День 10-й
Їдальня
Багато-хто питав мене про одноразовий поастиковий посуд. Так от- сьогодні говорив з жіночкою на кухні (точніше я підійшов за добавкою чаю, і до мене підійшла їх старша і ми розговорились). Вона сказала, що одноразові тільки прибори і тарілочки для салату. А тарілки, миски і стакани миють. Двічі. Про якість миття нічого не можу сказати - зверну увагу. А ще вона питала мене, як мені їжа. Я поїсти люблю. Їжі достатньо. Правда можна було б різноманітнішу. Вона сказала, що їдальня лише готує, а меню складають вище - в дивізії. Ну ок. Зара принаймні м'ясо з'явилось. Хоча що це я? Я ж тут всього кілька днів. Може воно до мене і було?)
Зранку, як ви бачили, була черга на сніданок. Зате на обід і вечерю ми вже не стояли ні секунди. Прийшли до їдальні і одразу зайшли. Думав, може це тільки у нас така перемога, попитав у іншій роті - те саме - перестали чекати. Перемога. Хочу принагідно подякувати тим, хто придумав, що треба зробити для того, щоб черг не було. І врешті зробивли це. Це круто!
День
9:00-13:00 (приблизно) ми вийшли на тактичне поле.
Там інструктори показували нам, як перевіряти авто перед блокпостом. Як працювати 3-ками і 4-ками. Але головне. Ми самі це пробували і нам пояснювали, що ми робимо так, що - не так. І це було реально цікаво.
Далі ми евакуйовували пораненого з "червоної зони". Тягнули чи несли.
А потім ми вчились перекочуватись через голову без зброі зі зброєю.
Набив собі пару синяків, бо я перекочувався (як би це так толерантно написати?) як рахіт. А потім ще й зачепив дулом автомата землю. А автомат не мій... Короче це був мій останній кувирок на сьогодні. Ще тут напишу: "вибач, братик, що тобі довелось чистити автомат після мене".
15:55 - відпочинок. Можна спати. Ліг спати.
18:30 прокинувся. Якби ви знали, як це добре поспати вдень!)
Всередині роти розгоряється конфлікт між двома світами. Між світом, який все життя ходив у туалет бЕз бачка з водою, і між світом, який звик ходити в туалет З бачком. Тому сьогодні (чи вчора) в коридорі було чути розпачливий солдатський крик "Хто бл..ь насрав у четвертій кабінці і не змив, с.ка?!!" А потім риторичне "Коли ви вже навчитесь змивати за собою?!!" І це ще пошастило, що в місцевих туалетах немає біде. Бо баталії були б ще запеклішими. Ну але варто відзначити, що ті, хто знає, як змивати, поки що перемагають набагато частіше. Хоча, як бачите, "засідки" ДРГ (ДРистальних Груп), періодично таки трапляються.
Після вечері нас зібрав полковник на загальне шикування. Там було рот до 10. Не знаю точно. Багато короче. Спускання прапору, співали гімн. Всьо офіційно. А потім полковник звернувся до солдатів.
Він говорив про недоліки, які треба усунути. Про проблеми з гігієною - деякі солдати ходять неголені (мушу зізнатись - я теж. Триває моє дослідження. Шукаю відповідь на питання - чи є у мене борода?). Також пан полковник сказав, що причиною проблеми з чергою є те, що солдати затримуються на роздачі. І сьогодні, коли солдатів просили не затримуватись на роздачі, то черги не було.
Про черги вобід і ввечері я вже писав.
Всі вимоги полковника абсолютно справедливі. Дисципліна, гігієна, порядок. Все правильно. Але це - неповна картина.
А повна картина виглядає так:
- з кранів періодично тече ржава вода. І важко зрозумітичи ти зараз змиваєш бруд з себе чи наносиш. Полковник каже, що він за це не відповідає. Ну ок.
- продовжу про повну картину. У солдатів, немає частини необхідної екіпіровки - ременів, дощовиків. Полковник каже, що як тільки на складі щось з'являється, він одразу роздає це солдатам. Тому зараз нічим допомогти не може. Може навіть склад відкрити і показати. Може і справді склад порожній.
- і ще дещо для повноти картини. Всі оці десять чи скільки-там рот, вишикувані перед паном полковником, слухали його уважно. Але інколи пана полковника не було чути. Через кашель. Я точно не можу сказати, але таке враження, що кашляють у кожній роті.
Але і це ще не повна картина. Щоб побачити всю, треба згадати, що півтора роки тому навчальний центр Десна майде припинив своє існування. Частина корпусів занедбана, частина - забита дошками. І лише рік тому з першою хвилею мобілізації, його запустили знову. Щось зремонтували (у нас металопластикові вікна), щось ще ремонтують Тому зрозуміло, що проблеми є і будуть. Головне - щоб їх вирішували. А простий приклад з чергою показав, що тут проблеми можуть вирішувати.
А завтра у нас вихідний. Можна довше поспати. Підйом о 7-й.
Добраніч.