Rostyslav Semkiv
5 ч. ·
Черговий звіт австрійського воєнного аналітика Тома Купера:
«Всім доброго ранку! [допис опубліковано 14 березня о 9.40 за Києвом]
Ось мій звіт за останні 24-36 годин (від 13 березня 2022 р.)
СТРАТЕГІЯ
Уперше від початку війни українське Міністерство оборони надало офіційні дані про втрати ЗСУ в цій війні: станом на ранок 13 березня загинуло 1.300 українських солдатів.
Тим часом «Вишестоящі Органи» в Москві заявляють про все більшу кількість знищеної української техніки – включно з 99 літаками – звісно, жодних підтверджень вони не надають.
Тривають російсько-українські переговори; український бік повідомляє, що росіяни починають «адекватно оцінювати ситуацію» й що поступове погіршення становища сил РФ в Україні «наближає підписання угоди». Один із переговорників навіть обмовився, що така угода може бути підписана через 2-3 дні, проте я не дуже вірю в швидке закінчення війни: що б не казали члени делегацій, Москва не надсилає жодних сигналів про відкликання своїх вимог від початку конфлікту – а Київ, тим часом, навіть не розглядає можливість капітуляції (як би до цього не підштовхував ізраїльський прем’єр Беннет).
Реагуючи на інформацію про запит Москвою військової допомоги від Китаю, Вашингтон відгукнувся жорстким застереженням проти будь-яких дій в цьому напрямку: кожен уряд, що надаватиме росіянам таку допомогу, стане об’єктом санкцій. Утім, не знаю, чи зможе США накласти санкції на власних олігархів, що пригоршнями черпають прибутки від співпраці з Китаєм.
ПОВІТРЯ
Вчора на світанку, вочевидь реалізовуючи погрозу Рябкова [заступник міністра зовнішніх справ РФ – перекл.] «атакувати канали передачі західних боєприпасів Україні», висловлену в п’ятницю 12 березня, російські сили нанесли ракетний удар по осередку Українській Академії Сухопутних військ на Яворівському полігоні, що за 18 км. від кордону з Польщею. Невідомо, чи були це балістичні ракети, чи морського базування, але швидше останні, з огляду на точність удару: 35 осіб загинули, 134 поранено. Було вражено Міжнародний Центр миротворчості та безпеки, проте незрозуміло, чи його [в даний момент] використовують для тренувань українських військових або складування переданих Заходом боєприпасів.
Удару балістичними або морського базування ракетами також зазнав аеродром в Івано-Франківську – тепер там знищено абсолютно всю інфраструктуру.
Ще російські ВКС обстріляли Святогірський монастир на півночі Донецької області: одне з п’яти святих місць [православ’я] в Україні. Це була винятково погана ідея: такі ідіотизми відвертають від Москви навіть тих нечисленних українців, що поки залишались лояльними (включно з мером Одеси, який колись мав проросійські позиції).
Двомісний російський бомбардувальник було збито в районі Ізюму – вочевидь, за допомогою зенітного комплексу «Оса». Обом пілотам цього разу вдалося приземлитися. Я це наголошую, бо в більшості випадків російські пілоти гинуть або зазнають значних ушкоджень, навіть завчасно катапультувавшись. Напевне, у них там якісь проблеми з парашутами.
До речі, цього разу знову фатальним було рішення льотчиків спуститися нижче покрову хмар: дуже погана ідея, коли в противника є ракети земля-повітря з електронно-оптичним наведенням і достатнім радіусом дії. Втім, російські екіпажі змушені повторювати цю практику, якщо мають завдати точнішого удару – їхні літаки просто не можуть «бачити» крізь хмари і їм бракує систем наведення. Водночас, кидати некеровані бомби зі значної висоти (як вони це постійно робили в Сирії з 2015 року) надто неточно й неефективно.
ПІВНІЧ
Після двох тижнів інтенсивних боїв і втрат, які в окремих батальйонних групах зросли до 20%, російська 35-а армія виснажилася. Більшість її підрозділів є легкоозброєними відділками ВДВ, які абсолютно не готові вести бойові дії, в ситуації, в яку вони зараз потрапили. До всіх інших проблем, вони не можуть перетнути розлиту річку Ірпінь та навіть не намагаються це зробити. Принаймні чотири батальйонні групи [35-ї армії] рухалися з Димера, що на півночі від Ірпеня, але замість наступати далі, самі зазнали контратаки українських сил, які в її процесі, як видається, звільнили село Мощун. Чекаємо на підтвердження. Точно відомо лише, що українці зруйнували понтонний міст росіян у цьому районі (див. фото).
Натомість, на схід від Києва механізовані підрозділи 2-ї танкової армії РФ (яка зайшла в Україну, маючи приблизно 500-600 танків Т-80 і стільки ж бронемашин) учора рішуче атакували вузький відтинок фронту в Броварах. Навіть сьогодні вранці там триває запеклий бій, результати якого поки невідомі.
[Пізніше в коментарях автор висловлює сумнів щодо такої кількості танків цієї армії, адже це офіційні російські звіти – перекл.]
ПІВНІЧНИЙ СХІД
У районі Чернігова російська 41-а армія витратила день, намагаючись вибудувати обхідні шляхи довкола міста: місцевий український гарнізон оголосив про визволення двох сіл на південь від Ніжина – у той спосіб зв’язок з гарнізоном у Ніжині закріплено. Негайний наслідок: ще один російський конвой з боєприпасами потрапив у засідку на трасі М02/Е101 і злетів у повітря.
У Сумах, внаслідок артилерійського обстрілу пошкоджено електростанцію: на даний момент місто залишається без енергії та тепла.
Харків обстрілювали більшу частину вчорашнього дня, проте навіть найближчі російські підрозділи перебувають за 10-15 км. від міста й не мають змоги перейти в атаку. За 70 км. на південний схід ситуація є більш драматичною: вчора росіяни захопили Ізюм (є відео, на якому видно їхні танки в місті). Українські відділки відступили на південь. Київ про це мовчить. [Кілька годин тому, коли Том Купер вже опублікував свій звіт, в мережі з’явилася інформація, що ЗСУ перейшли в контр-наступ і ведуть в Ізюмі вуличні бої:
https://focus.ua/.../509216-ukrainskaya-armiya-poshla-v... ].
Таким чином, російська 144-а мотострілецька дивізія перетяла трасу М03 з Харкова на Краматорськ і загрожує іншим шляхам на Полтаву.
Більше того, забравши одну батальйонну групу з позицій на півночі Харкова (це ДУЖЕ ризиковане рішення, що розв’язує руки 93-й механізованій бригаді ЗСУ), командування російської 6-ї загальновійськової армії почало масований наступ на Слов’янськ: очевидно, що місцеве українське командування наказало втримати місто «будь-якою ціною».
Захопивши Ізюм [залишається сумнівним – перекл.], російська 6-а армія заходить в тил частинам ЗСУ, які обороняють лінію зіткнення на Донбасі. [Відповідаючи на коментар до одного зі своїх попередніх звітів, Том Купер писав про винятково укріплені рубежі оборони ЗСУ по лінії зіткнення. На його думку, штурмом взяти їх неможливо, хіба блокувати, відрізавши від решти України. Вочевидь, саме це росіяни намагаються зробити від початку війни, проте невдало – перекл.].
СХІД
Доки на лінії розмежування тихо, Маріуполь продовжують бомбардувати й обстрілювати: станом на вчора заявили про загибель 2.187 мешканців міста. Російський наступ на 24 район погруз у запеклих вуличних боях. Така сама ситуація й на сході міста, де 150-а механізована дивізія РФ, схоже, закріпилася в Лівобережному районі. Міська рада заявила про нестачу продуктів і бійці української армії почали ділитися з місцевим населенням власними запасами їжі.
Тим часом, «гуманітарний конвой», що повинен був, згідно домовленостей, евакуювати цивільних [перед тим завізши в місто провізію – перекл.], потрапив під російський обстріл за 40 км. від Маріуполя й був змушений повернутися в Бердянськ.
З воєнної точки зору «великою новиною» стали фото трьох українських Т-72, підбитих під Варварівкою на північному заході Луганської області. Їх довго тримали на складах, а два роки тому оновили й запустили в дію: поява цих танків може свідчити, що до бою стала одна з трьох резервних механізованих бригад ЗСУ.
Чому ж це «велика новина»?
Тому що за ці майже три тижні війни жодна з 12 українських резервних бригад ще не вступала в бій [раніше автор писав, що всі резерви російської армії вже задіяні – перекл.].
ПІВДЕНЬ
Уздовж східного/лівого берега Дніпра 42-а мотострілецька дивізія російської 49-ї армії провадить «масовану атаку» на Запоріжжя. Водночас, на правому березі 20-а мотострілецька 58-ї армії витратила увесь день, атакуючи Кривий Ріг. Маю наголосити, що от уже два дні жодних перевірених звітів із тієї частини України немає, а тому дуже складно зробити висновки, що там відбувається. Можу лише додати, що Миколаїв продовжують бомбардувати й обстрілювати».
[В коментарях до посту автор додав про Одесу: на його думку місто настільки добре укріплене, що російські війська можуть атакувати його хіба з бажання втратити 2-3 батальйонні групи.
І так. Він вважає, що стратегічно Москва програла війну й це вже невідворотно. Про це є окремий пост і ми його якраз перекладаємо – буде увечері].
Оригінал тут:
https://www.facebook.com/keksifarm.haydayТом Купер - австрійський воєнний аналітик, автор та співавтор близько двох десятків книг про конфлікти останніх 20 років, включно з війною в Сирії. Експерт із застосування бойової авіації.