знати творчість Л.У. за межами шкільної програми, то враження зовсім не таке. Для мене Леся виглядає як "дівчина у лицарських обладунках"

Cпойлер

принагідно згадала, що у Острозькому замку бачила справжні жіночі бойові обладунки

[Drakonchik]

"Чи зробили ви висновок зі шкільного курсу, що Леся була недужа і хвора?"

Але ж не недужа, а неймовірно сильна всупереч хворобі.

[RedCat]

ось наткнулася на сторіночку, може кому знадобиться

Одного дня ми з колегами замислилися над тим, багато дітей, які знаходиться за кордоном, не мають змоги читати книги рідною мовою.
Це особливо актуально для тих, хто тільки починає розчитуватися, робить перші кроки в захопливу країну самостійного читання.  Діти вчаться читати польською, англійською, німецькою, французькою тощо, але ж важливо, щоб вони так само опановували українську.
Так виникла ідея створити книгу, яку будь-яка мама, де б вона не знаходилася, зможе самостійно видрукувати й запропонувати дитині.
Й сьогодні ми представляємо благодійний проєкт над яким працювали багато чудових авторів й художників.
Отже, ми створили електронну книгу, яку ви можете читати з дітками у застосунку "Гугл-книги" (або завантажити з  у форматі ПДФ) і "Книжку-роздруківку".
В електронній версії ілюстрації повноколірні. Для книжки-роздруківки ми попросили художників створити на основі їхніх малюнків розмальовки. Тож для друку підійде звичайний чорно-білий принтер. Тепер ви можете завантажити книжку, скріпити її й самостійно оформити.
Щоб файли були легші, книжку для друку ми розбили на 6 частин по авторах.
Завантажуйте, друкуйте, читайте з дітками, розмальовуйте й плекайте рідну мову, де б ви не опинилися.
А ще діліться цим постом, розміщуйте посилання на власних ресурсах і в телеграм-групах. Хочеться, щоб цей проєкт пішов у світ!
З повагою команда авторів й художників.
Завантажити електронну книгу та ПДФ для друку:
https://skulovatova.weblium.site/kazochki-chitayliki

Гугл-книги: https://play.google.com/store/books/details?id=jszREAAAQBAJ

Над виданням працювали:
Упорядниця: Олена Скуловатова
Верстка: Марія Солтис-Смирнова
Дизайн обкладинки: Ярина Мартин
Автори: Марія Солтис-Смирнова, Олена Скуловатова, Окасана Курійокі, Ольга Денисенко, Тетяна Денисенко, Ганна Должек, Вікторія Манойленко.
Художники: Дар'я Сердюк (Toki.Sky), Катерина Максименко (dreamy_weasel), Галина Ворона,  Ірина Залюбовська, Юлія Даниленко,  Марія Каменська, Наталія Селіхова, Наталія Гармашова, Світлана Аітова, Марія Грибівська, Аніта Коломієць, Жанна Килянська, Юлія Петренко, Arphe Art, Ольга Денисенко.

[Аля]

Чітаю зараз Sapiens. Краткая история человечества
Юваль Ной Харари.
Давно такої насолоди від научпопа не отримувала.

Для себе зараз обмірковую думку, що власне приклади роз'єднаністі країн та організацій - то приклади, коли ми регресуємо, бо саме здатність організовуватись і спільно діяти - є ознакою людства і його висого розвитку у порівнянні з тваринами і іншими вимерлими видами людини.

[Lilьka]

Давно такої насолоди від научпопа не отримувала.

Не зупиняйся! В тебе попереду ще дві його книжки, перекладені українською.

[Lilьka]

Нарешті сталось остаточне позбавлення моєї бібліотеки від російсійської літератури. Це було дуже важко. Фізично. Пушкін, Толстой і Тургєнєв важкі, чотири ходки з чоловіком зробили, а потім ще чотири.
Я залишила Чєхова. І всю фантастику на всіх мовах. На мою думку, Стругацьких варто читати. Із всієї рос. літератури, тільки вони достойні прочитання.

[Lilьka]

З усім тим позбавленням і викиданням російських книжок виявила 15! гарних підручників англійської мови, + пару шикарних словників. Словник ідіом і матюків для трьох мов (українська, російська, польська). Казковий словник, і ще шикарний англо-укр і укр-англ старезний словник 1968 р. видання. Я ним користалася колись, та давно про нього забула.

[Lilьka]

Із останнього читання:
Тана Френч
"Світанкова гавань"
"У лісовій гущавині"
"Мертві повертаються?"
Гарні дедективи, та занадто емоційні. Варто читати.

[Lilьka]

А ви ще не купили собі "П'ятитикнижжя Лемове" ? Там, де "Високий замок", "Шпиталь преображення"?
Де юний Станіслав ходить до школи (зараз це школа №8 на Підвальній) вулицями Львова? Де він купує претцель біля голови Івана Підкови (тоді її ще не було), де він гуляє з татом повз Університет; у парку Костюшка. Як він носить дядькову енциклопедію з вулиці Костюшка до себе додому. Його дім - на теперішній вул. Лепкого, під №4. Там є якась недолуга меморіальна дошка 
Та вулиці Лема у Львові нема 

[Homiak]

Нарешті сталось остаточне позбавлення моєї бібліотеки від російсійської літератури. Це було дуже важко. Фізично. Пушкін, Толстой і Тургєнєв важкі, чотири ходки з чоловіком зробили, а потім ще чотири.
Я залишила Чєхова. І всю фантастику на всіх мовах. На мою думку, Стругацьких варто читати. Із всієї рос. літератури, тільки вони достойні прочитання.

У мене Лук'яненко на полці стоїть. Перечитувать не буду, але поки постоїть.
Як нагадування, що я на його книгах виріс нормальною людиною, а він на власних книгах виріс гондоном.
Такий ось парадокс

[Login]

Эдуард Тополь "Женское время или война полов"
Книга начинается с того, что по ночам в Нью-Йорке лучем из космоса выжигают правую грудь. К делу подключается ФБР и след приводит к даме, которая была ребенком, вместе с семьей, депортирована с другими татарами из Крыма.
Давно не читал без перерыва - а ту прямо с первой страницы и до конца.
__________________________
Охран Памук "Музей невинности". На мой скромный взгляд главный герой редкостный мудак. Книга меланхоличная, читается легко. Перечитал "Снег" того же Памука, думал, что после "Музея невинности", главный герой и в этой книге покажется мне мудаком. Нет, не показался - просто поэт, как и первый раз. 

[Roman_V_M]

Claire North, "The First Fifteen Lives of Harry August" (наскільки я знаю, український переклад є).

Авторка явно знайома з оповіданням Аркадія Стругацького (Ярославцева) "Подробности жизни Никиты Воронцова", хоча розділи, в яких дія відбувається в СРСР, - люта "клюква", хіба що без ведмедів і самоварів з горілкою. Головний герой - Гарі Оґаст - проживає "день байбака" довжиною в життя, тобто народжується, проживає життя, помирає і знову народжується в той самий день, маючи пам'ять про минулі життя. І ось одного разу, в черговий раз помираючи в лікарні, він отримує таємниче послання з майбутнього про кінець світу, що наближаєтся, і в наступному циклі намагається розібратися, що, де і як.

Мені в цілому сподобалося (завжди шкодував, що ПЖНВ - лише відносно коротке оповідання), хоча, як писали в багатьох відгуках, кінцівку злито. Хотілося б чогось менш банально-голівудського, про

Cпойлер

добро, яке перемагає зло, ставить його на коліна і звіряче убиває

. Ще книга має нелінійну хронологію, але, як на мене, це фіча, а не баг., тому мені зайшло. В підсумку маємо досить цікаву фантастику на один раз.

[Lilьka]

Авторка явно знайома з оповіданням Аркадія Стругацького (Ярославцева) "Подробности жизни Никиты Воронцова", хоча розділи, в яких дія відбувається в СРСР, - люта "клюква",

Та да. Так і будемо читати росіянську клюкву.